Питання для модульного контролю № 2 з дисципліни «Охорона праці в галузі»

1. Нещасні випадки на виробництві, що підлягають розслідуванню: травмы, острые профессиональные заболевания и отравления, тепловые удары, ожоги, обморожения, утопления, поражения электрическим током и молнией, повреждения в результате аварий, пожаров, стихийного бедствия (землетрясения, оползни, наводнения, ураганы и др.), контакта с животными, насекомыми и др..

2. Нещасні випадки класифікують як нещасні випадки виробничого характеру, якщо: произошли в рабочее время при выполнении трудовых обязанностей или поручений работодателя, в том числе в командировках, а также при действиях в интересах предприятия

3. Нещасні випадки класифікують як нещасні випадки невиробничого характеру, якщо: не связанные с выполнением трудовых обязанностей, отравления, самоубийства, поражения электрическим током, ожоги, полученные в результате стихийного бедствия, контакта с животными, при выполнении донорских функций, общественных обязанностей, при следовании на работу или с работы транспортом не принадлежит предприятию.

4. Що повинен робити керівник підприємства при виробничому нещасному випадку: Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових: повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції фонду; якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємство; у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби; організовує його розслідування і утворює комісію з розслідування. Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, випадок смерті на підприємстві, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення за встановленою формою: відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду; відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку; відповідному робочому органу виконавчої дирекції фонду.

5. Що повинен робити керівник робіт при виробничому нещасному випадку:- Организовать меры доврачебной помощи пострадавшему и госпита-лизировать его;       - Принять меры по предупреждению повторного случая;       -срочно сообщить о несчастном случае руководителю предприятия и в профсоюзный комитет;       - В течение 3 суток расследовать несчастный случай совместно со старшим общественным инспектором по охране труда и инженером по технике безопасности;       - Составить акт о несчастном случае по форме Н-1 в двух экземплярах и направить руководителю предприятия.

6. Дії комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві: До складу комісії з розслідування включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії); керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; інші особи. Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом; визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю; у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1, складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

7. Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведение профилактических мероприятий, направленных на устранение вредных и опасных производственных факторов, предупреждение несчастных случаев на производстве, профессиональных заболеваний; восстановления здоровья и трудоспособности потерпевших на производстве от несчастных случаев или профессиональных заболеваний; возмещение материального и морального ущерба застрахованным и членам их семей.

8. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку: Субъектами страхования от несчастного случая являются застрахованные граждане, а в отдельных случаях - члены их семей и другие лица, предусмотренные законодательством, страхователи, страховщик, Объектом - жизнь застрахованного, его здоровье и работоспособность.

9. Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають: лица, работающие на условиях трудового договора (контракта); учащиеся и студенты учебных заведений, лица, содержащихся в исправительных, лечебно-трудовых, воспитательно-трудовых учреждениях

10. Ким здійснюється управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду.До складу правління включаються представники держави, застрахованих працівників і роботодавців — по 15 осіб від трьох представницьких сторін.

11. Страхові експерти з охорони праці мають право: 1) безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань; 2) у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств; 3) одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, в тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці та види здійснюваної діяльності; 4) брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств; 5) вносити роботодавцям обов'язкові для виконання подання про порушення законодавства про охорону праці, а органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці - подання щодо застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров'ю або життю працівників; 6) складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об'єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.

12. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

• внесків роботодавців: для підприємств - із віднесенням на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

• капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;

• прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

• коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

• добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.

13. Розміри страхових внесків страхувальників до ФССНВ обчислюються:

- для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ), які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

- для добровільно застрахованих осіб - у відсотках від мінімальної заробітної плати з розрахунку на календарний рік. Обчислення страхових внесків здійснюється на вищезазначені суми без урахування їх зменшення на суму податків, інших обов'язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, а також суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо або на інші цілі за дорученням одержувача.Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється чинним законодавством та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

14. Страхові виплати, які ФССНВ виплачує застрахованому, складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

15. Види класифікацій засобів безпеки праці:

1) засоби колективного захисту (за принципом дії засоби колективного захисту поділяються на огороджувальні, запобіжні пристрої, блокування, сигналізаційне обладнання, профілактичні випробування);

2. засоби індивідуального захисту :

1. ізолюючі костюми (пневмокостюми, гідроізолюючі костюми, скафандри);

2. засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски);

3. спеціальний одяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми, халати, кожухи);

4. спеціальне взуття (чоботи, ботфорти, напівчоботи, боти, бахіли);

5. засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);

6. засоби захисту голови (каски, шоломи, шляпи);

7. засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);

8. засоби захисту органа слуху (протишумові шоломи, протишумові навушники, протишумові вкладиші);

9. засоби захисту очей (захисні окуляри);

10. запобіжні пристрої (запобіжні пояси, надплечники, маніпулятори);

11. захисні дерматологічні засоби (миючі засоби, пасти, креми, мазі).

16. Захисні пристрої умовно поділяються на: огороджувальні, блокувальні, захисні, спеціальні, гальмівні, автоматичного контролю і сигналізації, дистанційного управління.

17. Наведіть приклади огороджувальних, обмежувальних та запобіжних захисних пристроїв. Заборы; клапаны, муфты

18. До інформаційних засобів захисту відносяться такі: сигнализация, знаки безопасности, сигнальное окрашивание, контрольно-измерительные средства.

19. За функціональним призначенням сигналізація поділяється на: аварийную, предупредительную, оперативную.

20. За способом дії сигналізація поділяється на: световую, цветовую, звуковую.

21. Що відноситься до контрольно-вимірювальних інформаційних засобів. Безпека технологічних циклів залежить від того на скільки ефективно може використовувати оператор під час роботи контрольно-вимірювальні засоби.

Контрольно-вимірювальні засоби і пристрої для запуску в роботу, регулювання і зупинки технологічного обладнання мають бути надійними, легкодоступними і такими, що добре розпізнаються.

Важкість запам’ятовування складних систем управління і необхідність зосереджувати увагу на невпорядковано розташованих приладах можуть призводити до помилкових дій оператора, а відтак до збою роботи технологічного обладнання, нещасних випадків і професійних захворювань.

Контрольно-вимірювальні пристрої мають розміщуватися так, щоб оператор не був змушений надмірно напружувати зір або порушувати рівновагу тіла. Їх влаштовують так, щоб звести помилки оператора до мінімального значення при нормальному положенню тіла.

Для автоматичного вимикання технологічного обладнання, якщо будь-який параметр обладнання з певних причин вийде за межі допустимих значень, застосовують запобіжні пристрої. Завдяки цим пристроям можна запобігти аваріям при підвищенні тиску, температури, робочої швидкості, сили струму, маси вантажу, перенавантаження відповідних систем конструктивних елементів обладнання.

Контрольно-вимірювальним засобам для швидкого їх розпізнавання надають різну форму, забезпечують відповідними написами та фарбують у різні кольори (засоби однакового призначення фарбують в однакові кольори).

Засоби зупинки обладнання завжди мають більший розмір ніж інші і пофарбування червоною фарбою.

Таке управління технологічним циклом усуває помилкові дії оператора, дозволяє вивести працюючих з небезпечних зон і уникати контакту шкідливих виробничих чинників з організмом людини.