5. Дослідження рівня монополізації і концентрації ринку.

Невід'ємною складовою ринкової економіки та ринкових відносин є існування й розвиток конкурентного середовища.

Конкурентне середовище — це результат і умови взаємодії великої кількості суб'єктів ринку, що визначає відповідний рівень економічного суперництва і можливість впливу окремих економічних агентів на загально ринкову ситуацію.

Отже, дослідження конкурентного середовища полягає у вивченні та оцінюванні характеристик стану, динамічності та активності конкурентного середовища.

Однією з найважливіших характеристик активності конкурентного середовища підприємства є інтенсивність конкуренції - ступінь протидії конкурентів в боротьбі за споживачів і нові ринкові ніші.

Існує достатня кількість різноманітних методів оцінювання рівня концентрації і відповідно ступеню інтенсивності конкуренції на ринку і, як наслідок, визначення типу конкурентної ситуації на цьому ринку. Такими показниками, що відображають рівень концентрації ринку та ступінь інтенсивності на ньому є:

• чотирьохдольний показник,

• індекс Харфіндела-Хіршмана,

• індекс Розенблюта (Холла-Тайдмана),

• коефіцієнт варіації тощо.

Чотирьохдольний показник (CR – Concentration Ratio) – (ЧДП) являє собою загальну частку чотирьох перших підприємств ринку, що реалізують максимальні обсяги продукції в загальному обсязі реалізації продукції на ринку, що розглядається.

де ОРi - загальний обсяг реалізації продукції заданого асортименту, тис. грош.од.;

ОР1 =МАХ(ОРi), для всіх і=1: n;

ОР2= МАХ(ОРi/ОР1), для всіх і= 1 : (n-1);

ОР3=МАХ(ОРi/ОР1,ОР2) , для всіх і = 1 : (n-2);

ОР4=МАХ (ОРi/ОР1,ОР2,ОР3) , для всіх і= 1 : (n-3);

n- загальна кількість підприємств , що реалізують дану продукцію.

Інтерпретація розрахункових значень ЧДП:

ЧДП < 45 % – рівень концентрації ринку низький (ринок низько концентрований), інтенсивність конкуренції висока;

45% < ЧДП > 70 % – рівень концентрації ринку і інтенсивність конкуренції на ньому помірна, тобто ринок є помірноконцентрованим;

ЧДП > 70 % – рівень концентрації ринку високий (ринок високо концентрований), інтенсивність конкуренції низька. Такий ринок є об’єктом монопольної практики і потребує нагальних дій з боку антимонопольного комітету щодо розукрупнення лідерів ринку.

1. Серед показників, що використовуються для оцінки рівня монополізації ринку і позбавлений недоліків попереднього показника, є індекс Харфіндела-Хіршмана (ІХХ) - сума квадратів ринкової частки фірм, що діють на ринку:

,

де х_і - частка ринку і-ї фірми, виражена у відсотках;

n - загальна кількість фірм на ринку.

Індекс Харфіндела-Хіршмана може набирати значення від 0 (повна децентралізація виробництва) до 10 000 (абсолютна монополія). Емпірично визначено, що при значенні індексу:

0 – 1000 – ринок є немонополізований (нормальний для конкуренції – конкурентний) ринок; рівень концентрації ринку низький (ринок низько концентрований), інтенсивність конкуренції висока;

1000-1800 – перехідний від конкурентного до монополізованого; рівень концентрації ринку і інтенсивність конкуренції на ньому помірна;

≥ 1800 (1800 – 10000)– монополізований (неконкурентний) ринок. Рівень концентрації ринку високий (ринок високо концентрований), інтенсивність конкуренції низька.

2. Індекс Розенблюта (ІР) нівелює недоліки ІХХ, адже розраховується з врахуванням порядкового номера підприємства, отриманого на основі ранжування часток від максимальної до мінімальної (i):

,

де r_i = 1:n; – ранг підприємства за часткою ринку від максимальної до мінімальної.

n – кількість підприємств.

d_i – частка ринку і-ї фірми, виражена у долях.

3. Коефіцієнт варіації розраховується за формулою:

,

де і= 1:n;

n – кількість підприємств.

Очевидно, що чим вищим є значення коефіцієнта варіації, тим вищою є інтенсивність конкуренції та нижчим є рівень концентрації ринку і навпаки.