60.Конституційно-правовий статус особи у Франції

Конституція 1958 р. на відміну від конституцій багатьох інших зарубіжних країн у ній не містять­ положень про соціально-економічну структуру суспільства, майже не додаються формулювання про політичну систему сус­пільства (крім статті про партії), а також немає розділу про пра­вовий статус особи. Проте в преамбулі Конституції є посилання до Декларації прав людини і громадянина 1789 р. і до преамбули Конституції 1946 р. Тому чинна французька юридична Консти­туція в матеріальному розумінні включає три акти: Конституцію 1958 р„ Декларацію прав людини і громадянина 1789 р. і преамбу­лу Конституції 1946 р. Це підтверджується тим, що Конституцій­на рада у своїх рішеннях неодноразово посилалася на Деклара­цію 1789 р. І преамбулу Конституції 1946 р. як на складові части­ни чинної Конституції і включила їх до переліку законів, відповідність яким інших актів вона перевіряє. . Конституція 1958 р. в основному закріплює сутність французь­кої держави і регулює взаємовідносини її органів. Вона встанови­ла, що Франція є неподільною, світською, демократичною і соці­альною республікою, та проголосила принцип народного сувере­нітету, який здійснюється народом через його представників і на референдумі. Конституція ствердила девіз Республіки «Свобода, рівність і братерство» і проголосила принцип Республіки «Прав­ління народу, із волі народу і для народу» (ст. 2).Права і свободи громадян.

Декларація 1789 року проголосила природні права і свободи людини і громадянина, тобто права, які завжди притаманні. На сьогоднішній день це коло прав і свобод не здається особливо всеосяжним, проте не можна не враховувати часу прийняття Декларації, яка досі залишається найбільш відомим актом такого роду. В Декларації вказаний принцип рівності: “Люди народжуються і залишаються рівними в правах” (ст.1), тому що вони народжуються людьми в однаковій мірі. Рівність є необхідним наслідком природного характеру прав. Декларація включає деякі загальні правила, необхідні для реалізації прав і свобод. В преамбулі конституції 1946 року містяться норми про рівність прав чоловіків і жінок, які повинні бути гарантовані законом, право притулку, свобода думок, право на отримання освіти. Держава повинна організовувати безоплатне навчання. Тут же знаходяться економічні і соціальні права: право на працю і обов’язок працювати, профсоюзні права і свобода профсоюзної діяльності, право на страйк, яке втілюється “в рамках законів, які його.

61.Загальна характеристика Конституції сша

. Конституція США найдавніша із писаних конституцій, діючих в сучасний час (прийнята 17 вересня 1787 року)

Ця конституція закріпила перемогу американського народу над англійськими колонізаторами і утворення незалежної суверенної держави.Конституція складається із трьох частин: 1) преамбула; 2) 7 статей і 3) 27 поправок.Визначено компетенцію органів по горизонталі (ст. 1-3), по вертикалі – між союзом та штатами (ст. 1, 4), визначено порядок внесення змін та доповнень (ст. 5), норми про співвідношення міжнародного та національного права (ст.6), стаття 7 стосується питання вступу в силу конституції.

Отже, конституція закріпила республіканську форму правління, принцип розподілу влад, Верховний суд набув функції конституційного нагляду.Судовий преедент як джерело конституційного права доповнює зміст конституції. Судді кожного штату зобов’язані виконувати Конституцію і закони США та міжнародні договори, навіть якщо в конституціях та законах окремих штатів спостерігаються положення, які їм суперечать (ст. 6). Еволюція Конституції США з часу її прийняття стосувалася таких сфер: 1) покращення функціонування органів державної влади; 2) розвиток виборчого права; 3) розвиток прав громадян. Конституцію США відносять до жорстких, процедура її зміни досить складна. Крім того стислість та лаконічність конституції привели до того, що багато елементів державної системи не закріплені конституційно. Тому поряд із писаною конституцією діє і так звана жива конституція, яка регулює відносини конституційного рівня та формується Конгресом, Президентом, Верховним судом та включає частково конвенційні норми.Для внесення змін у конституцію потрібно дотриматися ряд вимог:

1. пропозиція про внесення поправки висувається 2/3 від загальної кількості членів двох палат Конгресу чи скликаним на вимогу законодавчих зборів 2/3 штатів конвентом;

2. ратифікація поправки здійснюється законодавчими зборами ¾ штатів і конвентами ¾ штатів залежно від пропозиції Конгресу;

3. конгрес після 1919 року став встановлювати строки для ратифікації та може пропонувати час ратифікації.

Складна процедура внесення змін приводить до того, що деякі поправки можуть десятиліттями і навіть століттями розглядатися законодавчими зборами штатів (27 поправки, яка знаходилася в стадії ратифікації 203 роки, внесеної Дж. )