Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ф-А1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
331.26 Кб
Скачать

25. Суть, зміст стратегічного аналізу та його місце в управлінні підприємством.

Суть стратегічного аналізу полягає у тому, що він використовується заради вибору конкретної стратегії з багатьох альтернатив і формування всієї системи стратегій. Стратегічний аналіз допомагає обрати напрям, у якому п-ство буде розвиватися.

Стратегічний аналіз – це комплексне дослідження позитивних і негативних факторів, які можуть вплинути на екон становище п-ства у перспективі, а також шляхів досягнення стратегічних цілей. За допомогою стратегічного аналізу готується комплексний стратегічний план розвитку п-ства, здійснюється науково обґрунтована, всебічна і своєчасна підтримка прийняття стратегічних управлінських рішень.

Аналіз середовища вважається 1-м процесом стратегічного управління, оскільки він забезпечує основу як для визначення місії і цілей фірми, так і для розробки стратегії.

Для п-ства вкрай важливо підтримувати не тільки баланс між отриманням ресурсів із зовн. середовища і передачею продукту у зовн. середовище, але й баланс інтересів різних соціальних інститутів і груп людей, які зацікавлені у функціонуванні п-ства, який формально подається у вигляді місії і стратегічних цілей.

Процес вибору стратегії є центральним у стратегічному управлінні.

Стратегія як процес – це прийняття рішення щодо того, як розвивати бізнес у цілому та його окремі сектори, протидіяти конкурентам, яке місце займати на ринку тощо.

Таким чином, стратегія п-ства передбачає знання суті стратегічного аналізу, вміння визначати місію п-ства, оцінювати й контролювати виконання стратегії як основи вироблення й здійснення ефективної політики в ринкових умовах.

Стратегічні управлінські рішення характеризуються такими ознаками: орієнтація на майбутнє, високий рівень невизначеності, глобальний характер і важливість наслідків стратегічних рішень для підприємства.

Концепція стратегічного управління передбачає, що кожне важливе рішення має прийматися на основі ґрунтовного стратегічного аналізу.

Стратегічний аналіз як функція стратегічного управління повинен підготувати множину альтернатив для прийняття рішення.

26. Метод swot в стратегічному аналізі середовища.

Метод SWOT – ґрунтується на підході, який дає змогу вивчати зовн і внутрішнє середовища п-ства разом. За допомогою цього методу можна встановити взаємозв’язки між силою та слабкістю, які властиві п-ству, і зовн загрозами та можливостями.

Сильні та слабкі сторони фірми доцільно розглядати за окремими розділами, кожен з яких повинен містити низку факторів. Можливості та загрози зовнішнього середовища необхідно оцінювати за аналогічною методикою, поділяючи її на окремі розділи.

Сильні та слабкі сторони, можливості та загрози позиціонуються на полях матриці SWOT-аналізу. Кожне поле цієї матриці має певні позначення:

  • Поле СіМ – поєднання сильних сторін і можливостей;

  • Поле СлМ – поєднання слабких сторін і можливостей;

  • Поле СіЗ – поєднання сильних сторін і загроз;

  • Поле СлЗ – поєднання слабких сторін і загроз.

На основі визначення слабких і сильних сторін їх ранжують за високим і низьким впливом, тобто будують відповідну матрицю. Так само для оцінки можливостей використовується метод позиціонування кожної конкретної можливості і загрози на матриці можливостей і відповідно матриці загроз.

Фактори, які складають матрицю SWOT- аналізу, обов’язково перевіряються на предмет наявності ефекту синергії, внаслідок чого вони можуть бути або посилені, або послаблені.

Після перевірки взаємного впливу факторів за допомогою матриці SWOT- аналізу можна визначити чотири різновиди корпоративної стратегії фірми:

  1. Стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для реалізації зовнішніх можливостей (стратегія «Максі-Максі»);

  2. Стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для знешкодження зовнішніх загроз (стратегія «Максі-Міні»);

  3. Стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми на основі використання зовнішніх можливостей (стратегія «Міні-Максі»);

  4. Стратегія,спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми та уникнення зовнішніх загроз (стратегія «Міні-Міні»).