Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bileti_pravo_2013.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
87.5 Кб
Скачать

3.2) Крайня необхiднiсть –

Крайня необхідність – це дії застосовані для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи її охоронюваним законом правам або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення необхідних меж. Крайня необхідність не є злочином. Але перевищення меж крайньої необхідності, якщо шкода є більш значною, ніж відвернена шкода, то навмисне заподіяння такої шкоди вважається перевищенням меж крайньої необхідності, що тягне за собою кримінальну відповідальність.

3.3) Інститут права –

Інститут права – це група норм права, що є структурним елементом системи права у межах конкретної галузі права. Ці норми регулюють найбільш однорідні відносини певного виду. Правовий інститут має вужчий характер ніж галузь, об’єднує юридичні норми, що створюються певною групою чітко відокремленого виду суспільних відносин.

Білет № 13

    1. Нормативно-правовий акт. У часі, просторі, коло осіб.

Дія нормативно-правового акта у просторі може бути територіальною і екстериторіальною. ▪Територіальна дія нормативно-правового акта окреслена територією держави (Україна) або окремого регіону (Крим) і визначається державним суверенітетом. Нормативно-правові акти України поширюються на територію всієї країни, нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим - на власну територію в межах повноважень, визначених Конституцією України і Конституцією Автономної Республіки Крим. Під територією держави розуміється її: суходольний простір - земна територія; водний простір - внутрішні води усередині державних меж і територіальні води в межах 12 морських миль; повітряний простір над державними межами - на висоті до 35 кілометрів; надра; військові і торговельні судна у відкритому морі; повітряні кораблі, що знаходяться в польоті за межами України; території дипломатичних представництв і консульств за кордоном. ▪Екстериторіальна дія нормативно-правового акта регулюється міжнародними договорами і передбачає поширення законодавства даної держави за межами її території. Вона відома як право екстериторіальності держав - порядок, відповідно до якого установи або фізичні особи, що розташовані або перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, що розташовані або перебувають на власній національній території і підвладні законам і юрисдикції власної держави. Правом екстериторіальності користуються військові кораблі та літаки, що із дозволу держави перебування знаходяться на її території, але розглядаються як частина території держави прапора або пізнавальних знаків. Види законів у дії за колом осіб: 1. Загальні - розраховані на все населення. 2. Спеціальні - розраховані на певне коло осіб. 3. Виняткові - роблять винятки з загальних і спеціальних. Глави держав і урядів, співробітники дипломатичних і консульських представництв, деякі інші іноземні громадяни. Межі дії нормативно-правового акта в часі: з моменту (дати) офіційного опублікування; з моменту ухвалення органом, з офіційно визначеного строку після опублікування, з офіційно визначеного строку після опублікування, з дати, що позначена в самому нормативно-правовому акті 1.2) Дисциплінарна відповідальність, види.

Дисциплінарна відповідальність – це вид юр. відп., що полягає в обов’язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, нести відповідальність пред роботодавцем і зазнавати дисциплінарних санкцій, передбачених нормами трудового права 3.1) Норма права –

норма права — це правило поведінки загального характеру, що встановлене, визнане чи санкціоноване компетентним органом держави або в іншому передбаченому нею порядку, яке має загальнообов'язкову силу, регулює суспільні відносини в інтересах громадян і суспільства та передбачає можливість застосування державно-примусових заходів, включаючи відповідальність перед державою в разі порушення цієї норми з метою її підтримання та неухильного виконання. 3.2) Злочин –

Зло́чин — злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому. Людину, яка чинить злочин, називають «злочинець».

Білет № 30:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]