3. Інформаційна база економічного аналізу.

Інформаційна база ЕА являє собою сукупність певним чином організованих даних про результ госп д-сті що відбивають різні аспекти функціонування виробничого об’єкта.

До планової інформації відносяться всі типи планів, які розробляються на п-стві, а також нормативні матеріали, кошториси, проектні завдання.

Джерела інформації облікового характеру – це всі дані які містять документи бухгалтерського статистичного і оперативного обліку,а також всі види звітності, первинна облікова документація.

В БО і звітності відображаються господарські явища, процеси, їх результати.

Дані статистичного обліку містять кількісну характеристику масових явищ і процесів, використовуються для поглибленого вивчення взаємозв’язків, виявлених економічних закономірностей.

Оперативний облік і звітність сприяють більш оперативному в порівнянні зі статистикою або бухгалтерським обліком, забезпеченню аналізу необхідними даними і тим самим створюють умови для підвищення ефективності аналітичних досліджень.

До поза облікових джерел інформації відносять документи які регулюють госп д-сті, а також дані які не відносяться до перерахованих раніше.

Носії інформації поділяються на машинні (диски), немашинні (документи, звіти).

За відношенням до об’єкту дослідження інформація буває внутрішньою (дані статистичного, бухгалтерського обліку і звітів, планові дані розроблені п-вом) і зовнішньою (дані статистичних збірників, періодичних видань).

Джерела інф-ї: 1) планово-розрахункові дані (розрах. по вир-ву продукції, по вик-ню виробничих потужностей, по технічному розвитку, по праці, по с/в, фін розрахунки), 2) звітні дані (бухгалтерського, оперативно-технічного, синтетичного, аналітичного, статистичного обліках, головна книга, про використання обладнання, журнали та відомості, про використання робочого часу, дані річної звітності), 3) позоблікові дані (пояснювальна записка, акти ревізій та обстежень, матеріалів виробничих нарад, статей в процесі).

Вимоги до орг. інформаційного забезпечення: аналітичність інформації, її об’єктивність, єдність, оперативність, раціональність, вимоги до якості інформації.

4.Аналіз структури, руху та технологічного стану оз.

ОЗ – це матеріальні активи, що утримуються п-вом з метою їх використання у процесі виробництва або постачання товарів та надання послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей, очікуваний строк викор-ня яких більше 1 року.

Для аналізу складу ОЗ використовують їх групування за ек. змістом, признач., віком. ОЗ виробничого призначення досліджуються в розрізі їх видів за ек. змістом: Аналіз структури ОЗ можна провести за групами обліку ОЗ: земел. ділянки; будинки, споруди та передав. пристрої; машини та облад-ня; трансп. засоби; інструменти, прилади, інвентар.;контр.-вимір. прилади. комп. і офісна техніка, інші ОЗ. При цьому аналізують питому вагу кожної групи ОЗ та її динаміку у порівнянні з мин періодом.

Показниками руху ОЗ є:1)Коеф. вводу (оновлення) ОЗ – Квводу оз = ОЗвведені/ОЗ кін.року, показує яка частка ОЗ введена. 2)Коеф. вибуття – Квибуття = ОЗ вибуті/ ОЗ поч.року. 3.К. ліквідації = ОЗ ліквідовані/ ОЗ на поч..року. 4.К реал-ції (продажу) = ОЗ реалізовані/ ОЗ на поч.року. 5.Кзаг.обороту=К вводу+Квибуття. Коеф. руху ОЗ досліджують в динаміці та в порівнянні з плановими показниками, що дає оцінку технічної політики п-ва і викон. плану техн. розвитку.

Показником техн. стану ОЗ є коеф. зносу. – К зносу = сума зносу/ вар-ть ОЗ на дане число (первісна вар-ть). Після загальної оцінки коеф. зносу доцільно проаналізувати ОЗ за видами та в розрізі окремих виробництв, щоб визначити напрямки інвестування. К придатності = 1 – коеф. Зносу - показує питому вагу ОЗ, придатних для подальшого використання у процесі в-ва. .При аналізі техн. стану ОЗ слід дати оцінку методу нарахування амортизації на п-ві з точки зору його доцільності.(прямолінійний; м-т зменшення залишкової вар- ті; прискорений м-т зменшення залишкової вар-ті; кумулятивний, виробничий).