
- •1. Архітектура та образотворче мистецтво в українській культурі кін. Хуііі-хіх ст.
- •2. Боротьба православ'я та католицизму як ситуація культурного вибору.
- •6. Вплив російської державно-культурної політики на формування української культури (хуііі-хх ст.).
- •7. Вплив ситуації поліконфесійності на культурний ландшафт сучасної України.
- •10.Емоційна модальність української ментальності й теорія «кордоцентризму» української культури.
- •11.Запровадження християнства на Русі і його значення для розвитку культури.
- •12.Західноєвропейські впливи в історії української культури.
- •1З.Здобутки і втрати культурного будівництва в Україні в 1960-80 рр.
- •14.І.Франко та м. Грушевський як провідники духовного відродження України.
- •15.Ідеологічна уніфікація творчості в культурно-мистецькому житті України в радянський період, її денаціоналізація.
- •17.Індивідуалізм і колективізм в козацькій традиції.
- •20.Історичні умови культурного життя українського народу др. Пол. Хуіі- хуііі ст.
- •21.Квазінаціональне культурне будівництво в умовах срср.
- •22.Козацькі думи в контексті європейської епічної традиції.
- •2З.Конструювання модерної ідентичності: романтизм, народність, націоналізм.
- •24.Корелятивність понять «нація» та «національна держава».
- •25.Креативний період (Київська Русь): державність, релігія, цивілізаційна приналежність.
- •33.Культурні надбання дохристиянської Русі.
- •34.Культурно - просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •35.Культурно-просвітницьюі діяльність діячів греко-католицької церкви (а. Шептицький, й.СліпиЙ та ін.).
- •3Б.Лицарський епос та його продовження в козацькій культурі.
- •38.М.ХвильовиЙ, л.Курбас, о.Довженко як визначні діячі української культури.
- •39.Месіансько-утопічні аспекти ідеології Кирило-Мефодіївського братства та їх культурні передумови.
- •40.Міфологізовані історичні конструкції походження українців.
- •42.Народницький період національно-культурного відродження. Кирило- Мефодіївське братство.
- •43.НароДовська концепція походження і призначення української нації.
- •44.Національна культура як процес формування та закріплення національної ідентичності за допомогою культурних артефактів.
- •45.Національно-визвольна боротьба та її героїчний пафос.
- •46.Національно-духовне відродження і розвиток культури в Україні в сучасних умовах.
- •47.Низька культурна традиція та естетична категорія «комічного».
- •48.Нова українська література (і.КотляревськиЙ, г.Квітка-Основ'яненко, т.Шевченко ).
- •49.0Браз України у творах романтиків хіх ст.
- •50.0Сновні етапи становлення української культури.
- •51.Піднесення національно-культурного відродження в Україні на поч. Хх ст.
- •52.Побут, звичаї та обряди українського народу (поч. Хіу - перш. Пол. Хуіі ст.).
- •53.Поетична та пісенна творчість українського народу.
- •54.Політика "коренізації" в Україні в радянський період.
- •55.Поняття «цивілізації» в суспільній та науковій думці.
- •56.ПореволюціЙниЙ національно-культурний розвиток в Україні (1917-1930 рр.).
- •57.Примордіалістські та політичні моделі «нації».
- •58. Природа і культура. Сучасні концепції культури.
- •59.Проблема розколу в православній церкві України та можливосТі його подолання.
- •60.Проблема цивілізаційної приналежності української культури.
- •61.Розвиток освіти та наукових знань на теренах України початку хі у- перш.Пол.Хvіі ст.
- •62.Розвиток філософської думки в Україні (г.Сковорода, п. Юркевич).
- •63.Роль Церкви в розвитку української освіти хіу-хуіі сторіч.
- •64.РосіЙське православ'я на українських землях.
- •65.Самоусвідомлення представників «козацької нації» та його культурний зміст.
- •67.Селянство як носій культурного традиціоналізму.
- •70. Соціально-політичні та історичні умови розвитку української культури на поч. Хх ст.
- •71.Співвідношення «земного» і «небесного» у бароковій культурі.
- •72.Становлення нації та його культурний зміст.
- •74.Стилі професійної художньої творчості: українське бароко, романтизм, модернізм.
- •75.Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури початку хіv- перш. Пол. Хуіі ст.
- •76.СучасниЙ «конструктивізм» в розумінні феномену націй.
