
- •1.Фінансові інститути та їх класифікація.
- •2.Емітенти, позичальники, інвестори, кредитори, фінансові посередники в Україні.
- •3.Учасники фінансового ринку. Класифікація учасників.
- •4.Фінансові інструменти. Класифікація фінансових інструментів.
- •5.Цінні папери як вид фінансових інструментів в Україні.
- •6.Сегменти фінансового ринку.
- •7.Ринок грошей та ринок капіталів.
- •8.Ринок цінних паперів та ринок банківських позичок.
- •9.Фондовий ринок як складова ринку цінних паперів та ринку капіталів.
- •10.Основні тенденції розвитку сучасних фінансових ринків.
- •11.Інтернаціоналізація та глобалізація фінансових ринків.
- •12.Процес сек'юритизації, його значення для фінансового ринку.
- •13. Тенденції розвитку фінансового ринку України.
- •14.Види регулювання фінансового ринку.
- •15.Розвиток регулювання фінансового ринку в країнах з розвинутою ринковою економікою.
- •16.Міжнародні стандарти регулювання фінансового ринку. Рекомендації “Групи 30”.
- •17.Міжнародне співробітництво з регулювання фінансових ринків. Резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів.
- •18.Регулювання фондового ринку в країнах-членах Європейського Союзу.
- •19.Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
- •20.Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
- •21.Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні.
- •22.Правові норми регулювання фінансового ринку.
- •23.Правове регулювання фондового ринку в Україні.
- •24.Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •24.Правові основи розвитку в Україні ринку банківських позичок. Пруденційне банківське регулювання.
- •25.Валютне регулювання і валютний контроль в Україні.
- •26.Органи державного контролю та нагляду на фінансовому ринку.
- •27.Контрольні функції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України.
- •28.Контрольні функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
- •30.Саморегулівні організації та їх повноваження в Україні.
- •31.Ціноутворення на фінансовому ринку. Ціна капіталу.
- •32.Ринкова вартість фінансових інструментів.
- •33.Ціна кредиту – процент. Визначення і види процентних ставок.
- •35.Структура процентних ставок фінансового ринку.
- •36. Теорії зміни термінової структури процентних ставок (“чистих” очікувань, переваги ліквідності, сегментації ринку).
- •37.Дохідність депозитних та кредитних операцій.
- •38.Поточна (дивідендна) дохідність акції. Дохід (чистий прибуток) на акцію. Коефіцієнт сплати дивідендів. Курс (ціна) акції.
- •39.“Внутрішня” вартість акції. Ціна акції з рівномірним приростом дивіденду (модель Гордона). Ціна акції з нерівномірним приростом дивіденду.
- •40.Дохідність облігації: поточна, до часу погашення, повна реалізована. Період окупності (рівняння Макоулі). “Внутрішня” вартість відсоткової облігації. “Внутрішня” вартість дисконтної облігації.
- •41.Визначення вартості інвестиційних сертифікатів.
- •43.Теорія ефективного фінансового ринку та її значення. Форми ефективності фінансового ринку.
- •44.Теорія портфелю г. Марковіца.
- •45.Ефективний портфель. Диверсифікація як метод зменшення ризику.
- •46.Модель оцінки капітальних активів (мока) її фінансове значення.
- •47.Ринковий портфель. Можливості застосування мока в Україні.
- •48.Графічний аналіз ризику та дохідності. Лінія ринку капіталів. Лінія ринку цінних паперів. Лінія характеристики цінного паперу.
- •48.Графічний аналіз ризику та дохідності. Лінія ринку капіталів. Лінія ринку цінних паперів. Лінія характеристики цінного паперу.
- •49.Індекс Шарпа. Індекс Тренора. Коефіцієнт варіації.
- •50. Модель арбітражного ціноутворення та її значення
- •51.Фундаментальний аналіз, його значення для прийняття стратегічних рішень.
- •52.Методи фундаментального аналізу. Етапи аналізу.
- •53.Переваги та недоліки фундаментального аналізу.
- •54.Технічний аналіз. Значення технічного аналізу для прийняття рішень на фінансовому ринку.
- •55.Основні об’єкти та методи технічного аналізу. Переваги та недоліки технічного аналізу.
- •56. Ринок банківських позичок як складова фінансового ринку
- •57. Суб'єкти ринку банківських позичок
- •58. Фінансові інститути ринку банківських позичок в Україні.
