
- •1.1)Поняття та ознаки юридичної особи. Правосуб'єктність юридичної особи.
- •1.2) Поняття, умови та види трудового договору.
- •3.2) Юридичний факт –
- •3.3) Відпустка –
- •1.1) Причини, підстави припинення юридичної особи.
- •1.2) Види адміністративних стягнень. Їх зміст.
- •3.2) Правочин –
- •3.3) Час відпочинку –
- •Припинення та розірвання шлюбу.
- •Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •3.1) Завдаток –
- •3.2) Діездатність –
- •Поняття та причини припинення цивільних зобов’язань/
- •3.1) Час відпочинку –
- •Правове регулювання надурочних робіт.
- •3.1) Робочий час –
- •Основні причини припинення трудового договору.
- •1.2) Зобов'язання батьків та дітей.
- •3.1) Кодифікація права –
- •3.2) Галузь права –
- •Шлюб, його ознаки та порядок укладення.
- •Трудове право, поняття та методи.
- •3.1) Дієздатність –
- •3.2) Нормативно-правовий акт –
- •3.3) Правовідносини –
- •Злочин та його структура.
- •Представництво та його характеристика.
- •Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •Об'єкти цивільно-правових відносин. Загальна характеристика.
- •3.1) Гарантія –
- •3.2)Джерела чи галузі права(не помню точно) –
- •Правомірна поведінка, її поняття та види.
- •3.1) Право власності –
- •Правопорушення: види, ознаки і т.Д.
- •Довіреність: строки, види і т.Д.
- •3.1) Цивільне право –
- •3.2) Відпустка –
- •3.3) Право –
- •1.1Юридична відповідальність. Поняття та види
- •Цив.Право. (все про него)
- •3.2) Крайня необхiднiсть –
- •3.3) Інститут права –
- •Нормативно-правовий акт. У часі, просторі, коло осіб.
- •1. Фіз. Особа
- •4. Монархія – це
- •Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •3.1) Злочин –
- •3.2) Відпустка –
- •3.3) Кримінальне право –
Поняття та причини припинення цивільних зобов’язань/
Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за зобов'язанням, тобто кредитор вже не має права вимагати, а боржник не має обов'язку виконувати. Для припинення зобов'язання необхідна наявність певної обставини, тобто юридичного факту, з настанням якого закон або договір пов'язує припинення зобов'язання. За своєю правовою природою ці юридичні факти можуть бути різними: односторонніми правочинами (прощення боргу); двосторонніми правочинами (новація); подіями (смерть боржника чи кредитора). Ці підстави передбачаються безпосередньо в законі, в інших нормативних актах або випливають із укладеного договору. Залежно від підстав припинення зобов'язання можна поділити на дві основні групи:1) зобов'язання, які припиняються за волею сторін або однієї із сторін (виконання, новація, зарахування, надання відступного, прощення боргу, одностороння відмова від виконання);2) зобов'язання, які припиняються незалежно від волі учасників (неможливість виконання, поєднання в одній особі боржника та кредитора, смерть громадянина, ліквідація юридичної особи). 1.2) Співучасть у злочині.
Умисна спільна участь у виконанні злочину кількох осіб, як правило, становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення злочину однією особою. В Особливій частині КК Укриши конкретні склади злочинів описані, виходячи з припущення їх вчинення однією особою - виконавцем злочину. Проте навмисні злочини можуть бути вчинені не лише однією особою, а й у співучасті кількома особами. Як зазначається у ст. 26 КК, співучастю у злочині є умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину
не причини - способи припинення
3.1) Час відпочинку –
Час відпочинку -час (перерва для відпочинку і харчування, вихідні, святкові дні), протягом якого працівники вільні від обов’язку працювати і вправі використовувати його на свій розсуд 3.2) Юридична особа –
Юридична особа - суб'єкт права, здатний від власного імені набувати права і обов'язки, за умови реєстрації у встановленому законом порядку 3.3) Держава
Держава - це організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючої в ньому частини населення, здійснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов`язкових норм поведінки і механізму їхнього впровадження у життя.
Білет № 9
Правове регулювання надурочних робіт.
Проведення їх можливе лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством. Власник або уповноважений ним орган може застосувати надурочні роботи тільки у виняткових випадках: 1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; 2)при проведенні громадсько-необхідних робіт по водо-, газопостачанню, опаленню, транспорту, зв'язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування; 3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може привести до псування або загибелі державного чи громадського майна, також у необхідності невідкладного ремонту верстатів або ін. устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної к-ті трудящих; 4) для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає на зміну, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником, оскільки забороняється залучення працівника до роботи протягом двох змін підряд. 1.2) Покарання, мета, види.
Покарання є необхідним засобом охорони суспільства від злочинних посягань. Виконання цієї ролі здійснюється як за допомогою погрози покаранням, яка передбачена в санкції кожної кримінально-правової норми, так і шляхом його реалізації, тобто примусового впливу на осіб, що вже вчинили злочини. Мета покарання - це той кінцевий наслідок, до якого прагне держава, щодо ресоціалізації засудженого та запобігання вчиненню злочинів