1. Основні теорії економічної інтеграції.

Особливість євроінтеграції:

між теоретичним обґрунтуванням її основних положень та практичним запровадженням проходить 15-20 років великих дискусій та швидких економічних та організаційних змін

Спробу визначення ефекту європейської інтеграції зробив у 1970-ті pp. голландець Ян Тінберген, який проводив розмежування між «негативною» та «позитивною» інтеграцією.

«Негативна інтеграція» означає просте усунення бар'єрів на шляху транскордонного переміщення товарів, послуг і чинників виробництва, що призводить до зниження цін, підвищення якості товарів та послуг.

«Позитивна інтеграція» - це процес прийняття наднаціональних законів і створення спільних інституцій, що забезпечують координацію економічної політики і суттєво пришвидшують мобільність чинників виробництва.

Згідно теорії Б.Баласси, конвергенція країн в межах інтеграційного формування проходить певну послідовність стадій:

1)   зона вільної торгівлі;

2)   митний союз;

3)   спільний ринок;

4)   економічний союз;

5)   повна економічна інтеграція.

Інтеграція в ЄС – найвища у світі, проте зараз є дилема: подальше розширення складу ЄС, чи поглиблення внутрішньої інтеграції (тобто екстенсивний чи інтенсивний шлях розвитку цього найбільшого у світі угруповання).

У 1990-х pp. у теорії європейської інтеграції набули поширення чотири основні моделі:

1. Федералізм

2. Функціоналізм (або економічна інтеграція європейського типу)

3. Міждержавно-правове регулювання

4. Регіональна інтеграція

Також існує Нео-функціональний підхід: Автори Хаас, Най та Ліндберг (1950-60рр.)

Інтеграція - постійний процес досягнення компромісу через переговори

Теорія багаторівневого управління (Multi-level governance) (автор Маркс, 1996р.)

Теорія внутрішнього регіоналізму (М, Кітінг, Дж. Логлін, Р. Хадсон)

Після створення економічного та політичного союзів країн-учасниць має розвиватися процес регіональної європейської єдності - «Європа Регіонів»

ідея європейської федерації (Ж.Моне): спочатку вирішуються прості завдання об'єднання; інтеграція розвивається “знизу-вверх”

ідея галузевого федералізму (Жак Делор): прагнення уніфікації при збереженні неоднорідності;

теорія неофункціоналізму (Е.Хаас, Каліфорнійський

університет):

• відмова від повного суверенітету;

• нова технологія вирішення конфліктів;

• політична інтеграція;

• наднаціональні організації;

• еволюція ЄС

2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном.

Спробу визначення ефекту європейської інтеграції зробив у 1970-ті pp. голландець Ян Тінберген, який проводив розмежування між «негативною» та «позитивною» інтеграцією.

«Негативна інтеграція» означає просте усунення бар'єрів на шляху транскордонного переміщення товарів, послуг і чинників виробництва, що призводить до зниження цін, підвищення якості товарів та послуг.

«Позитивна інтеграція» - це процес прийняття наднаціональних законів і створення спільних інституцій, що забезпечують координацію економічної політики і суттєво пришвидшують мобільність чинників виробництва.