- •59. Банки в Україні. Універсальні та спеціалізовані. Організаційно-правові форми банку в Україні.
- •60. Банківські операції та інструменти. Депозитний та кредитний договір. Угоди репо. Банківські акцепти.
- •61. Фінансові компанії: лізингові, факторингові, форфейтингові.
- •62. Небанківські депозитні фінансові інститути в Україні. Кредитні спілки. Ломбарди.
- •63.Місце і роль ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку. Інструменти ринку цінних паперів. Емісійні цінні папери. Неемісійні цінні папери.
- •64.Пайові цінні папери.
- •65. Акція як частка у статутному капіталі акціонерного товариства та класичний інструмент ринку капіталів. Класифікація акцій.
- •66. Інвестиційні сертифікати як пайові інструменти ринку капіталів України.
- •67. Боргові цінні папери.
- •68. Облігації. Класифікація облігацій. Державні облігації. Облігації місцевих позик та їх особливості. Облігації підприємств.
- •69. Казначейські зобов’язання.
- •70. Ощадні (депозитні) сертифікати.
- •71. Вексель як інструмент ринку цінних паперів України.
- •72.Іпотечні цінні папери
- •73. Порядок випуску, реєстрації та розміщення цінних паперів в Україні. Особливості випуску цінних паперів в Україні у бездокументарній формі.
- •74. Професійна діяльність на рцп України
- •75. Діяльність з торгівлі цінними
- •76. Діяльність з управління активами
- •77. Особливості функціонуванні інститутів спільного інвестування в Україні. Інвестиційні фонди
- •77.Особливості функціонування інститутів спільного інвестування в Україні.Інвестиційні фонди.
- •78. Пенсійні фонди
- •79. Депозитарна діяльність
- •80.Національна депозитарна система в Україні,сфера її діяльності та учасники.Два рівні депозитарної системи.
- •81.Реэстр та Реєстратор власників іменних цінних паперів
- •82. Зберігачі цінних паперів в Україні
- •83. Депозитарії. Кліринг та розрахунки з цінних паперів. Кліринговий депозитарій, розрахунковий банк
- •84. Національний депозитарій України: основи організації та функції
- •85. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку
- •86. Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
- •87.Кваліфікаційні ознаки фондової біржі. Вимоги до фондових бірж. Функції сучасної фондової біржі.
- •88. Організаційно-правова форма та організаційна структура фондової біржі
- •89.Члени біржі. Види членства. Вимоги до членів та їх представників на фондовій біржі. Біржове місце
- •90. Види біржового посередництва. Брокери. Дилери. Спеціалісти. Біржові маклери.
- •91.Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на біржі.
- •92. Лістинг та його доцільність. Основні вимоги до емітентів. Делістинг
- •93.Біржові доручення (накази).
- •94.Методи визначення біржових цін. Фіксингове котирування. Безперервне котирування (мультифіксинг).
- •95.Причини появи та розвитку ринку похідних фінансових інструментів, їх особливості.
- •96.Учасники ринку та мотивація їхньої участі. Хеджування. Спекуляція.
- •97.Види похідних фінансових інструментів.
- •98.Форвардні контракти та їх особливості. Поняття відкритої, довгої та короткої позиції.
- •99.Ф’ючерсні контракти, їх значення. Ф’ючерсні біржі. Роль розрахункової палати біржі. Початкова та варіаційна маржа. Ф’ючерсна ціна.
- •100.Опціони та їх особливості. Американський та європейський опціони. Опціон на купівлю, опціон на продаж.
- •101.Ціна опціону – премія. Модель Блека-Шоулза для оцінки опціонів.
- •102. Контракти “своп”. Процентні ”свопи”. Валютні “свопи”.
- •103. Варранти, права власників.
- •104.Комбінація опціонів. Стеллажна угода. Стредл. Стренгл. Стреп. Стріп. Спред.
- •105. Глобальні (гдр) та американські депозитарні розписки (адр).
- •106.Особливості розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні.
- •107. Поняття валютного ринку. Типи валютних ринків.
- •108. Функції валютного ринку.
- •109. Регулювання валютних курсів.
- •110.Валюта і валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс.
- •111.Валютні операції. Операції “спот”. Термінові угоди. Форвардні угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціоні угоди з валютою. Операції “своп”. Валютний арбітраж.
