41.Відомча класифікація видатків бюджету, її призначення.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Розпорядниками бюджетних коштів є керівники міністерств та установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, наданими на відповідні заходи. Залежно від ступеня підпорядкованості й обсягу наданих пав вони поділяються на головні і нижчестоящі. Головними розпорядниками коштів держбюджету є міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади, місцевих бюджетів – керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій; сільських і селищних бюджетів – голови сільських і селищних рад. Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між нижчестоящими розпорядниками, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління.

Нижчестоящі розпорядники коштів поділяються, в свою чергу, на розпорядників коштів другого та третього ступенів. Розпорядниками коштів 2 ступеня є керівники, які одержують кошти на видатки установи та розподіляють суму коштів, визначену головним розпорядником для переказу безпосередньо підпорядкованим їм установам, п-вам та організаціям.

Розпорядниками коштів 3 ступеня є керівники, які одержують кошти лише для безпосереднього витрачання.

42.Економічна класифікація видатків.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

Поточні характеризують витрати на утримання п-в, об’єктів, установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури. Капітальні – видатки на створення нових і розширення діяльності діючих п-в, установ і закладів.

Відповідно до такого розподілу видатків може формуватися 2 окремих бюджети: поточний і бюджет розвитку. В Україні БКУ передбачено виокремлення видатків на поточні і капітальні цілі, але окремі бюджети відповідно до такого розподілу не складаються, хоча в умовах кризи вбачається доцільним створювати 2 окремих бюджети: поточний (має забезпечуватись поточними доходами і бути збалансованим), бюджет розвитку (може бути дефіцитним і забезпечуватись за рахунок позик).

www.multimix.com.ua – скачай музыку MP3 бесплатно ..

43.Форми бюджетного фінансування.

1.Б інвестиції: у вигляді фінансування кап вкладень, проектного фінансування, придбання акцій чи прав участі в управління підприємством. Суть цієї форми полягає у тому, що Д виходячи зі своїх можливостей здійснює конкурсний відбір найнеобхідніших та найефективніших проектів. Проекти, що не пройшли – банківські кредити та інші залучені кошти.

2.Б кредити – надання Ф допомоги з бюджету суб’єктам підприємництва на поворотній і платній основі. Це нехарактерна для бюджету форма його видатків, оскільки взаємовідносини Д з Юр особами засновуються саме на безповоротній основі.

3.кошторисе фінансування – основна форма за допомогою якої здійснюються видатки бюджету. За цією формою бюджетні асигнування виділяються на основі спеціального документа – кошторису. У ньому розраховується обсяг бюджетних асигнувань, їх розподіл з поквартальною розбивкою.;