Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку. Стабільна версія була перевірена 19 січня 2013.

TCP/IP модель (RFC 1122)

Прикладний рівень

BGP ·  DHCP ·  DNS ·  FTP ·  Gopher · GTP ·  HTTP ·  IMAP ·  IRC ·  NNTP · NTP ·  POP3 ·  RIP ·  RPC ·  RTCP · RTP ·  RTSP ·  SDP ·  SIP ·  SMTP · SNMP ·  SOAP ·  SSH ·  STUN ·  Telnet · TLS/SSL ·  XMPP ·

Сеансовий рівень

ADSP • H.245 • iSNS • NetBIOS • PAP •L2TP • PPTP • RTCP • SMPP • SSH •ZIP • SDP • RPC • SCP • (more)

Транспортний рівень

TCP ·  UDP ·  DCCP ·  SCTP ·  RSVP · ECN ·  (more)

Мережевий рівень

IP (IPv4, IPv6) ·  ICMP ·  ICMPv6 · IGMP ·  IPsec · (more)

Рівень мережевих інтерфейсів

ARP ·  RARP ·  NDP ·  OSPF · Tunnels (L2TP)  ·  MAC-адреса (Ethernet, DSL, ISDN, FDDI)  · Device Drivers ·  (more)

Цей шаблон:переглянути • обговорити • редагувати

IPv4 (англ. Internet Protocol version 4) — четверта версія мережевого протоколу IP. Перша версія протоколу, яка набула широко розповсюдження. Протокол IPv4, описаний у RFC 791 (вересень 1981 року), прийшов на заміну описаному у RFC 760 (січень 1980 року). Використовує 4 байтну форму запису адрес пристроїв в комп’ютерній мережі.

[ред.]Адресація

IPv4 використовує 32-бітні (4 байтні) адреси, які обмежують адресний простір 4 294 967 296 (себто 2^8×4) можливими унікальними адресами.

Формою запису IP-адреси (IPv4) зазвичай є запис у вигляді 4 десяткових чисел від 0 до 255 (2⁸), розділених крапками, наприклад: 127.0.0.1(посилання пристрою на самого себе)

Деякі адреси IPv4 зарезервовані для спеціальних цілей та не можуть бути глобально маршрутизованими (доступними з будь-якого пристрою, що підключений до мережі інтернет). Так для приватних ІР-адрес ("сірих IP") в локальних мережах зарезервовано близько 18 млн адрес. Ще близько 270 млн адрес зарезервовано для групових передач (англ. multicast).

Обмежене число унікальних адрес у ~4.3 млрд у зв’язку з бурхливим розвиток Інтернету та резервуванням діапазону ~290 млн було вичерпане.3 лютого 2011 року організація IANA видала останні 5 блоків IP-адрес організації Регіональних Інтернет Регістрів (RIR).

Задля вирішення цієї проблеми ще з 1990-их розвивався протокол IPv6, запущений з 2006 року.

[ред.]Зарезервовані адреси

Підмережа	Призначення
0.0.0.0/8[1]	Адреса джерела пакету
127.0.0.0/8[1]	Підмережа для комунікацій всередені хосту (див. localhost)
169.254.0.0/16[2]	Канальні (link-local) адреси
192.0.2.0/24[3]	Приклади та документація
198.51.100.0/24[3]	Приклади та документація
203.0.113.0/24[3]	Приклади та документація
198.18.0.0/15[4]	Для стендів тестування потужності
10.0.0.0/8[5]	Для використання у приватних мережах
172.16.0.0/12[5]	Для використання у приватних мережах
192.168.0.0/16[5]	Для використання у приватних мережах
240.0.0.0/4[6]	Зарезервовано для використання у майбутньому
255.255.255.255[7]	Широкомовна адреса

Підмережа 224.0.0.0/4 Зарезервована для багатоадресової.

NAT

NAT (від англ. Network Address Translation — перетворення (трансляція) мережевих адрес) — це механізм в комп'ютерних мережах TCP/IP, який дозволяє перетворювати IP-адресутранзитних пакетів.

Механізм NAT визначається RFC 1631.

Перетворення адрес методом NAT може здійснюватись практично будь-яким пристроєм маршрутизації — маршрутизатором, сервером доступу, міжмережевим екраном.

Завдяки NAT можна, використовуючи одну або кілька зовнішніх IP-адрес, виданих провайдером, підключити до мережі практично будь-яку кількість комп'ютерів. Більшістьмаршрутизаторів дозволяють виконувати трансляцію адрес, завдяки чому їх можна використовувати для підключення невеликих мереж до інтернету, використовуючи одну зовнішню IP-адресу.

IPv6

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.