
- •1.1)Поняття та ознаки юридичної особи. Правосуб'єктність юридичної особи.
- •1.2) Поняття, умови та види трудового договору.
- •3.2) Юридичний факт –
- •3.3) Відпустка –
- •1.1) Причини, підстави припинення юридичної особи.
- •1.2) Види адміністративних стягнень. Їх зміст.
- •3.2) Правочин –
- •3.3) Час відпочинку –
- •Припинення та розірвання шлюбу.
- •Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •3.1) Завдаток –
- •3.2) Діездатність –
- •Поняття та причини припинення цивільних зобов’язань/
- •3.1) Час відпочинку –
- •Правове регулювання надурочних робіт.
- •3.1) Робочий час –
- •Основні причини припинення трудового договору.
- •1.2) Зобов'язання батьків та дітей.
- •3.1) Кодифікація права –
- •3.2) Галузь права –
- •Шлюб, його ознаки та порядок укладення.
- •Трудове право, поняття та методи.
- •3.1) Дієздатність –
- •3.2) Нормативно-правовий акт –
- •3.3) Правовідносини –
- •Злочин та його структура.
- •Представництво та його характеристика.
- •Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •Об'єкти цивільно-правових відносин. Загальна характеристика.
- •3.1) Гарантія –
- •3.2)Джерела чи галузі права(не помню точно) –
- •Правомірна поведінка, її поняття та види.
- •3.1) Право власності –
- •Правопорушення: види, ознаки і т.Д.
- •Довіреність: строки, види і т.Д.
- •3.1) Цивільне право –
- •3.2) Відпустка –
- •3.3) Право –
- •1.1Юридична відповідальність. Поняття та види
- •Цив.Право. (все про него)
- •3.2) Крайня необхiднiсть –
- •3.3) Інститут права –
- •Нормативно-правовий акт. У часі, просторі, коло осіб.
- •1. Фіз. Особа
- •4. Монархія – це
- •Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •3.1) Злочин –
- •3.2) Відпустка –
- •3.3) Кримінальне право –
Цив.Право. (все про него)
Цивільне право – це провідна галузь національного права України, це система правових норм, які на засадах юридичної рівності регулюють особисті немайнові та майнові відносини між фізичними та/або юридичними особами. Предметом цивільного права є цивільні правовідносини, які поділяють на майнові та особисті немайнові відносини.
Майнові відносини пов’язані з набуттям, володінням, розпорядженням майном.
Особисті немайнові відносини виникають на підставі здійснення особистих немайнових прав, зокрема таких, як людської гідності, честі, права на життя, здоров’я, права на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Особисті немайнові відносини поділяються на: особисті права, які існують незалежно від майнових, наприклад, право на ім’я, честь, гідність; особисті права пов’язані з майновими, наприклад, особисті права авторів у галузі літератури, науки, мистецтва тощо.
При регулюванні цивільних відносин цивільне право використовує диспозитивний метод правового регулювання, який надає сторонам цивільних правовідносин самостійно визначати свою поведінку в межах, встановлених законом. Цивільне право регулює відносини на засадах юридичної рівності своїх суб’єктів.
Загальними засадами цивільного законодавства є: юридична рівність суб’єктів цивільно-правових відносин; неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; рівність всіх форм власності; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, що не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Джерелами цивільного права є: Конституція України; Цивільний кодекс України; закони України „Про власність”, „Про заставу”, „Про цінні папери та фондову біржу”, „Про авторське право та суміжні права”. акти Президента України, Кабінету Міністрів України та акти інших органів державної влади у випадках, встановлених Конституцією України.
Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Він складається з 6 книг, що поділяються на розділи, підрозділи, глави і статті. Книга 1. Загальні положення. Книга 2. Особисті немайнові права фізичної особи. Книга 3 Право власності та інші речові права. Книга 4. Право інтелектуальної власності. Книга 5. Зобов’язальне право. Книга 6. Спадкове право. 1.2) Розірвання договору з iнiцiативи працівника.
Законодавством встановлені правила припинення трудового договору з ініціативи працівника: працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні; після закінчення строку попередження працівник має право припинити роботу, а власник зобов’язаний провести з ним розрахунок і видати йому трудову книжку; безпідставне затримання власником розрахунку вважається вимушеним прогулом працівника, який оплачується за рахунок власника; у випадку, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, то власник не може звільнити його на підставі раніше поданої заяви. Власник може звільнити його лише в тому випадку, коли на це місце вже запрошено працівника, якому згідно закону не може бути відмовлено; якщо працівник розриває трудовий договір з поважних причин, то власник зобов’язаний задовольнити його клопотання у строк, запропонований працівником; строковий трудовий договір достроково, як правило, не припиняється з ініціативи працівника, крім випадків особливо поважних причин (інвалідність, хвороба), які перешкоджають працювати за договором. 3.1) Республіка –
Республіка – це така форма правління, за якої вища державна влада здійснюється колегіальним органом, обраним громадянами держави на певний строк. Існують такі форми республік: Президентська республіка Парламентська республіка Змішана республіка напівпрезидентська республіка