
- •Самостійна робота № 1 тема: ринок послуг аудиторських фірм план:
- •1. Поняття та види аудиторських послуг
- •2. Консультаційні послуги
- •3. Консультування в різних галузях діяльності
- •Міжнародні стандарти аудиту
- •3. Внутрішньофірмові стандарти аудиту
- •Самостійна робота № 3 тема: Принципи аудиту та професійна етика аудитора план:
- •Самостійна робота № 4 Тема: методика визначення величини аудиторського ризику План
- •Самостійна робота № 5 Тема: технологія визначення істотності помилки
- •1. Умови та події, що збільшують ризик шахрайства
- •2. Дослідження аудитором можливих порушень
- •Самостійна робота № 6 Тема: порядок розробки плану і програми аудиторської перевірки
- •1. Зовнішні і внутрішні фактори, які впливають на розробку плану та програми
- •2. Етапи створення рплану та програми
- •Самостійна робота № 7 Тема: методи одержання аудиторських доказів
- •Самостійна робота № 8 Тема: порядок зберігання і використання робочих документів аудитора
- •Самостійна робота № 9 Тема: варіанти складання аудиторського висновку План
- •2. Умовно-позитивний висновок
- •3. Негативний аудиторський висновок
- •Позитивний висновок
- •Умовно-позитивний висновок
- •Негативний аудиторський висновок
- •Самостійна робота № 10
- •1Аудит кредиторської заборгованості за кредитами банків і претензіями
- •2. Процедури аудиту довгострокових зобов'язань
- •Самостійна робота № 11
- •1.Аудит кредиторської заборгованості
- •2. Аудит розрахунків з постачальниками та підрядниками.
- •Тема: методика дослідження форм фінансової звітності план лекції:
- •1. Методика перевірки Балансу
- •2. Методика аудиту Звіту про фінансові результати
- •3. Методика аудиту Звіту про рух грошових коштів
- •4. Методика аудиту звіту про власний капітал
- •Самостійна робота№13 тема: аудит у комп'ютерному середовищі
Самостійна робота № 6 Тема: порядок розробки плану і програми аудиторської перевірки
План
1. Зовнішні і внутрішні фактори, які впливають на розробку плану та програми
2. Етапи створення рплану та програми
-1-
Планування здійснюється згідно до умов договору з клієнтом.
Аудитор повинен одержати достатньо інформації про всі сторони фінансово-господарської діяльності об'єкта перевірки та здійснити оцінку його системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю з метою встановлення ймовірності виникнення помилок, що впливають на вірогідність фінансової звітності й аудиторський ризик.
На основі такої оцінки визначається зміст, масштаб і кількість аудиторських процедур.
Ця інформація відображається в загальному плані і програмі аудиту.
На даному етапі розглядається також питання про залучення експертів і склад аудиторської бригади.
На етапі виконання аудиторських процедур здійснюється збір аудиторських доказів і їх документування.
У процесі складання аудиторського висновку аудитор узагальнює результати перевірки, формулює думку щодо вірогідності звітності і відповідності її чинному законодавству.
Однією з найголовніших вимог до аудиту є обов'язкове планування, що забезпечує своєчасне й ефективне виконання робіт. У процесі планування складаються два основних документи: загальний план а потім програма перевірки.
План, як правило складається з перерахованих робіт на основних етапах аудиту.
Програма містить конкретні задачі і процедури перевірки кожного циклу господарських операцій, рахунків бухгалтерського обліку.
У період планування необхідно мати на увазі:
- умови конкретного договору (термін, порядок звітності перед клієнтом);
- останні нормативні документи, що регулюють здійснення аудиту;
- найбільш важливі питання і мету аудиту та сучасні розробки найбільш ефективного методичного підходу до аудиту;
- зміст облікової політики клієнта і її зміну;
- рівень довіри до системи внутрішнього контролю;
- галузеві особливості, що впливають на технологію й організацію виробництва та ведення бухгалтерського обліку;
- основні ділянки роботи підприємства та розділи обліку, що підлягають перевірці;
- умови, що вимагають особливої уваги (наявність зв'язаних сторін, можливість зловживань, судова справа і т.п.);
- характер перевірки (суцільна, вибіркова, візуальна);
- матеріалу попередніх перевірок;
- оцінку рівня істотності (припустимої помилки);
- рівень ризику;
- зміст та обсяг аудиторських доказів;
- складу аудиторської групи (закріплення обов'язків, залучення експертів, співробітництво з іншими аудиторами).
Специфіка перевіряємого підприємства, обсяг і складність перевірки вимагають індивідуального підходу.
Для складання програми перевірки, підбора фахівців у групу, для формування обґрунтованого висновку про вірогідність звітності необхідна загальна інформація про специфіку підприємства-клієнта. Для цього необхідно з'ясувати:
- галузеві особливості підприємства;
- організаційний пристрій підприємства;
- виробничі зв'язки (постачальники, підрядчики);
- фінансові зв'язки (вкладення в статутні капітали інших підприємств);
- юридичні зобов'язання (судові розгляди, акти податкової інспекції, позабюджетних фондів). Основними джерелами інформації про підприємство є:
1. Думка про цікаві питаннях вищого керівництва, працівників управління середньої ланки, виконавців, працівників підприємства, не зв'язаних з веденням обліку.
