
- •1. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романно-германської системи права.
- •3. Особливості джерел конституційного права в в державах з мусульманською системою права.
- •4. Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •5. Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
- •6. Абстрактний і конкретний контроль.
- •8. Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.
- •9. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •10. Способи припинення громадянства.
- •11. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади.
- •13. Необмежена(абсолютна) та обмежена(конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •14. Парламентська монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •15.Дуалістична монархія
- •16. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •21. Нетипові форми правління.
- •22. Унітарна держава, її різновиди.
- •23. Поняття та види автономних утворень.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Види федерацій.
- •26. Форми прямої демократії в зарубіжних країнах.
- •27. Види виборів за опосередкованістю волі виборців.
- •30. Мажоритарна виборча система, її різновиди.
- •31. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •32. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж,
- •33. Поняття та сутність глави держави.
- •34 Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних республік (навести…)
- •35.Місце глави держави у системі органів дер.Влади сучасни х монархій(приклад)
- •36. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав).
- •37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах абсолютної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •38. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах дуалістичної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •39. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах президентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •40. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •41. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах змішаної республіки (на прикладі сучасних держав).
- •42. Поняття парламенту, його сутність.
- •43. Структура парламентів зарубіжних країн.
- •44. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •45. Відповідальність урядів зарубіжних держав…Форми парламентського контролю за діяльністю уряду.
- •46. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •47. Юридична природа представницького мандата.
- •48. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •49. Способи формування.
- •50. Особливості конституційно-правового статусу уряду за умов парламентської та президентської форм правління.
- •51. Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах.
44. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
Види верхніх палат:
сильні – без згоди яких закон не може бути прийнятий – США.
слабкі – верхня палата може лише відтермінувати прийняття закону – ВБ, Польща
45. Відповідальність урядів зарубіжних держав…Форми парламентського контролю за діяльністю уряду.
Форми контролю парламентів за діяльністю органів виконавчої влади та інших органів держави відрізняються в державах різних форм правління.
Контроль парламенту може мати політичний характер (вираження недовіри міністру) та юридичний характер (діяльність створених парламентом слідчих комісій).
Контроль за діяльністю виконавчої влади (уряду, міністрів, підпорядкованих їм структур) може виражатися в таких формах:
1) Питання до уряду
2) Дебати
3) Інтерпеляція
4) Постановка питання про вотум недовіри і винесення резолюції про засудження уряду. 5) Доповіді і звіти уряду та міністрів про свою діяльність на засіданні палат. 6) Парламентські слухання активно використовуються в президентських і напівпрезидентських республіках. 7) Парламентські розслідування здійснюються спеціальними комісіями, 8) Діяльність парламентських комісарів та інших органів при парламенті, які здійснюють контроль за законністю у збройних силах, в сфері екології, з питань рівності мов і т.д
9) Скликання спеціальних засідань парламенту для контрою за діями органів виконавчої влади в особливих ситуаціях (при введенні надзвичайного стану).10) Імпічмент по відношенню до вищих посадових осіб. 11) Контроль за делегованим законодавством, тобто акти органів виконавчої влади подаються на розгляд у парламент, який їх затверджує в установлений строк.
Інститут парламентської відповідальності уряду.
Форми:
питання – можуть стосуватись уряду чи окремого міністра. Відповідь не обговорюється і жодних рішень парламент не приймає.
дебати – відповідь на питання обговорюється в парламенті, жодного рішення не приймається.3.інтерпеляція – приймається парламентом відповідне рішення;4)вотум недовіри – прийняття рішення щодо недовіри до уряду. Наслідок – відставка уряду.
В ФРН конструктивний вотум недовіри – парламент може висловлювати недовіру лише одночасно з обранням нового федерального канцлера.
46. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
Парламент припиняє свої повноваження після обрання нового складу парламенту, як тільки останній приступить до роботи (в деяких країнах після прийняття присяги депутатами).
Парламент може бути розпущений достроково.
За конституціями США, Мексики, КНР, Куби не існує інституту дострокового розпуску парламенту.
Дуже рідко, але в деяких країнах президент може розпускати дві палати парламенту (Італія).
Як правило розпуску підлягає нижня палата та однопалатний парламент, а верхня палата припиняє свої повноваження на час розпуску нижньої палати (Польща).
Буває, хоча й рідко, що верхня палата може здійснювати свої функції при відсутності нижньої палати, і навіть в якійсь мірі заміщати її, даючи чи не даючи згоду на видання президентом тимчасових актів, які мають силу закону.
Розпуск парламенту може здійснюватися з різних підстав:
- при вираженні недовіри уряду з ініціативи парламенту;
- при відмові у довірі, коли це питання ставиться урядом;
- якщо парламент не може сформувати уряд в певний термін (21 день в Польщі) чи почати пленарні засідання (30 днів в Україні);
- якщо парламент не приймає бюджет протягом певного строку (3 місяці – Польща);
- якщо неодноразово позбавляє довіри уряд протягом певного строку (в Угорщині – 4 рази протягом року);
- якщо парламент не здатний прийняти рішення (Чехія);
- якщо парламент не висловив довіри уряду, який він же і сформував;
- якщо парламент неодноразово відхиляє кандидатуру прем’єр-міністра, запропоновану президентом (двічі – в Білорусії, чотири рази - Швеція).
В перелічених випадках глава держави вправі, але не зобов’язаний розпустити парламент, може відправити у відставку уряд чи при не затвердженні бюджету ввести в дію бюджет минулого року.
В дуалістичних монархіях чи напівпрезидентських республіках глава держави, розпускаючи парламент діє за власною ініціативою, а в парламентських республіках відповідна вказівка може походити і від уряду.