3.1) Робочий час –

Робо́чий час — це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки 3.2) Співучасть у злочині –

Умисна спільна участь у виконанні злочину кількох осіб, як правило, становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення злочину однією особою. В Особливій частині КК Укриши конкретні склади злочинів описані, виходячи з припущення їх вчинення однією особою - виконавцем злочину. Проте навмисні злочини можуть бути вчинені не лише однією особою, а й у співучасті кількома особами. Як зазначається у ст. 26 КК, співучастю у злочині є умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. 3.3) Право користування –

право користування- це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб. Право користування може належати не тільки власникам, але й іншим особам на підставі, зокрема, цивільно-правових договорів або адміністративних актів.

Білет № 10

1. Основні причини припинення трудового договору.

Термін припинення трудового договору є найбільш широким за об'ємом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства в зв'язку зі смертю та ін. Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін. Звільнення - термін, якому відповідає процедура технічного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до всіх випадків припинення трудового договору. Припинення трудового договору є правомірним лише за наявності наступних умов: 1) за передбаченими у законі підставами припинення трудового договору; 2) з дотриманням певного порядку звільнення за конкретною підставою; 3) є юридичний факт щодо припинення трудових правовідносин (розпорядження власника, заява працівника, відповідний акт третьої сторони - суду, військкомату). Якщо із закінченням строку договору трудові відносини фактично продовжуються і жодна зі сторін не вимагає його припинення, то трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк

1.2) Зобов'язання батьків та дітей.

Зобо-ння- є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку,між батьками і дітьми існують майнові і не майнові забо-ння.

3.1) Кодифікація права –

Кодифікація права - документами вважаються кодекси, статути, положення. В результаті кодифікації видається єдиний, логічно і юридично цільний, нормативно-правовий акт. Кодифікація зазвичай має офіційний характер і проводитися правотворчим органом

3.2) Галузь права –

Галузь права - уособлена сукупність норм, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відносин. Галузь права, найбільший структурний підрозділ і центральна ланка права, найповніше виражає «групові» особливості правового регулювання

3.3) Право розпорядження – Правомочність розпорядження – це закріплена нормами права за власником можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам.

Білет №22 1.1. Підстави припинення трудових договорів

Припинення трудового договору – це закінчення його дії, яке завжди повинно відбуватися з причин і на підставах, передбачених трудовим законодавством.

Загальні підстави припинення трудового договору викладені у ст.36 Кодексу законів про працю України. Ними є: угода сторін; закінчення строкового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу; переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці; набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; підстави, передбачені контрактом.

Порядок припинення трудового договору передбачає врахування можливості попереднього попередження сторін договору про таке припинення

Трудовий договір може бути розірваний за власним бажанням працівника якщо адміністрація не виконує умови колективного договору про охорону праці.

Трудовий договір може бути також розірваний достроково з ініціативи працівника через його хворобу або інвалідність, що заважають виконувати роботу, а також якщо власник порушує законодавство про працю.

Працівнику після звільнення видається грошовий розрахунок і трудова книжка. 1.2. види цивільно-правової відповідальності

Цивільно-правова відповідальність – це вид юридичної відповідальності фізичної або юридичної особи за порушення договірних зобов’язань, заподіяння майнової шкоди та порушення особистих немайнових прав. Вона полягає у застосуванні до порушників цивільних прав і обов’язків встановленого цивільним законодавством заходу примусового впливу, що виявляється в позбавленні правопорушника певних цивільних прав чи накладанні на нього обов’язків майнового характеру. Отже, цивільна відповідальність має такі особливості: майновий характер; компенсаційний характер (поновлення порушених майнових або особистих немайнових прав); додатковий характер для порушника, оскільки, як правило, боржник не звільняється від виконання зобов’язання в натурі.

Основною підставою цивільно-правової відповідальності є наявність у діянні складу цивільного правопорушення, що включає в себе:протиправність діяння;наявність майнової шкоди або збитків;вину правопорушника;причинний зв’язок між протиправними діями та шкідливими наслідками. 3.1 правовий звичай Правовий звичай – це санкціоноване державою правило поведінки, яке утвердилось в суспільстві як простий звичай в результаті багаторазового повторення впродовж тривалого часу і яке стало традицією, тобто правило, яке передавалося від покоління до покоління до того часу, поки не потрапило в орбіту державних інтересів. Правовий звичай в наш час використовується в деякій мірі в Італії. 3.2 галузь права Галузь права – це сукупність правових норм, що становлять самостійну частину системи права та регулюють окрему сферу суспільних відносин певного виду. Галузі права характеризуються своїм особливим предметом і методом правового регулювання. У залежності від методу регулювання галузі права можуть бути систематизовані у дві групи, що є обов’язковим у міжнародному праві. 3.3 правочин Правочин - є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Білет № 28