- •77.Т.Шевченко та м. Драгоманов як провідники української національної ідеї.
- •78.ТатарськиЙ та турецький впливи на український побут і національний характер.
- •79.Творчість Сковороди та ідеал «мандрівного філософа».
- •80. Типологічні ознаки культурної самототожності українця.
- •81. Українська демонологія та традиційні звичаї й обряди українців.
- •82. Українська культура в контексті «радянської багатонаціональної культури».
- •83. Українська культура в рамках міжкультурних стосунків. Питання російської мови в Україні
- •84.Українська культура в часи тоталітаризму (1930 - 1950 рр.).
- •85.Українське козацтво як культурний феномен.
- •86. Уявлення про «національний характер» як елемент культурної ідентичності.
- •87.Феномен української греко-католицької церкви.
- •88.Формування українського культурного простору в умовах Австро-Угорської та Російської імперій.
- •90.ХарківськиЙ та Київський університети як центри національно-культурного відродження.
- •91.Хрещення Русі та візантійський вплив на формування української культури.
- •92.Художні стилі в українській культурі.
- •93.Шедеври музичної культури українського народу.
1. Архітектура та образотворче мистецтво в українській культурі кін. Хуііі-хіх ст.
Загальна характеристика:
-відбулося становлення української культури Нового часу.
-основні мистецькі напрямки-класицизм та романтизм.(класицизм-орієнтувався на античне мистецтво,йому були притаманні простота форм і композиції,звернення до античної спадщини,оспівування героїв;романтизм-був реакцією розчарування у Просвітницьких ідеях ,стверджував неповторність людської особистості,прагнення до свободи і самовдосконалення,суперечність між надзвичайною особистітю та буденним оточенням.)
-негативний вплив на розвиток культури чинили відсутність власної державності,національний гніт та імперські кордони,що ігнорували українські етнічні території.
-у Наддніпрянській Україні проводилася політика русифікації та культурної асиміляції українців,здійснювана адміністративними примусовими заходами.
-на Західноукраїнських землях культурні процеси зазнавали значного впливу німецької культури,що поєднувалася з полонізацією в Галичині,мадяризацією в Закарпатті,румунізацією на Буковині.
-культурний розвиток галицьких і закарпатських русинів був тісно пов’язаний з діяльністю греко-католицького духовенства.
АРХІТЕКТУРА:
-панування класичного стилю.
-планова забудова губернських центрів (Полтави,Києва,Харкова).
-відомі пам’ятки тогочасної архітектури-будинок театру в Одесі (архітектор Тома де Томсон),дзвіниця Успенського собору в Харкові(С.Васильєв),Старий театр у Львові (А.Пихля,ЯЗальцман).
- Воронцовський палац збудований за проектом Боффо (класицизм)
-розвиток палацово-паркової архітектури (палаци К.Розумовського у Батурині,маєток Галаганів у Сокирцях на Чернігівщині).
-створення декоративно-пейзажних парків («софіївка» в Умані,»Олександрія» у Білій Церкві,Стрийський парк у Львові).
ЖИВОПИС:
-розиток портретного жанру (В.Боровиковський,В.Тропінін,Т.Шевченко)
-Пейзажний живопис (І.Сорошенко,Т.Шевченко).
-Розвиток графіки (Т.Шевченко,серія офортів «Живописна Україна»).
2. Боротьба православ'я та католицизму як ситуація культурного вибору.
Причини укл. унії:підпорядкування православних Папі, зміцнити Річ Посполиту завдяки єдиній вірі, православні навпаки не хотіли уній і тому хотіли зближення з зхєвроп. культ. Зміст:об’єднувались в єдину уніатську,визнавали зверхність Папи, зберігала правосл. Обряди,церковно-слов. мову,зрівнювались в правах з католиками. Наслідки:утв. грек-кат церква, зрівняння прав не відбулось,боротьба грек-кат з православними. Протестантська і православна шляхта об’єднались і на засіданнях сеймів РП визнала православну церкву. Польський уряд видав «статті для заспокоєння руського народу» надавали широкі права, обіймати держ посади у РП.
З. Висока культурна традиція та естетична категорія «пафосу» в українській культурі.
