68. Шум постійний і непостійний та його дія на людину.

За часовими характеристиками шуми поділяють на постійні і непостійні. Постійними вважають шуми, у яких рівень звуку протягом робочого дня змінюється не більше ніж на 5 дБА. Непостійні шуми поділяються на переривчасті, з коливанням у часі, та імпульсні. При переривчастому шумі рівень звуку може різко надати до фонового рівня, а довжина інтервалів, коли рівень залишається постійним і перевищує фоновий рівень, досягає 1 с та більше. При шумі з коливаннями у часі рівень звуку безперервно змінюється у часі. До імпульсних відносять шуми у вигляді окремих звукових сигналів тривалістю менше 1 с кожний, що сприймаються людським вухом як окремі удари.Джерело шуму характеризують звуковою потужністю Ш(Вт), під якою розуміють кількість енергії у ватах, яка випромінюється цим джерелом у вигляді звуку в одиницю часу.

Шкідливий вплив шуму на організм людини досить різноманітний. Реакція і сприйняття шуму людиною залежить від багатьох факторів: рівня інтенсивності, частоти (спектрального складу), тривалості дії, тимчасових параметрів звукових сигналів, стану організму.

Тривалий вплив інтенсивного шуму (вище 80 дБА) на слух приводить до його часткової або повної втрати. Скрізь волокна слухових нервів роздратування шумом передається в центральну і вегетативну нервові системи, а через них впливає на внутрішні органи, приводячи до значних змін у функціональному стані організму, впливає на психічний стан людини

Працюючі в умовах тривалого шумового впливу випробують зниження пам'яті, запаморочення, підвищену стомлюваність, дратівливість і ін. До об'єктивних симптомів шумової хвороби відносяться: зниження слухової чутливості, зміна функцій травлення, що виражається в порушенні кислотно-лужного балансу у шлунку, серцево-судинна недостатність, нейроендокрінового розлад. Відмічаються порушення зорового та у вестибулярному апараті. Встановлено, що загальна захворюваність робочих гучних виробництв вище на 10-15%. Такі зрушення в роботі ряду органів і систем організму людини можуть викликати негативні зміни в емоційному стані людини, якість і безпека його праці. Шум заважає відпочинку людини, зніжує його працездатність особливо при розумової діяльності, перешкоджає сприйняттю звукових інформаційних сигналів, що може сприяти появі травма небезпечним ситуаціям. В окремих випадках зниження продуктивності праці може перевищувати 20%.

69. Нормування та методи зниження рівня шуму

Нормування шуму для робочих місць регламентується санітар­ними нормами та державним стандартом. Для постійних шумів нормування ведеться по граничному спектрі шуму. Граничгім спек­тром зветься сукупність нормативних рівнів звукового тиску в дев'яти октавних смугах частот із середньогеометричними часто­тами 31,5,63,125, 500,1000,2000,4000,8000 Гц. Кожен граничний спектр позначається цифрою, яка відповідає допустимому рівню шуму (дБ) в октавній полосі із середньогеометричною частотою 1000 Гц.

Існують такі способи боротьби з шумом механічного походжен­ня :

зменшення шуму та вібрації безпосередньо в джерелах їх ви­никнення, застосовуючи обладнання, що не утворює шуму, замі­нюючи ударні технологічні процеси безударними, застосовуючи деталі із недзвінких матеріалів (пластмаса, гума, деревина та ін), підшипники ковзання замість кочення, косозубі та шевронні зуб­часті передачі замість прямозубих, проводячи своєчасне обслуго­вування та ремонт елементів, що створюють шум та ін.;

• зменшення шуму та вібрації на шляхах їх розповсюдження за­ходами звуко- та віброізоляції, а також вібро- та звукопоглинання;

• зменшення шкідливої дії шуму та вібрації, застосовуючи інди­відуальні засоби захисту та запроваджуючи раціональні режими праці та відпочинку.

Способи зменшення шумів аеродинамічного та гідродинаміч­ного походження:

• зменшення швидкості руху повітря та рідин, що забезпечує їх ламінарний режим течії;

• встановлення глушників, що вміщують звукопоглинаючі матері­али і поглинають звукову та коливальну енергію, що потрапляє на них;

• встановлення глушників, що подрібнюють потоки, зменшуючи таким чином їх енергію; спрямування потоку у зворотньому напрям­ку, що дає змогу взаємопоглинатися енергіям потоків прямого та зворотнього напрямків, які контактують через перетинку.

Одним із найпростіших та економічно доцільних способів знижен­ня шуму є застосування методів звукоізоляції та звукопоглинання.