- •1. Історія України, її об’єкт, предмет та періодизація.
- •2. Первісні люди: поява та спосіб життя. Першоначала людського життя в Україні.
- •3. Трипільська культура.
- •4. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •5. Побут, заняття та вірування скіфів.
- •6. Кімерійці, скіфи, сармати. Перші державні утворення на території України.
- •7. Східні слов’яни у давнині. Походження, розселення, заняття і суспільний лад.
- •8. Передумови утворення Київської Русі й особливості державного процесу.
- •9. Походження, виникнення та розвиток Київської Русі.
- •10. Політика князів Київської Русі у х ст.
- •11. Розбудова держави за Володимира Великого. Хрещення Русі та його історичне значення.
- •12. Політика Ярослава Мудрого і «Руська правда».
- •13. Київська Русь під час правління нащадків Ярослава Мудрого. Володимир Мономах.
- •14. Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •15. Боротьба Русі проти монгольської навали та встановлення золотоординського іга.
- •16. Політичний устрій та соціально – економічний розвиток Київської русі.
- •17. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі.
- •19. Включення українських земель до Великого князівства Литовського та Польщі.
- •20. Кревська унія: причини, зміст, наслідки
- •21. Люблинская унія1569 р., її причини та її наслідки для Українських земель.
- •22. Брестська унія (1596 р.), її причини та наслідки для українських земель.
- •23. Соціально – економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського та Польщі (середина хіу ст. – перша половина хуі ст.)
- •24. Культура України у хіу – хуі ст.
- •25. Суспільні рухи кінця хvі-30-х років хvіі ст.
- •26. Проблема походження козацтва в історичній літературі.
- •27. Винекнення козацтва. Занняття побут, звичаї, військове мистецтво
- •28. Заснування Запорізької Січі та її історичне значення.
- •29. Українське козацтво як впливовий чинник міжнародного життя.
- •30. Реєстрове козацтво. Боротьба з турками й татарами
- •31. Причини, характер, рушійні сили й етапи української національної революції середини хvіі ст.
- •32. Б.Хмельницький – видатний державний діяч і полководець, дипломат.
- •33. Утворення Української гетьманської держави. Політика українського уряду в середині хуіі.
- •34. Українсько – московські звязки під час української національної революції середини хуіі ст
- •36. Переяславська угода 1654 року, її причини, сутність і наслідки.
- •37. Україна у 1654 – 1657 роках.
- •38. Історичне значення української національної революції середини хуіі ст. І діяльності Богдана Хмельницького.
- •39. Гетьмани України доби Руїни ( друга половина хуіі ст.)
- •40. Основні напрямки політики і. Виговського. Гадяцький договір.
- •41. Гетьманування ю. Хмельницького та Переяславська угода 1659 р.
- •42. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства ( вересень 1657 – червень 1663)
- •43. Політика уряду п. Дорошенка.
- •44. Україна за гетьмування і.Мазепи.
- •45. Андрусівський мир 1667 р. І його значення для України.
- •46. Політика Петра і щодо України.
- •47. Обмеження та ліквідація козацької державності у хуііі ст.
- •48. Ліквідація Запорізьської Січі у хvііі ст., її причиниі наслідки.
- •49. Правобережні та західноукраїнські землі у хуііі ст.
- •50. Культура України у 17-18 ст.
- •51. Діяльність п.Орлика. Бендерська конституція і «Вивід прав України»
- •52.Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині 17-18 с.
- •53. Поділи Речі Посполитої , їх наслідки.
- •54. Українські землі у складі Росії у і пол. 19 с.
- •55. Початок Українського культурного відродження в першій половині 19 ст.
- •56.Українське національне відродження .
- •57.Громадські політичні організації на українських землях.(перша половина 19 ст.)
- •58. Кирило – Мефодіївське товариство.
- •59. Західноукраїнські землі в першій половині хіх ст.
- •60. Культура України хіх ст.
- •61. Український національний рух другої половини хіх ст.
- •62. М. Драгоманов та його вплив на розвиток Українського національного руху.
