1. Архітектура та образотворче мистецтво в українській культурі кін. ХУІІІ-ХІХ ст.  Загальна характеристика: -відбулося становлення української культури Нового часу. -основні мистецькі напрямки-класицизм та романтизм.(класицизм-орієнтувався на античне мистецтво,йому були притаманні простота форм і композиції,звернення до античної спадщини,оспівування героїв;романтизм-був реакцією розчарування у Просвітницьких ідеях ,стверджував неповторність людської особистості,прагнення до свободи і самовдосконалення,суперечність між надзвичайною особистітю та буденним оточенням.) -негативний вплив на розвиток культури чинили відсутність власної державності,національний гніт та імперські кордони,що ігнорували українські етнічні території. -у Наддніпрянській Україні проводилася політика русифікації та культурної асиміляції українців,здійснювана адміністративними примусовими заходами. -на Західноукраїнських землях культурні процеси зазнавали значного впливу німецької культури,що поєднувалася з полонізацією в Галичині,мадяризацією в Закарпатті,румунізацією на Буковині.

-культурний розвиток галицьких і закарпатських русинів був тісно пов’язаний з діяльністю греко-католицького духовенства. АРХІТЕКТУРА: -панування класичного стилю. -планова забудова губернських центрів (Полтави,Києва, Харкова). -відомі пам’ятки тогочасної архітектури-будинок театру в Одесі (архітектор Тома де Томсон),дзвіниця Успенського собору в Харкові (С.Васильєв), Старий театр у Львові (А.Пихля,ЯЗальцман). - Воронцовський палац збудований за проектом Боффо (класицизм)-розвиток палацово-паркової архітектури (палаци К.Розумовського у Батурині,маєток Галаганів у Сокирцях на Чернігівщині). -створення декоративно-пейзажних парків («софіївка» в Умані,»Олександрія» у Білій Церкві,Стрийський парк у Львові). ЖИВОПИС: -розиток портретного жанру (В.Боровиковський, В.Тропінін,Т.Шевченко) -Пейзажний живопис (І.Сорошенко,Т.Шевченко). -Розвиток графіки (Т.Шевченко,серія офортів «Живописна Україна»).

2. Боротьба православ'я та католицизму як ситуація культурного вибору.

Причини укл. унії:підпорядкування православних Папі, зміцнити Річ Посполиту завдяки єдиній вірі, православні навпаки не хотіли уній і тому хотіли зближення з зхєвроп. культ. Зміст:об’єднувались в єдину уніатську,визнавали зверхність Папи, зберігала правосл. Обряди,церковно-слов. мову,зрівнювались в правах з католиками. Наслідки:утв. грек-кат церква, зрівняння прав не відбулось,боротьба грек-кат з православними. Протестантська і православна шляхта об’єднались і на засіданнях сеймів РП визнала православну церкву. Польський уряд видав «статті для заспокоєння руського народу» надавали широкі права, обіймати держ посади у РП.

З. Висока культурна традиція та естетична категорія «пафосу» в українській  культурі. Висока культурна традиція -це наприклад піраміди, тобто те чого ніде більше немає воно вічне. Пафос –(возвеличується те чого насправді немає) наприклад гімн Укр в ньому прославляється Україна вона возвеличується, хоча насправді всього цього немає; наприклад хлопець хвалиться перед дівчиною який він крутий, багатий, а цього насправді немає, хмелницьеий в творах відображається як герой, який захищав уркїну,але ж насправді він теж і пив і гуляв...дума про богдана хмельницького

4. Візантійська релігійна традиція в українській культурі.

Візантія — це мати православної віри Візантійською релігійною традицією в україні є ікони, весь стиль богослужіння, побут священників, усі святі, яких ми вшановуємо, свята, хоровий спів, будівництво. Зараз залишились: ікони, церкви, свята….взагалі практично все, що прийшло з Візантії так і залишилось. Саме з Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети християнського культу, там же був запозичений церковний спів. Не менш відомим був вплив Візантії на мистецтво Київської Русі: тринадцятикупольна Софія Київська була створена візантійськими зодчими; мозаїка і фрески Софії Київської відобразили й участь у їх створенні візантійських митців, і продовження візантійської традиції давньоруськими майстрами; у Володимирі під час розпису Дмитріївського собору місцеві майстри працювали над фресками вже на рівних з художниками, запрошеними з Константинополя. Свято Покрова Пресвятої Богородиці , що прийшов на Русь з Візантії Перші ікони в Україні були візантійського походження, і найстарші ікони, які збереглися до нашого часу, датуються 11-12 століттями холмська. Крім перейнятих візантійських богослужбових зразків, на Русі-Україні постали ориґінальні тексти богослужінь, приурочених окремим святам, акафісти тощо. Досить самобутньою розвинувся в українській церкві хоровий спів, як частина церковних обрядів. Свята з Візантії: Особливо урочисто відзначались найбільші з них — Пасха, Різдво та Трійця, свята, що вшановували Богородицю — Різдво Богородиці, Введення Богородиці в храм, Успіння та ін. Велику роль, також, грали дні пам'яті найвшановуваніших святих: дні Іоанна Златоуста, св. Василія Великого, св. Георгія Побідоносця, св. Миколая,