- •1. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романно-германської системи права.
- •3. Особливості джерел конституційного права в в державах з мусульманською системою права.
- •4. Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •5. Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
- •6. Абстрактний і конкретний контроль.
- •8. Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.
- •9. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •10. Способи припинення громадянства.
- •11. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади.
- •13. Необмежена(абсолютна) та обмежена(конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •14. Парламентська монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •15.Дуалістична монархія
- •16. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •21. Нетипові форми правління.
- •22. Унітарна держава, її різновиди.
- •23. Поняття та види автономних утворень.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Види федерацій.
- •26. Форми прямої демократії в зарубіжних країнах.
- •27. Види виборів за опосередкованістю волі виборців.
- •30. Мажоритарна виборча система, її різновиди.
- •31. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •32. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж,
- •33. Поняття та сутність глави держави.
- •34 Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних республік (навести…)
- •35.Місце глави держави у системі органів дер.Влади сучасни х монархій(приклад)
- •36. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав).
- •37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах абсолютної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •38. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах дуалістичної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •39. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах президентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •40. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •41. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах змішаної республіки (на прикладі сучасних держав).
- •42. Поняття парламенту, його сутність.
- •43. Структура парламентів зарубіжних країн.
- •44. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •45. Відповідальність урядів зарубіжних держав…Форми парламентського контролю за діяльністю уряду.
- •46. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •47. Юридична природа представницького мандата.
- •48. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •49. Способи формування.
- •50. Особливості конституційно-правового статусу уряду за умов парламентської та президентської форм правління.
- •51. Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах.
36. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав).
Влада монарха обмежена не тільки в законодавчій сфері, але й у сфері державного управління і контролю над урядом. Юридично за монархом зберігається право призначення голови уряду і міністрів, але робить він це не тільки у відповідності з пропозиціями лідерів партійної фракції, яка має більшість місць у парламенті. Формально міністри – це слуги монарха, а сам уряд є урядом монарха, але ні міністри, ні уряд ніякої відповідальності (індивідуальної або колегіальної) перед монархом не несуть. За такої форми правління в силу вступають принципи парламентаризму, а тому уряд формується парламентським шляхом і несе всю відповідальність за свою діяльність тільки перед парламентом. Як уже відзначалося, у випадку, коли парламент висловлює уряду вотум недовір’я, уряд іде у відставку або розпускає парламент і призначає позачергові вибори. Так, у парламентарній монархії монарх позбавлений будь-яких дискреційних повноважень. Всі акти, що йдуть від нього, набувають юридичної сили тільки у разі, коли вони контрасигнуються відповідним міністром. На відміну від дуалістичної монархії в парламентарній монархії центральне місце в системі державних органів посідає уряд, який не тільки здійснює повноваження й прерогативи монарха, але й контролює і направляє всю діяльність парламенту
37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах абсолютної монархії (на прикладі сучасних держав).
За абсолютної монархії всіма правами монарх користується безумовно і необмежено, незалежно від будь-якої іншої влади. Вони в основному зосереджені в зоні Персидської затоки, до абсолютних монархій можна також віднести султанат Бруней, розташований на острові Калімантан, поблизу Iндонезії. по-перше, вплив, який мають монархи в абсолютних монархіях в здійсненні функцій держави, найбільш яскраво прослідковуються в конституційному праві і політичній практиці, пов’язаній з виконавчою владою, діяльністю уряду і державного апарату; в цих країнах, як правило, монарх є главою держави і одночасно главою виконавчої влади;
по-друге, хоча в розглянутих нами монархіях арабських країн і є конституції, іх дія часто призупиняється монархом на власний розсуд і на невизначений термін;по-третє, самі конституції проголошують, що вся влада (законодавча, виконавча, сцудова) належить виключно монарху, а над конституцією стоїть Коран; по-четверте, законодорадчі органи еміратів Абу-Дабі (Консультативна Рада), ОАЕ (Федеральні Національні збори), Катару (Консультативна рада), Саудівської Аравії (замість парламенту в 1992 р. король створив Раду, яка ним призначається і має дорадчі функції) займають, зрозуміло, підлегле становище стосовно уряду і, тим більше, монарха і практично ніскільки не обмежують вищої законодавчої влади останнього;
по-п’яте, передбачувана конституцією передача частини законодавчих функцій парламенту на Бахрейні та в Кувейті на практиці не прижилася, до того ж досвід цих держав свідчить, що рух монархій до парламентаризму не є незворотним процесом, а може призвести до реанімації абсолютистських тенденцій чистого гатунку. Тому всі охарактеризовані держави, незважаючи на наявність у них конституцій, фактично представляють собою абсолютні монархії. В абсолютних монархіях законодавча влада виключно і повністю належить монархові, і навіть якщо в таких державах існують парламенти, то вони повністю залежні від абсолютного монарха. Абсолютна (необмежена) монархія - Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках (характерна для рабовласницьких і феодальних суспільств)