103. Варранти, права власників.

Варант — це похідний цінний папір, що надає власнику право на купівлю цінних паперів за певною ціною і в установлений термін, а також додаткове свідоцтво, що видається разом із цінним папером. Надає його власнику право на додаткові пільги після закінчення визначеного терміну. Згідно з чинним законодавством, варанти можуть випускатися лише відкритими акціонерними товариствами і тільки в документа­рній формі. Строк дії варанта не повинен перевищувати одного ро­ку, а обсяг базового активу емітента варантів - 50% обсягу акцій даного емітента, випуск (випуски) яких було зареєстровано. Варанти можуть купуватися та продаватися на ринку окремо від цінних паперів, з якими вони були емітовані. У практи­чній фінансовій діяльності найвідомішими є дві форми варантів:1)  які дають право на придбання облігацій; 2)   які випускаються разом з облігаціями і дають право їх власни­кам придбати прості акції емітента. Отже, базовим активом, тобто предметом виконання зобов'язань за варантом, можуть бути облігації або акції.

Варанти з правом придбання облігацій особливого поширення набули на євроринку капіталів. Вони засвідчують право на при­дбання в майбутньому однієї або кількох облігацій емітента на умовах, передбачених їх випуском. Прибутковість варантів зале­жить від співвідношення між середньою ставкою доходності на ри­нку капіталів і прибутковістю облігацій. Варанти з правом придбання простих акцій. Власник опціону має право придбати прості акції на умовах, передбачених випуском облігацій, у пакеті з якими емітувались варанти. Таким чином трансформації боргу у власність не відбувається: змінюється лише величина статутного капіталу або склад акціонерів. Емісія облігацій у пакеті з варантом потребує рішення загальних зборів акціонерів або уповноваженого органу. Акціонери мають переважне право на придбання облігацій з варантом.

Так як варант випускається емітентом одночасно з акцією або облігацією, то цей похідний цінний папір надає право власникам цінних паперів обміняти їх у встановлений час за визначеним курсом на відповідну кількість інших паперів (найчастіше простих акцій). Варант — це різновид конвертованого цінного папера. Він може бути поєднаний з основним цінним папером, а може бути випущений окремо від нього. В останньому випадку він називається відділеним і може мати обіг на фондовому ринку як самостійний цінний, тому він має власний курс та інші інвестиційні характеристики, властиві цінним паперам.

104.Комбінація опціонів. Стеллажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.

Властивості опціону мають важливе значення для формування опціонних контрактів та опціонних комбінацій (композицій). Будь-які комбінації, проте, обов’язково потребують наявнос­ті в одній угоді щонайменше двох опціонів. Комбінування створює нові ознаки й можливості. Скажімо, поєднуючи такі ознаки двох опціонів, як ціна (поточна, ринкова), виконання контракту і термін його виконання, можна ство­рити чотири варіанти:

 однакові ціни й однакові терміни;

 різні ціни й різні терміни;

 однакові ціни й різні терміни;

 різні ціни й однакові терміни.

Стелажна угода — це комбінація опціонів кол і пут на ті самі акції з і тією самою ціною виконання та однаковими датами закінчення контрактів. Опціони придбаються (або виписуються) одночасно. Виконується один з двох опціонів — або кол, або пут (залежно від рівня ціни). Розрізняють стелаж покупця («стелаж униз») і продавця («сте­лаж угору»). Серед стелажних виокремлюють такі стратегії:

1)комбінація стредл - це купівля опціону на продаж і опціону на купівлю або продаж опціону на продаж і опціону на купівлю з однаковими датами і однаковими цінами;

2)комбінація стренгл – стелажна операція, коли однаковими є дати та різні ціни виконання;

3)комбінація стреп – включає 3 опціони: два опціони на купівлю і один на продаж, дата і ціни можуть бути однаковими або різними;

4)комбінація стріп – включає 3 опціони:один опціон на на купівлю і два на продаж, , дата і ціни можуть бути однаковими або різними.

5) Спред — різниця між кращими цінами купівлі (бід) та продажу (аск) в один і той же момент часу на який-небудь актив. Для забезпечення ліквідності ринку, зазвичай на біржах встановлюється розмір максимального спреда. При перевищенні цього ліміту торги можуть зупинятися. Чим менше спред, тим ліквідніші активи, і навпаки. Бувають випадки, коли один оператор ринку забезпечує одночасно як купівлю, так і продаж за фіксованим спредом, розмір якого не змінюється при коливанні котирування. Чим ліквідніше ринок, тим частіше виникає фіксований спред. Найчастіше це спостерігається при торгівлі валютою (фіксована різниця між ціною купівлі та продажу валюти), особливо у посередників на міжнародному валютному ринку. На фондовому ринку фіксований спред зустрічається при маржинальній торгівлі контрактами CFD.