2. Огляд основних виробничих ділянок, цехів, складів. Це дозволяє переконатися в наявності та схоронності активів, скласти уявлення про процес виробництва і відвантаження продукції, тощо.
3. Зовнішні та внутрішні звіти і публікації.
До зовнішніх звітів відносяться ділова печать і газети;
аналітичні звіти по галузі; порівняння з основними конкурентами і середньогалузевими показниками, державне податкове законодавство.
Внутрішні звіти - це фінансова звітність, протоколи засідань Ради директорів, правління, дирекції, акціонерів; звіти керуючих - кошториси, прогнози, проекти; звіти внутрішніх аудиторів, консультантів, юристів; облікова політика, акти податкової інспекції.
Одне з найбільш важливих питань, яке потрібно з'ясувати на цьому етапі роботи, - визначення складу і взаємини підприємства з дочірніми і залежними підприємствами, вид і обсяг господарських операцій між ними - операції купівлі-продажу між філіями і головним підприємством, обмін основними засобами, позики і фінансова допомога, оформлення взаємної заборгованості.
Аудитор повинен виявити зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на підприємницьку діяльність клієнта.
До зовнішніх відносяться макроекономічні галузеві фактори.
До макроекономічних факторів можна віднести:
- зниження чи ріст основної діяльності;
- зниження чи збільшення митних зборів, якщо підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю;
- зміни в оподатковуванні;
- залежність від іноземних ринків збуту;
- коливання курсів валют.
Галузеві фактори:
- насиченість ринку продукцією, аналогічною тій яку випускає підприємство, що перевіряється;
- сезонність діяльності;
- цінова конкуренція;
- рівень зарплати по галузі;
- нестача чи надлишок працівників визначеної професії.
До внутрішніх факторів відносяться:
1. Фінанси:
- характеристика потоків грошових коштів;
- політика інвестування засобів;
- рівень прибутку;
- основні банківські операції;
- гарантії по зобов'язанню третіх осіб;
2. Персонал:
-кваліфікація, досвід і укомплектованість основного персоналу;
- політика набору і просування службовців;
- плинність кадрів.
3. Основна стратегія діяльності:
- капітальні вкладення;
- плановане розширення ринку.
4. Господарські операції:
- фактори собівартості;
- залежність від постачальників;
- тривалість виробничого циклу.
Аудиторська перевірка, як правило, завжди обмежена визначеним терміном, у середньому 2-4 тижні. За такий термін на великому і навіть на середньому підприємстві провести суцільну перевірку фінансово-господарської діяльності не завжди вдається. У той же час затверджувати це з повною визначеністю не можна, тому що обсяг перевірки залежить від кількості аудиторів і кваліфікації фахівців.
З цією метою керівником бригади аудиторів складається програма перевірки, в якій вказуються:
- мета аудиту;
- основні ділянки роботи підприємства і розділи обліку, що підлягають перевірці;
- характер перевірки (суцільна, вибіркова, візуальна, тощо);
- закріплення обов'язків за членами бригади;
- передбачена тривалість перевірки, термін її початку і закінчення.
Формування мети аудиту має важливе значення тому, що вона відразу знайомить клієнта з тим, за чим аудитор прийшов на підприємство і яку користь може принести проведена перевірка. Тому варто докладно вказати, що аудит ставить своєю задачею не збір негативних фактів, не нагромадження компрометуючого матеріалу, а виявлення недоліків у бухгалтерській і взагалі економічній роботі та внесення конкретних пропозицій по усуненню наявних недоліків і недопущенню їх надалі.
Це відразу дозволить встановити досить довірчі відносини з клієнтом і одержати доступ до необхідної інформації.
Далі в програмі перевірки вказуються ті ділянки роботи, що будуть досліджені в ході аудиту.
Необхідно:
- визначити найбільш важливі ділянки, що мають визначальне значення для фінансово-господарської діяльності підприємства і для формування її результатів. При цьому необхідно обґрунтувати вибір тих чи інших ділянок для перевірки і вказати, що дані перевірки по цим ділянкам важливі для оцінки діяльності підприємства в цілому;
- указати, що інші ділянки фінансово-господарської роботи підприємства, будучи потрібними і корисними, вирішального впливу на результати діяльності не роблять.
Разом з тим, помилковий вибір ділянок, що перевіряються, і невірні висновки за результатами перевірки цілком лягають на відповідальність аудиторів. У цьому також ховається один з видів аудиторського ризику.
По кожній ділянці, що перевіряється, варто визначити характер перевірки - суцільний чи вибірковий.
Суцільна перевірка проводиться у відношенні касових, банківських документів, авансових звітів, розрахунків із засновниками. Що ж стосується первинної документації по заробітній платі, виробничим запасам, розрахункам, то по цих розділах обліку перевірка здійснюється вибірково.
