Особливості теорії міжурядового регулювання а. Моравчіка.
Е.Моравчік: прихід до влади ринково-орієнтованих урядів і подальше узгодження національних інтересів стало головною передумовою реалізації програми Спільного Європейського ринку
Серцем процесу вироблення політик ЄС є міждержавні переговори, а наднаціональні органи мають вплив лише у ситуації, коли у них є сильні союзники серед країн-членів
Отже, позиції наднаціональних інститутів самих по собі є слабкими і залежать від мінливих національних інтересів
Крім раціонального визначення державної поведінки та домінування міжурядового характеру аналізу міждержавного співробітництва, А.Моравчик важливе значення приділяє концепції формування національних інтересів, які, на його думку, визначаються в значній мірі внутріш- ньополітичними силами. Саме інтереси останніх впливають на характер, інтенсивність та напрямок міждержавного співробітництва. Першочерговим джерелом інтеграційних процесів він розглядав інтереси саме національних держав. Останню фазу розвитку Європейського співтовариства А.Моравчик оцінював як „успішний розвиток міжурядової системи, покликаної регулювати економічну взаємозалежність шляхом переговорів та політичної координаціі
Теорія «Європи регіонів».
Після створення економічного та політичного союзів країн-учасниць має розвиватися процес регіональної європейської єдності - «Європа Регіонів»
Р
оль
національних урядів поступово зменшиться.
Ключовими акторами при цьому стануть місцеві органи влади та наднаціональні інститути ЄС
Цей термін означає концепцію, яка цілковито протистоїть централістичній концепції творення загальноєвропейських інституцій і передбачає активну участь реґіонів країн Європи у владних функціях Євросоюзу. Значне зростання реґіоналізму та децентралізаційних тенденцій було характерне для 1980-х рр. Особливо активними на європейському рівні були федеральні землі Німеччини й автономні провінції Іспанії. 1985 року, напередодні фундаментальних змін в Європейській Спільноті, окремі реґіони з власної ініціативи об’єдналися й створили Асамблею європейських реґіонів – пан’європейський орган, що прагнув до формалізації своєї участі у справах ЄС. Та Асамблея виявилась завеликою і громіздкою, а деякі реґіони в її складі навіть не входили до Європейської Спільноти. Натомість Договір про ЄС передбачив створення Комітету реґіонів як дорадчого органу.
Концепції гнучкої інтеграції в єс.
Різношвидкісна: країни ЄС йдуть єдиним шляхом інтеграції, проте з різною швидкістю поглиблення інтеграції
Вибіркова (гнучка-Європа): країни ЄС можуть вибрати будь-який інтеграційний проект на власний розсуд із переліку існуючих
“Концентричні кола”: країни розміщуються у різних колах інтеграції, залежно від рівня інтеграції, який вони здатні чи бажають досягти
“Ключові (піонерні) групи”: країни, які сильніше за інших прагнуть і здатні поглиблювати інтеграцію беруть участь у проектах поглибленої інтеграції, подаючи приклад для інших
Концепція «концентричних кіл».
“Концентричні кола”: країни розміщуються у різних колах інтеграції, залежно від рівня інтеграції, який вони здатні чи бажають досягти.
Концепція поділу Європи на групи країн за ступенем інтегрованості.
Такий підхід можна застосовувати не тільки до інтеграційної структури самого Європейського Союзу. Деякі відомі діячі пропонують такий, наприклад, поділ: “коло єдиного законодавства” (країни-члени ЄС), “суміжне коло” (країни, що очікують вступу в ЄС) та “особливі кола” – країни, з якими планується поглиблення співпраці в тій чи іншій сфері (валютне коло, коло спільної безпеки тощо).