- •63. Культурно – національний рух на західноукраїнських землях у середині хіх – на початку хх ст.
- •64. Соціально – економічний розвиток українських земель на початку хх ст.
- •65. Столипінська аграрна реформа, її наслідки для України.
- •66. Події 1905 – 1907 років в Україні.
- •67. Діяльність українських партій і організацій у 1905 – 1914 роках.
- •68. Особливості розвитку українського національного руху під владою Російської й Австрійської імперій.
- •69. Україна й українці в першій світовій війні.
- •70. Діяльність Української Центральної ради у 1917.
- •71. Перший і другий Універсали уцр. Утворення генерального секретаріату.
- •72. Діяльність українських партій і організацій у добу Центральної ради.
- •73. Брестський мирний договір (1918), його підготовка, підписання, тополітичні наслідки для унр.
- •74. Політика Центральної Ради у 1918 р.
- •75.Діяльність унр.
- •76. Причини характер і рушійні сили державного перевороту 29 квітя 1918 року.
- •77. Українська Держава п.Скоропадського (1918)
- •78.Утворення Директорії унр та її діяльність.
- •79. Діяльність українських партій і організацій у добу Директорії.
- •80. Західноукраїнська народна Республіка.
- •81.Події 1919 року на території України.
- •82. Причини укладення, зміст та наслідки Варшавської угоди між унр і Польщою.
- •83. Встановлення радянської влади в Україні. Входження усрр до срср.
- •84. Голод 1921 – 1923 років в Україні.
- •85. Нова економічна політика (неп) та особливості її здійснення в Україні.
- •86. Політика українізації у 1920 –ті роки: форма і зміст.
- •87. Політика суцільної колективізації в Україні. Голодомор 1932-33 рр.
- •88. Індустріалізація в Україні.
- •89. Сталінські репресії в Україні в 1930-ті роки.
- •90. Досягнення та втрати української культури в 1920- ті, 1930 – ті рр.
- •91. Польський режим на західноукраїнських землях у1920 -1930 роки.
- •92. Український національний рух у Західній Україні між двома світовими війнами.
- •93. Включення західноукраїнських земель до складу урср у 1939-1940 рр.
- •94.Окупація українських земель Німеччиною та її союзниками у 1941-1942 рр.
- •95. Німецький окупаційний режим в Україні 1941-1944 рр.
- •96.Радянський партизанський рух в Україні в роки другої світової війни.
- •97. Український націоналістичний повстанський рух у 1941-1944 років
- •98. Звільнення України від нацистської окупації в 1943-1944 рр.
- •99. Україна після другої світової війни: втрати та здобутки.
- •100. Повоєнна відбудова України (1945 - середина 50-х років).
- •101. Культурне життя України (друга половина 40-х - початок 50-х років).
- •102. Хрущовська «відлига» та її характер в Україні.(1956-1964).
- •103. Соціально – економічний розвиток Української рср середини 1960 середини 1980 років.
- •104. Опозиційний рух в україні у другій погловині 1960 – 1980 рр.
- •105. Формування багатопартійності в Україні наприкінці 1980-х – в 1990 – х роках.
- •106.Розбудова української незалежної держави. 1991-2003
- •107.Соціально - економічний розвиток України в 1991-2003 роках.
- •108. Державна символіка України, її історичне походження.
96.Радянський партизанський рух в Україні в роки другої світової війни.
Окупувавши Україну, нацистські загарбники установили в ній «новий порядок» - терористичний режим масових розстрілів і економічного пограбування. Природною реакцією народних мас був опір окупаційному режимові. Тривалий час радянська історіографія зображала всіх незадоволених «новим порядком» палкими прихильниками старого, радянського. Але це не відповідає історичній дійсності. Насправді в антигітлерівському русі Опору в Україні було дві течії, одна з яких справді діяла під радянськими гаслами, а друга орієнтувалася на створення незалежної української держави.
