Шкідники вишні

147. Вишнева муха зимує в стадії:

• яйця на пагонах;

• личинки в пошкоджених ягодах;

• личинки в пупаріях у грунті;

• лялечки в пупаріях у грунті.

148. Виліт вишневої мухи починається за суми ефективних температур:

-100-130 °С;

- 190-200 °С; -220-230 °С; -370-400 °С.

149. Обприскування в боротьбі з вишневою мухою проводять після початку вильоту мух через:

-2-3 доби;

• 5 - 6 діб;

• 10-12 діб; -15 діб.

Шкідники ягідних культур

150. Для якого шкідника ягідних культур характерний такий тип личинки: завдовжки 18 - 20 мм, з головою, без ніг, жовтувато-біла, з чітко виділеними сегментами тіла, дещо сплюснута, на кінці тіла два коротких хітинових гачкоподібних відростка:

• аґрусовий п'ядун;

• -смородинна вузькотіла златка;

• малинна муха;

• смородинна листкова галиця.

151. Характер пошкодження личинки смородинної вузькотілої златки:

• проточує хід у середині пагона, який щільно забитий дрібним буруватим борошном;

• вигризає середину пагона, спускаючись до його основи;

• личинка вгризається в середину бруньки, де живиться;

- живиться вмістом бутона, внаслідок пошкоджень бутони неприродно розростаються, набувають чероно-жовтого кольору і гинуть.

152. Поколінь у смородинної вузькотілої златки:

• два покоління за рік;

• одне покоління за рік;

• одне покоління за два роки;

• одне покоління за п'ять років.

153. Личинка характерна для червоносмородинного жовтого пильщика:

• несправжня гусениця, тіло сірувато-зелене, на спинній стороні багаточисленні великі плями, голова чорна;

• справжня гусениця, брудно-зелена, на тілі дрібні бородавки зі світлими волосками;

• червоподібна з головою та трьома парами грудних ніг;

• червоподібна з головою без ніг.

154. Місце розташування зимуючих коконів червоносмородинного жовтого пильщика:

• у ґрунті на глибині 5 -8 см, біля основи кущів;

• у ґрунті на глибині 2 - 3 см, найчастіше між товстим корінням;

• під відмерлою корою пагонів;

• під рослинними рештками.

155. Шкідливою стадією у червоносмородинного жовтого пильщика є:

• імаго;

• гусениця;

• імаго і личинка;

• несправжня гусениця.

156. Для личинок якого шкідника це характерно: потурбовані личинки І - II віків підіймають догори задню половину тіла, старшого віку - згортаються в кільце і падають на землю:

• ріпаковий пильщик;

• аґрусовий блідоногий пильщик;

• червоносмородинний жовтий пильщик;

• яблуневий плодовий пильщик.

157. Самки якого шкідника відкладають яйця, розміщуючи їх у надрізи "кишені" уздовж країв молодих листків:

• червоносмородинний жовтий пильщик;

• яблуневий плодовий пиляк;

• малинний мінуючий пиляк;

• аґрусовий блідоногий пиляк.

158. Де в основному заляльковуються личинки літніх поколінь аґрусового блідоногого пиляка:

• у пошкоджених бутонах;

• у грунті;

• у рослинній підстилці;

• поміж листків.

159. Зимуюча стадія та місце зимівлі малинного довгоносика:

• статевонезрілі жуки в поверхневому шарі грунту, під опалим листям;

• жуки та личинки в ґрунті під кущами кормових чагарників;

• личинки в фунті;

• жуки і личинки в ґрунті.

160. Самка якого шкідника відкладне по одному яйцю в прогризений збоку бутона отвір, закриваючи його екскрементами й підгризаючи квітконіжку:

• яблуневий квіткоїд;

• малинний довгоносик;

• ріпаковий квіткоїд;

• сірий бруньковий довгоносик.

161. Кількість поколінь у малинного довгоносика:

• одна генерація за два роки;

• 2-3 покоління за рік;

• однорічна генерація за чотири роки;

• одна генерація.

162. Жук завдовжки 6-8 мм, золотисто-зелений з металічним малиновим полиском, вкритий густими світлими волосинками, головотрубка пурпурова із затемненою верхівкою, у самця по боках передньогрудей два гострих, спрямованих у боки шипи:

• вишневий трубкокрут;

• глодовий червонокрилий трубкокрут;

• букарка;

• казарка.