18. Лісабонська стратегія єс (2000-2010).

Cтратегічна мета Європейського Союзу, спрямована на підвищення глобальної конкурентоспроможності Союзу через економічне оновлення та поліпшення в соціальній сфері й охороні довкілля. Європейська Рада в Лісабоні в березні 2000 року визначила для Європейського Союзу завдання на наступне десятиліття: стати найконкурентоспроможнішою та найдинамічнішою в світі економікою, що базується на знаннях, здатна до постійного зростання, забезпечує більше кращих робочих місць та тісніше соціальне гуртування.

«Лісабонська стратегія» - це програма розвитку ЄС до 2010 року, ухвалена на засіданні Європейської Ради в Лісабоні у березні 2000 року. Головна мета програми полягала у перетворенні Європейського Союзі на найбільш конкурентну економіку в світі та досягнення повної трудової зайнятості до 2010 року.

«Лісабонську стратегію» 2000-го року замінила нова програма розвитку «Європа 2020», що має на меті забезпечення високого рівня зростання та зайнятості в ЄС.

На думку багатьох чиновників ЄС “Європа 2020” є менш бюрократизованою та має більш реалістичні цілі.

19. Стратегія «Європа 2020».

Програма попередниця «Європі 2020» - «Лісабонська стратегія 2000». На думку багатьох чиновників ЄС “Європа 2020” є менш бюрократизованою та має більш реалістичні цілі.

Програма розвитку «Європа 2020» має на меті забезпечити стабільність європейської економічної моделі у трьох вимірах. Найперше, в економічній площині: програма закладає у підвалини майбутньої економічної стратегії Європи принципи конкурентоздатності, інноваційності та економіки знань. 

По-друге, «Європа 2020» спрямована на соціальну стабільність. Її мета – забезпечити європейців робочими місцями, для чого будуть розроблені спеціальні навчальні програми, а також досягнуто повної трудової рівності між жінками і чоловіками. 

Нарешті, програма «Європа 2020» має на меті забезпечити екологічну стабільність. Для цього слід здійснити перехід до нової екологічної економічної моделі, що матиме низький рівень викидів СО2.

20. Договірно-правова основа Європейського Союзу.

Право ЄС є унікальною правовою системою, що функціонує паралельно із законодавством держав-членів Європейського Союзу (ЄС).

Норми права ЄС мають пряму дію в межах правових систем держав-членів

ЄС не є міжурядовою організацією чи федеративною державою.

Засновує новий правовий порядок в межах міжнародного права з метою взаємного соціального та економічного зростання держав-членів

Доробок Європейського Союзу (AСQUIS)

• це законодавчий доробок Європейської спільноти

• охоплює всю “правову спадщину” ЄС, всі норми й правові засади, що містяться в угодах, правових актах та судових рішеннях ЄС.

• країни-апліканти на вступ до ЄС зобов’язані прийняти acquis цілком і повністю до моменту набуття статусу країни-члена ЄС

AСQUIS COMMUNAUTAIRE

охоплює такі аспекти:

• зміст, принципи та цілі Установчих угод;

• законодавство, прийняте з метою реалізації угод та забезпечення бази для діяльності ЄС;

• прийняті Союзом декларації та резолюції;

• заходи, пов'язані зі спільною зовнішньою політикою та політикою безпеки;

• заходи у сфері юстиції та внутрішніх справ;

• міжнародні угоди, укладені ЄС;

• угоди, укладені країнами-членами між собою у сфері діяльності Євросоюзу.

Джерела права Європейського Союзу

А) Первинні джерела права

Б) Вторинне законодавство

В) Пецедентне право

Г) Інші джерела права

Первинне право ЄС – положення, прийняті безпосередньо державами-членами як установчою (конститутивною) владою.