110.Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.

Валютний курс - співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій. Валютний курс є структурною ланкою механізму реалізації міжнародної вартості товарів та послуг, адже через механізм валютних курсів відбувається перерозподіл національного продукту між країнами, які здійснюють зовнішньоекономічні зв'язки.

Котирування це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими нормами.

У світовій практиці існує два методи котирування:

1. Пряме котирування, коли одиниця іноземної валюти прирівнюється до певної кількості національної валюти.

2. Побічне котирування, коли одиниця національної валюти прирівнюється до певної кількості іноземної валюти. Така система застосовується в небагатьох країнах.

В Україні використовується пряме котирування. Для учасників валютних ринків важливо знати, що валютний курс розглядається як курс покупця і курс продавця. Курс покупця – це курс, за яким банк – резидент купує іноземну валюту за національну. Курс продавця – це курс, за яким банк продає продає валюту. За прямого котирування курс купівлі буде меншим за курс продажу. За непрямого котирування курс купівлі валюти, що котирується, буде більшим за курс продажу. За котирування валют використовується також їх крос – курси. Крос - курс - це курс однієї валюти до іншої, розрахований через їхні курси до 3-ї валюти.

Фактори, що впливають на валютний курс, можуть бути структурними і кон'юктурними. Структурні:а) показники економічного зростання (ВВП, обсяги промислового виробництва тощо); б) стан платіжного балансу, ступінь залежності від джерел сировини;в)зростання грошової маси на внутрішньому ринку;г)рівень інфляції та інфляційні очікування;д)рівень відсоткої ставки; е)платоспроможність країни, довіра до національної валюти на світовому ринку. Кон'юктурні: а) спекулятивні операції на валютних ринках; б)ступінь ровитку інших сегментів світового фінансового ринку.

111.Валютні операції. Операції “спот”. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.

Валютні операції розподіляються на операції з негайною поставкою та термінові.

-Валютні операції з негайною поставкою (спот). У ході здійснення валютної угоди з негайною поставкою, яка має назву «касова»(готівкова),або спот, іноземна валюта постачається банками-кореспондентами не пізніше, ніж протягом двох наступних банківських днів з дня укладення угоди, термін її постачання практично збігається з моментом виконання угоди.

-Термінові угоди з іноземною валютою. Термінові валютні угоди(форвардні, ф’ючерсні, опціонні, свопи) – це валютні угоди, за якими сторони домовляються про постачання обумовленої суми іноземної валюти у визначений уогодою термін(більш як два робочі дні) після її укладання, за курсом, зафіксованим на момент укладення.

Угода "своп" - це продаж валюти на умовах спот-курсу, але з одночасним укладанням оберненої форвардної угоди. Своп-угоди застосовуються для покриття валютного ризику, а також отримання прибутку в майбутньому. Своп-угоди розповсюджені не лише у валютній сфері. Вони широко застосовуються в кредитних операціях як страхування від підвищення або зниження відсоткових ставок.

Форвардні угоди виникли як форма страхування при зовнішньоторговельних операціях. Якщо товар продається в кредит, то експортер, прагнучи зберегти вартість своєї валютної виручки, укладає термінову угоду на продаж валюти за сьогоднішнім курсом. Імпортер, купуючи товар у кредит і страхуючи себе від підвищення курсу валюти країни походження товару, може виступити як покупець цієї валюти за фіксованим на момент укладання термінової угоди курсом. Форвардні угоди укладають кредитори, що прагнуть застрахувати себе від можливого зниження курсу валюти, в якій надається позика.

Ф'ючерсні угоди виникли у вигляді торгових договорів із погодженою ціною товарів та їх поставкою на певну дату. Валютні ф'ючерси є форвардними контрактами, тобто передбачають майбутній обмін валютами. Однак строки, а головне, умови обміну відрізняються від умов форвардних контрактів, що дає змогу гнучкіше уникати валютних ризиків.

Основним видом валютних угод є валютний арбітраж. Основна мета проведення валютного арбітражу полягає в отриманні прибутку та уникненні можливих валютних збитків шляхом використання сприятливої кон'юктури валютних ринків. Це використання різниці в котируваннях на міжнародних та національних валютних ринках. Основний принцип – купити валюту дешевше та продати дорожче. Валютний арбітраж, на відміну від інших видів валютних операцій, сприяє короткотерміновому вирівнюванню валютних курсів на різних валютних ринках.