53.Склад, призначення і роль видатків бюджету на соціальну сферу.

Видатки на соціальну сферу включають фінансування:

1) освіти:

- загальноосвітні школи;

- школи-інтернати;

- дошкільні заклади;

- ПТУ;

- заклади післядипломної освіти;

2) охорони здоров’я:

- медичні заклади;

- санітарно-епідеміологічна служба;

- інші заклади;

3) культури:

- театри;

- музеї;

- бібліотеки;

- клуби;

- заповідники;

4) засобів масової інформації:

- телебачення і радіомовлення;

- преса, книговидання;

- інші;

5) фізичної культури і спорту.

Фін-ня закладів соц. сфери здійсн-ся на основі затвердженого кошторису (це плановий док-т, в якому встановл-ся обсяг бюджет. асигнувань, їх постатей- ний і поквартальний розподіли) видатків відповідної бюджет. установи у відповідності з ек-ою класифікацією видатків:

Поточні видатки

- оплата праці працівників бюджет. установ.

- нарахування на з/п (37,5%).

- придбання предметів і матеріалів

-видатки на відрядження.

- оплата послуг з утримання бюджетних установ

- оплата комун. послуг та енергоносіїв:

- субсидії та поточні трансфертні виплати в т.ч. трансферти населенню

54.Основи кошторисного фінансування.

Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа – кошторису. Кошторис – це плановий документ, у якому встановлюються обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквартальний розподіли. Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:

1) показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюдж.установи (оперативно-сітьові показники);

2) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.

Оперативно-сітьові показники поділяються на 2 групи:

а) виробничі показники, які харак-ть профільну діяльність даної установи (напр., кіль-ть учнів у школі), що в свою чергу розмежовуються на вихідні (об’єктивно існуючі на даний період) та похідні (визначаються за певними нормами (напр., кіль-ть класів у школах залежить від кіль-ті учнів і норми граничної наповнюваності класів);

б) загальні показники, які харак-ть будівлю бюджетної установи (напр., площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).

Норми витрат характеризують обсяг витрат на 1 розрахункову одиницю. Залежно від бази розрахунку розрізняють узагальнені та постатейні нормативи. Узагальнені характеризують обсяг витрат з усіх статей на певний виробничий показник, напр., норми видатків на охорону здоров’я на 1 жителя. Постатейні нормативи відображають норми витрат у розрізі окремих статей.

Нормативи поділяються:

1) за методом обчислення: - розраховані на основі фізіологічних потреб (на харчування, освітлення, опалення тощо); - розраховані на основі статистичних спостережень;

2) за характером використання: - обов’язкові (встановлюються органами державної влади та управління); - факультативні (визначаються галузевими органами чи бюджетними установами).

Види кошторисів:

1) індивідуальний – для кожної бюджетної установи;

2) загальний – по групі однорідних закладів (загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади);

3) на централізовані заходи, які проводяться відповідним органом управління;

4) зведений – обсяги фінансування для окремого органу управління.

Складання кошторису проводиться відповідно до економічної класифікації видатків. У процесі складання кошторису всі витрати можуть бути поділені на 2 групи. До першої належать видатки на оплату праці, планування яких здійснюється, виходячи зі специфіки окремих галузей соціальної сфери. Решта видатків плануються за стандартною методикою, яка виходить з обсягів закупівлі товарів і послуг і діючих цін і тарифів.