Висока культурна традиція -це наприклад піраміди, тобто те чого ніде більше немає воно вічне. Пафос –(возвеличується те чого насправді немає) наприклад гімн Укр в ньому прославляється Україна вона возвеличується, хоча насправді всього цього немає; наприклад хлопець хвалиться перед дівчиною який він крутий, багатий, а цього насправді немає, хмелницьеий в творах відображається як герой, який захищав уркїну,але ж насправді він теж і пив і гуляв...дума про богдана хмельницького 4. Візантійська релігійна традиція в українській культурі.
Візантія — це мати православної віри
Візантійською релігійною традицією в україні є ікони, весь стиль богослужіння, побут священників, усі святі, яких ми вшановуємо, свята, хоровий спів, будівництво. Зараз залишились: ікони, церкви, свята….взагалі практично все, що прийшло з Візантії так і залишилось.
Саме з Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети християнського культу, там же був запозичений церковний спів.
Не менш відомим був вплив Візантії на мистецтво Київської Русі:
тринадцятикупольна Софія Київська була створена візантійськими зодчими;
мозаїка і фрески Софії Київської відобразили й участь у їх створенні візантійських митців, і продовження візантійської традиції давньоруськими майстрами;
у Володимирі під час розпису Дмитріївського собору місцеві майстри працювали над фресками вже на рівних з художниками, запрошеними з Константинополя.
Свято Покрова Пресвятої Богородиці , що прийшов на Русь з Візантії
Перші ікони в Україні були візантійського походження, і найстарші ікони, які збереглися до нашого часу, датуються 11-12 століттями холмська.
Крім перейнятих візантійських богослужбових зразків, на Русі-Україні постали ориґінальні тексти богослужінь, приурочених окремим святам, акафісти тощо. Досить самобутньою розвинувся в українській церкві хоровий спів, як частина церковних обрядів.
Свята з Візантії: Особливо урочисто відзначались найбільші з них — Пасха, Різдво та Трійця, свята, що вшановували Богородицю — Різдво Богородиці, Введення Богородиці в храм, Успіння та ін. Велику роль, також, грали дні пам'яті найвшановуваніших святих: дні Іоанна Златоуста, св. Василія Великого, св. Георгія Побідоносця, св. Миколая, 5. Внесок українських вчених в розвиток світової науки та техніки.
Сьогодні винаходи українських вчених мало відомі в світі. Але ж наші співвітчизники залишили глибокий слід в історії світової науки. Згадаємо лиш декілька вчених українського походження
Київський міст Патона - один з найбільших суцільнозварних мостів світу,Родоначальник “Катюші”. Можливо, людство вийшло б в космос і раніше, якби ідеї Миколи Кибальчича, який народився в 1853 році на Чернігівщині, були втілені в життя. Задовго до Ціолковського Кибальчич обгрунтував вибір робочого тіла і джерела енергії космічного літального апарата, висловив ідею про можливості застосування броньованих порохів для радіоактивного двигуна. Ще одним видатним українцем, ім’я якого змінило хід історії, є Ігор Іванович Сікорський. Створив перший літак амфібію в сша Він народився 1889 року в Києві. Вже з дитинства захоплювався авіамоделюванням. Свій перший невеликий вертоліт з приводом від гумового жгута Сікорський побудував у 12 років. Перелік видатних українських вчених був би неповним без Євгена Оскаровича Патона - видатного спеціаліста в галузі зварювання і мостобудування. Народився майбутній український вчений в Ніцці в сім’ї російського дипломата. Освіту отримав в Німеччині і Росії.Патон першим сформулював принципи розрахунку і побудови клепаних мостів.
Мико́ла Миха́йлович Амо́сов— український лікар, учений в галузі медицини, біокібернетики; дійсний член НАНУ, директор Інституту серцево-судинної хірургії. один з найвідоміших в світі кардіохірургів, талановитий вчений, основоположник біокібернетики в Україні
Вернадський Володимир Іванович — український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Один із засновників Української Академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом (з 1919). Засновник першої наукової бібліотеки в Україні. Різнопланова творча спадщина Вернадського привертає увагу багатьох вчених світу. Важливе місце в його діяльності займали, зокрема, мінералогія і кристалографія. Вернадський розглянув історію виникнення в земній корі важливих мінералів, визначив хімічний склад і фізико-хімічні умови утворення багатьох мінеральних видів. Вернадський — також творець нового наукового напрямку, який пізніше переріс у самостійну науку — біохімію.
Костянтин Едуардович Ціолковський - вчений-теоретик, засновник сучасної космонавтики, педагог, письменник