39. Прогнозування фінансової стратегії підприємства

Основу перспективного фін планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії на ринку. Фін прогнозування полягає у вивченні можливого фін стану п-ства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фін показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фін стану п-ства.

Під показниками у стратегічному аналізі, прогнозному обліку та звітності слід розуміти кількісно-якісні характеристики соц-економ явищ, факторів і процесів, які відбуваються у бізнесі.

У стратегічних оцінках розрізняють такі основні групи показників: кінцеві і проміжні, натуральні та вартісні, абсолютні і відносні, регламентовані, розрахункові та інформаційні.

У сучасному ринковому господарюванні надзвичайну велику роль відіграють вартісні показники. Вони відображають заг результ д-сті підпр, дають змогу забезпечувати взаємну узгодженість усіх видів прогнозів, визначити напрямки розвитку п-ства.

Основою фін прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформ з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуацій та фін показників.

Результ фін прогнозування є розробка трьох основних док:

• прогноз звіту про прибутки та збитки;

• прогноз руху грошових коштів;

• прогноз балансу активів та пасивів підпр.

40. Стратегічний аналіз конкурентних позицій

Стратег аналіз конкурентних позицій був вперше запропонований Майклом Портером. Він запропонував три типи стратегій для покращання конкурентного положення компанії: лідерство у витратах, диференціація та концентрація. Для досягнення конкурентних переваг компанія повинна зробити вибір між цими стратегіями. Представляючи свою концепцію аналізу галузі, Портер називає 5 конкурентних сил, які визначають привабливість певної галузі: вхідні барєри при проникненні в галузь нових конкурентів; загроза продуктів-замінників; вплив покупців, що дозволяє їм відстоювати свої інтереси; вплив постачальників, що дозволяє їм відстоювати їх інтереси; суперництво між існуючими конкурентами в галузі. Але згодом було винайдено більш прогресивні методи аналізу такі як: матриця BCG, GE/McKinsey, Shell та матриці Arthure D. Little.

Серед методів аналізу конкурентних позицій п-ства або його госп підрозділів у різних галузях найчастіше використовують моделі, представлені у вигляді матриць, коли кожен сектор бізнесу графічно позиціонується на полях дво- або тривімірної аналітичної матриці. Кожна матриця має свій алгоритм співставлення показників. Наприклад, матриця BCG дозволяє проаналізувати сектори бізнесу або позиції госп підрозділів диверсифікованої компанії на основі темпів зростання ринку і відносної частки, яку посідає п-ство або його підрозділ по відношенню до найбільшого конкурента. Модель BCG складається з 4 квадрантів: зірки, дійні корови, важкі діти, собаки.

До 1980 р модель GE/McKinsey стала найпопулярнішою багатофакторною моделлю аналізу конкурентних позицій бізнесу у стратегічній перспективі. Модель GE/McKinsey являє собою матрицю, що складається з 9 клітинок для відображення і порівняльного аналізу стратег позицій і напрямів госп д-сті організації. Головною особливістю цієї моделі є те, що вперше для порівняння видів бізнесу почали розглядатися не тільки такі фактори, як обсяг продажу, прибуток, рентабельність інвестованих коштів і т.п., але й досить суб’єктивні характеристики бізнесу, такі, як мінливість частки ринку, технології, стан забезпеченості кадрами тощо.