9.Фондовий ринок як складова ринку цінних паперів та ринку капіталів.

Сучасний етап розвитку фінансового ринку характеризується зростанням ролі і значення фондового ринку як складової його частини. Фондовий ринок в даний час є основним інструментом гнучкого перерозподілу інвестиційних ресурсів, залучення на стійкій і довгостроковій економічній основі вітчизняних і закордонних інвестицій. Забезпечуючи стабільну фінансову основу економічного розвитку фондовий ринок, виступає характерним індикатором кризових явищ.

Натомість провідні фахівці данної сфери наводять наступні визначення:

Фондовий ринок — це частина ринку капіталів, де здійснюється емісія, купівля і продаж цінних паперів. На фондовому ринку України діють акції, державні і муніципальні облігації, внутрішні позики, облігації підприємницьких структур, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, державні і компенсаційні сертифікати, житлові чеки, інвестиційні сертифікати.

Фондовий ринок поділяється на:

первинний ринок цінних паперів;

вторинний ринок цінних паперів.

Функції фондового ринку:

інформаційна;регуляційна;контрольна;правостановча

Вироблені і принципи функціонування цивілізованого фондового ринку:

прозорість;відкритість та доступність;впорядкованість;

конкурентність.

Учасниками фондового ринку є:

емітенти - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні

папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

професійні учасники фондового ринку - юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України.

10.Основні тенденції розвитку сучасних фінансових ринків.

Сучасні фінансові ринки – це механізм для торгівлі фінансовими активами, обов'язковими атрибутами якого є чіткі правила торгівлі, наявність професійних учасників ринку і розвиненої ринкової інфраструктури, що забезпечує мінімальні витрати і максимальну надійність угод (операцій).

У світовій фінансовій системі існує декілька моделей фінансових ринків. Зокрема, виокремлюють північноамериканську з розвиненим фондовим

ринком (США, Канада). Провідні біржі світу розташовані в Нью-Йорку, Токіо, Лондоні, Франкфурті, Цюріху, Торонто, Манілі, Мілані тощо.

У США помітна тенденція до сегментації у діяльності банків, тут банкам заборонено виконувати інвестиційні функції, купувати-продавати та розміщувати цінні папери. Водночас у США існує велика кількість спеціалізованих банків (взаємоощадні банки, позичково-ощадні товариства тощо), об'єднаних у групу ощадних інститутів.

Європейським країнам більш характерна модель з розвиненим банківським сектором і грошовим ринком. Банки цих країн – це фінансові посередники, які виконують комплекс операцій фінансових ринків. Головними операціями вважають депозитні операції, оскільки вони забезпечують залучення грошових коштів на депозитні рахунки на повний строк та для надання їх у позички.

Для більшості країн з нерозвиненою фінансовою системою характерна висока монополія декількох банків: на чотири – п'ять найбільших банків припадає до 70-80 % вартості всіх банківських послуг. Така ситуація склалася у країнах Східної Європи – Чехії, Словаччині, Польщі, Румунії. У деяких країнах, щоб уникнути такої ситуації, вдаються до розробки антимонопольного законодавства.

Загальною тенденцією на фінансових ринках є секюритизація. Сек'юритизація. - це процес перетворення неліквідних фінансових активів на інструменти ринку капіталів, що придатні для продажу. Цей процес також стимулюють вдосконалення в комп'ютерній технології.

Сек'юритизація, набувши широкого поширення на Заході, має перспективи розвитку і в Україні, але за умови законодавчого регулювання. Переваги сек’юритизації активів: більша гнучкість корпоративних фінансів, диверсифікація джерел фінансування, розширення кола інвесторів, виконання нормативів достатності власного капіталу, ліквідності й максимального кредитного ризику на одного позичальника, поліпшення якості управління активами, пасивами, ліквідністю й ризиками, поліпшення якості управління власними засобами за рахунок їх “повторного використання”.

Сек’юритизація справляє значний вплив на зростання фондового ринку, збільшення заборгованості по облігаціях нефінансових організацій і банків у ВВП, зростання долі ресурсів, залучених за допомогою випуску цінних паперів, у загальній сумі ресурсів банків

У зарубіжній літературі звертається увага таож на тенденцію, яка дістала назву дезінтермедіація.

Це: 1. Відмова від посередництва банків на ринку позичкових капіталів на користь прямого випуску цінних паперів. 2. Вилучення клієнтами депозитів з банків для розміщення їх в інструменти грошового ринку в період зростання процентних ставок. 3. Відтік частини кредитних ресурсів за межі національної банківської системи. 4. Ситуація, коли фінансові інститути не мають можливості виконувати свої посередницькі функції.

Універсалізація діяльності фінансових посередників характеризується розширенням переліку та видів послуг, що надаються професійними учасниками, у тому числі й банками, на фінансовому ринку.

Зростають масштаби глобального технічного переоснащення фінансових ринків, що сприяє встановленню безпосередніх зв’язків між постачальниками та утримувачами фінансових ресурсів незалежно від їх географічного розташування. Технологізація та комп’ютеризація призводять до згортання паркетної торгівлі і створення нових електронних систем – це змінює традиційні форми торгівлі фінансовими інструментами, сприяє зниженню вартості послуг і збільшенню кількості суб’єктів фінансового ринку. Посилюються глобалізація фінансового ринку, інтернаціоналізація фінансових послуг. Спостерігається де матеріалізація фінансових інструментів і збільшення їх електронного обігу. Цінні папери, що були випущені в документарній формі, можуть бути переведені у без документарну. На сучасних фінансових ринках посилюється роль інституційних інвесторів, що характеризує процеси подальшої інституалізації інвестиційного бізнесу.