- •Основні теорії економічної інтеграції.
- •Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном.
- •Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •Федералістська теорія європейської інтеграції.
- •Функціональна та неофункціональна теорії європейської інтеграції.
- •Особливості теорії міжурядового регулювання а. Моравчіка.
- •Теорія «Європи регіонів».
- •Концепції гнучкої інтеграції в єс.
- •Концепція «концентричних кіл».
- •Концепція ключових (піонерних) груп.
- •Концепція вибіркової інтеграції.
- •Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •Створення єс та основні етапи його розвитку.
- •Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •Сучасні позиції Європейського Союзу в глобальній економіці.
- •Цілі та завдання єс.
- •Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •Стратегія «Європа 2020».
- •Договірно-правова основа Європейського Союзу.
- •1. Первинні джерела права
- •Застосування м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •Інституційна будова єс, гілки влади.Ї
- •Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень у Європейському Парламенті.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень Ради (Міністрів) єс.
Форми економічної інтеграції за б.Баласою
Згідно теорії Б.Баласси, конвергенція країн в межах інтеграційного формування проходить певну послідовність стадій:
1) зона вільної торгівлі;
2) митний союз;
3) спільний ринок;
4) економічний союз;
5) повна економічна інтеграція.
Інтеграція в ЄС – найвища у світі, проте зараз є дилема: подальше розширення складу ЄС, чи поглиблення внутрішньої інтеграції (тобто екстенсивний чи інтенсивний шлях розвитку цього найбільшого у світі угруповання).
Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
“Вибухоподібне” розширення ЄС, яке пророкувалося провідними фахівцями Інституту стратегічних досліджень у Мілані (Італія) Паолою Савоною та Жаном Карло ще у 1995 році, здійснилося у 2004 році, коли ЄС упродовж одного дня – першого травня, суттєво збільшив свої кордони вийшовши на перше місце серед глобальних конкурентів США та Японії за площею, чисельністю населення та ВВП, проте значно знизивши відносний показник цього макроекономічного індикатора з $22000 (ПКС, 2003) до $19900 (ПКС, травень 2004-го року, експертні дані). Турбокапіталізм, як називають його вище названі автори, упродовж ХХІ ст. значно посилить динаміку руху капіталу, а відтак розвиватиметься у двох напрямках: розширення геоекономічного простору та надбудова нових поверхів інтеграції. Підтвердженням першої тези могла б слугувати цитата із спільного твору вище згаданих італійців: “Після виснаження ресурсів дешевої робочої сили Східної Європи завдяки її інтеграції до європейського економічного простору, а також зростанню її добробуту, а відтак і заробітної плати трудящих, Європа буде вимушена звернутися до країн півдня Середземного моря.” (П.Савоно, Ж.Карло. Геоэкономика. Господство экономического пространства. – М.: Ad. Marginen, 1997. – с. 22-23). В іншому місці книги автори чітко прогнозують: для того щоб зберегти відносно сталі темпи економічного зростання Європейський Союз у 2020 році має вийти на українсько-російський кордон.
Федералістська теорія європейської інтеграції.
Федералізм:
Мета інтеграції в ЄС - створення повноцінної федеративної держави зі своїм урядом, парламентом та іншими атрибутами державності
Автор ідеї міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер (2000р.))
Саме серед прихильників федералізму зародилась ідея прийняття Європейської конституції
(Ініціатива президента Німеччини Й.Рау та канцлер Г.Шрьодер (квітень 2001р.)).
ідея європейської федерації (Ж.Моне): спочатку вирішуються прості завдання об'єднання; інтеграція розвивається “знизу-вверх”
ідея галузевого федералізму (Жак Делор): прагнення уніфікації при збереженні неоднорідності;
Функціональна та неофункціональна теорії європейської інтеграції.
Функціоналізм (функціональна кооперація)
Стратегія поглиблення ЄІ - поступове зменшення національного суверенітету шляхом заохочення міжкраїнової технічної співпраці в окремих галузях політики ЄС, наприклад: транспортній, аграрній, науково-технічній, охорони здоров’я …
Засновник: Давид Мітрані – виходив з припущення про те, що національні уряди меншою мірою здатні забезпечити добробут громадян, ніж міжнародні “неполітичні інституції”
Був переконаний - прихильність громадян поступово переходитиме від національних урядів до наднаціональних інститутів, які здатні забезпечити значно вищий рівень життя населення
Нео-функціональний підхід:
Автори Хаас, Най та Ліндберг (1950-60рр.)
Інтеграція - постійний процес досягнення компромісу через переговори
“Крива досвіду співробітництва” між країнами: досвід співпраці у галузях політики “нижчого рівня” (вугільна, сталеливарна промисловість) сприяє розвитку співпраці в галузях “вищого рівня” (закордонна, оборонна політики)
“Ефект переливу (spillover)” співробітництва з однієї сфери до інших.
Визнавалась важлива роль національних урядів, існування політичного конфлікту та конкуренції інтересів