У свою чергу, по дорогих і дефіцитних матеріалах доцільно проводити суцільну перевірку, вибравши ті з матеріалів, що вимагають особливого контролю за збереженням і використанням у виробництві.
Якщо перевірку здійснює бригада аудиторів, то варто заздалегідь визначити, які ділянки перевіряють ті чи інші аудитори. Тут варто враховувати кваліфікацію і досвід, придбаних в ході попередніх перевірок.
Починаючим аудиторам доцільно доручати суцільну перевірку касових документів і авансових звітів, у той час як більш досвідчені фахівці, що володіють аналітичними підходами і навичками, повинні вивчати звітність і Головну книгу, перевіряти їхнє ув'язування з обліковими регістрами і визначати обґрунтованість записів на бухгалтерських рахунках даних первинного обліку.
Тривалість аудиторської перевірки може бути різною, однак практика показує, що двотижнева інтенсивна робота приносить не менш точні і повні результати, ніж розтягнута на довгі тижні. Досить докладна і вірна картина про стан справ на підприємстві, що перевіряється, складається вже в перші дні перевірки.
Природно, що під час аудиторської перевірки можуть втрутитися різні перешкоди, наприклад, хвороба аудиторів, терміновий від'їзд по невідкладним обставинам, тощо. Це у свою чергу може вплинути на зміну термінів перевірки, однак не повинно впливати на заздалегідь обумовлену суму оплати.
Програма аудиторської перевірки представляється керівництву підприємства, що перевіряється, для ознайомлення й узгодження змісту об'єктів та етапів перевірки.
На прохання керівництва підприємства в програму можуть бути внесені зміни і доповнення.
Програма аудиторської перевірки може бути скоректована з урахуванням організації й ефективності внутрішнього контролю на підприємстві.
Незважаючи на найсумлінніше складання програми аудиторської перевірки, ряд факторів впливають на її трудомісткість і тривалість не може бути передбачена і заздалегідь врахована. Тому в ході самої перевірки необхідно вносити корективи в зміст і тривалість тих чи інших робіт.
Важливого значення набуває стратегія перевірки з урахуванням індивідуальних особливостей кожного економічного суб'єкта.
Стратегія перевірки передбачає:
- збір інформації для складання програми перевірки;
- вивчення зібраної інформації;
- попередню оцінку аудиторського ризику;
- визначення глибини, сутності і тривалості перевірок за рахунками.
Для виконання плану аудиту аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з розробкою конкретних задач, заходів і процедур для кожного об'єкту аудиту і виду робіт. Програма повинна бути досить докладною і використовуватися як інструкція для підлеглих, що приймають участь у проведенні аудиторської роботи, а також засобом контролю. Робоча програма аудиторської перевірки підприємства виконується по етапах.
-2-
Робоча програма (перелік питань) аудиторської перевірки підприємства.
Етап 1. Аудиторська оцінка (експертиза) організаціїі стану бухгалтерського обліку, внутрішнього аудиту і якості фінансової звітності на підприємстві.
Об'єкти експертизи:
1. Наявність установчих документів і реальність балансових даних по статутному капіталу.
2. Вибіркова перевірка бухгалтерських регістрів, обігових балансів.
3. Матеріали інвентаризації майна, дебіторської і кредиторської заборгованості, національних і валютних засобів.
4. Акти податкової інспекції й аудиторські висновки за попередні періоди.
5. Стан автоматизації бухгалтерського обліку.
6. Організація внутрішнього контролю.
7. Дотримання законодавства по обліку.
Етап 2. Аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності.
Об'єкти перевірки:
1. Установчі документи і документи, що визначають внутріорганізаційні відносини на підприємстві в частині регулювання його фінансової діяльності.
2. Формування і зміна статутного капіталу.
3. Наявність і використання кредитних ресурсів.
4. Кошти, грошові документи і бланки строгої звітності, що зберігаються в касі, на розрахунковому, валютному й іншому рахунках у банку.
5. Основні засоби і нематеріальні активи.
6. Товарно-матеріальні цінності, малоцінні і швидкозношуючі предмети (МШП) із проведенням інвентаризації й експертизи по організації збереження - за окрему плату.
7. Знос основних засобів, нематеріальних активів і МШП.
8. Капітальні вкладення і витрати на ремонт.
9. Розрахунки:
- по оплаті праці;
- з підзвітними особами;
- з постачальниками і підрядчиками, різними дебіторами і кредиторами;
- з бюджетом, по соціальному, медичному страхуванню, пенсійним фондом і фондом зайнятості;
10. Виробничі та різні витрати;
11. Доходи підприємства;
12. Кінцеві фінансові результати та їхнє використання.
Етап 3. Консультаційні послуги і рекомендації з усунення виявлених недоліків.
В області:
- організації і методології бухгалтерського обліку;
- використання поточного і перспективного аналізу для прогнозування подальшого функціонування підприємства.
Примітка: У разі потреби програма може бути розширена і конкретизована з указівкою безпосередніх виконавців, термінів і методів експертизи і контролю.