- •112.Особливості функціонування валютного ринку в Україні.
- •113.Види інформації на фінансовому ринку. Порядок розкриття інформації.
- •114.Фондові індекси та рейтинги як індикатори фондового ринку.
- •115.Рейтинги та їх значення для функціонування фінансового ринку
- •116. Індекси та інші показники, що відображають рух цін на організаційно-оформлених ринках.
19.Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду.
Найбільш активними суб'єктами фінансового ринку є банки. Виконуючи свої функції та здійснюючи операції, банк забезпечує функціонування фінансового ринку і його сегментів — грошового, валютного ринку, ринку позикових капіталів. Тому для розвитку фінансового ринку важливим аспектом є банківський нагляд і регулювання банківської діяльності.
Мета банківської системи — забезпечити найбільш доступними засобами розвиток ринкової економіки в країні, що є запорукою поліпшення добробуту населення, і вихід країни на світовий фінансовий ринок. Рада Європейського Союзу (ЄС) розробила директиви, дотримання яких сприяє створенню ефективного, розвинутого банківського нагляду, що відповідає кращим міжнародним зразкам. Основні із них: про скасування обмежень щодо вільного заснування банків та інших фінансових установ і вільного надання ними незалежних послуг; зобов'язання щодо публікації документації про річну фінансову звітність кредитними закладами; про запобігання використання фінансової системи для «відмивання» грошей; про нагляд за кредитними установами на консолідованій основі; про політику ЄС щодо електронних підписів; повна відповідність банківського нагляду Базельським принципам.
Основними завданнями банківського регулювання та нагляду є:
=> забезпечення стабільності та надійності банківської системи з метою економічного зростання країни;
=> захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління банками та шахрайства;
=> створення конкурентного середовища у банківському секторі, яке сприяє зниженню процентних ставок за позичками, збільшенню процентних ставок за депозитами, розширенню спектра банківських послуг, запровадженню нових банківських технологій;
=> забезпечення відкритості (прозорості) політики і діяльності банківського сектора в цілому і кожного банку зокрема;
=> підтримка необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банківському секторі, забезпечення ефективної діяльності банків та запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг.
20.Принципи Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання. Директиви Ради єс з регулювання банківської діяльності та нагляду.
У світовій банківській практиці спостерігається тенденція до поступової уніфікації системи банківського регулювання та нагляду. Ця тенденція пов’язана з діяльністю Міжнародного комітету з банківського нагляду, який більше відомий як Базельський (за місцем його знаходження у Швейцарії у м. Базелі при Банкові міжнародних розрахунків). У 1975 році керівники Національних банків країн Західної Європи, Канади, США та Японії створили Базельський комітет, який на сучасному етапі є найбільш авторитетною організацією у світі щодо визначення політики в галузі банківського регулювання та нагляду.
Протягом 80-90 років Базельський комітет видає ряд директив, на підставі яких у 1997 році був створений документ «25 основних принципів банківського нагляду». Перший принцип стосується попередніх умов ефективного банківського нагляду; принципи 2–5 — процедур ліцензування банківської діяльності і погодження змін у характері власності та участі банку в капіталі інших організацій; принципи 6–15 — охоплюють ризики банківської діяльності та пруденційні норми; принципи 16-20 — методи поточного банківського нагляду; принцип 21 стосується вимог щодо надання банками інформації; принцип 22 — можливостей органів банківського нагляду щодо застосування заходів наглядового реагування; принципи 23–25 — організація нагляду за банками, які здійснюють міжнародний бізнес.
Мета банківської системи — забезпечити найбільш доступними засобами розвиток ринкової економіки в країні, що є запорукою поліпшення добробуту населення, і вихід країни на світовий фінансовий ринок. Рада Європейського Союзу (ЄС) розробила директиви, дотримання яких сприяє створенню ефективного, розвинутого банківського нагляду, що відповідає кращим міжнародним зразкам. Основні із них: про скасування обмежень щодо вільного заснування банків та інших фінансових установ і вільного надання ними незалежних послуг; зобов'язання щодо публікації документації про річну фінансову звітність кредитними закладами; про запобігання використання фінансової системи для «відмивання» грошей; про нагляд за кредитними установами на консолідованій основі; про політику ЄС щодо електронних підписів; повна відповідність банківського нагляду Базельським принципам.