Перша, прорадянська в 1941—1942 рр. була в складному становищі. Радянське керівництво, розраховуючи в майбутній війні вести боротьбу «на чужій території», не потурбувалося про завчасну підготовку партизанських кадрів. Ця робота велася вже в ході війни, поспіхом і некваліфіковано. Було залишено 3500 підпільно-партизанських груп, у складі яких налічувалися десятки тисяч партійних, радянських і комсомольських активістів. Виявилося, що підтримки в населення вони не мали. На червень 1942 р. діяло лише 22 групи і загони. Решта розпалася або була розгромлена окупантами. У своєму розвитку він пройшов кілька етапів.
Перший — «зародження і становлення» — тривав із початку війни до кінця 1942 р. Його змістом було збирання сил, визначення оптимальних організаційних форм і ефективних методів боротьби у ворожому тилу.
Другий — «стабілізації» — тягнеться до середини 1943 р. Поява штабів партизанського руху, матеріальна допомога Великої землі дає змогу не тільки боронити власні бази, відбиваючи каральні акції фашистів, а й тримати під контролем цілі райони, поступово переходити до здійснення рейдових операцій.
Третій — «активних наступальних дій» — триває до цілковитого розгрому фашистів. Для цього періоду характерні широкомасштабні диверсії, численні рейди в тилу противника, активна взаємодія з формуваннями Червоної армії, наступальна тактика бойових дій.
Згодом, коли терористично-грабіжницький характер нацистського режиму відчули мільйони жителів України, а на боротьбу з окупантами за власним бажанням стали підніматися місцеві жителі, у тому числі оточенці, втікачі-військовополонені, радянський рух Опору став набувати активніших і організованіших форм.
Посиленню партизанського руху сприяла перемога під Москвою, а пізніше - під Сталінградом. З-за лінії фронту, з радянської території партизани одержували масовану допомогу кадровими розвідниками, організаторами партизанського руху, зброєю, продовольством, засобами зв'язку. Виникли великі партизанські загони і цілі з'єднання під керівництвом С.Ковпака на Сумщині і О.Федорова на Чернігівщині.
Для керівництва радянським партизанським рухом у червні 1942 р. у Москві був створений Український штаб партизанського руху на чолі з Т.Строкачем.
В 1943 р. - період вищого піднесення радянського партизанського руху. Була здійснена велика кількість операцій, у тому числі рейдів (найвідоміший карпатський рейд С.Ковпака), які принесли істотну допомогу фронту. За підрахунками сучасних українських істориків, за всі роки війни в радянських партизанських загонах і партійно-комсомольському підпіллі перебувало 180 - 220 тис. чол.
Чималий внесок у розгром фашистів зробили радянські партизанські формування на чолі з О.Федоровим, Я.Мельником, М.Наумовим, О.Сабуровим, С.Ковпаком. В багатьох населених пунктах діяли підпільні організації. У червні 1942 р. їх було 22. Серед відомих -молодіжна підпільна організація «Партизанська іскра» (с. Кримка Одеської -тепер Миколаївської області).
У партизанських загонах України діяли сотні професійних розвідників. Се ред найвідоміших М.Кузнєцов з особливого розвідувального загону Д.Медведє-ва. Лише в 1943 р. через Український штаб партизанського руху армія одержала 1260 агентурних донесень.
Отже, радянський партизанський рух в окупованих районах України у своєму розвитку пройшов кілька етапів, від зародження до широкого розгортання та активного протистояння фашистам. Стримуючими чинниками його розвитку (особливо в початковий період) стали: наступальна воєнна доктрина, що почала домінувати наприкінці 30-х років і призвела до згортання підготовки кадрів та вироблення засобів для ведення «малої війни», ліквідації документації та партизанських схованок і баз; дефіцит підготовлених партизанських кадрів; відсутність координаційного центру, погане постачання загонів зброєю, боєприпасами, медикаментами; жорстоке придушення окупаційними властями будь-яких виявів опозиції фашистському режиму. Створення Центрального партизанського штабу, координація дій, матеріальна підтримка з Великої землі, застосування партизанами ефективних методів боротьби («рейкова війна») і значна підтримка місцевого населення дали змогу партизанському руху перейти на якісно вищий щабель і перетворитися на важливий фактор війни, на справжній другий фронт.