
- •Тема 11. Європа у 1815-1847 рр. Тема 12. Революції 1848-1849 рр. У Європі
- •Тема семінарського заняття: Революції 1848 – 1849 рр. В Європі
- •1. Виникнення марксизму. К. Маркс та ф. Енгельс.
- •2. Політичний портрет к. Метерніха.
- •3. Дж. Гарібальді. Контрольні завдання до теми.
- •Методичні рекомендації.
- •Джерела
- •Дослідження
- •Тема 19. Сша наприкінці хvііі і в першій половині хіх ст. Громадянська війна і “Реконструкція»
- •Тема семінарського заняття: Громадянська вiйна I «Реконструкцiя» в сша (1860 – 1876 рр.).
- •2. Куклус-клан. Контрольні завдання до теми.
- •Методичні рекомендації.
- •Джерела
- •Дослідження
- •Тема семінарського заняття: Монополістичний капіталізм на Заході в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Контрольні завдання до теми.
- •Тема 21. Німеччина в останній третині хіх – початку хх століття. Тема 22. Великобританія в останній третині хіх – початку хх століття.
- •Тема семінарського заняття: Буржуазний реформізм на Заході на межі хiх – початку хх ст.
- •Контрольні завдання до теми.
- •Тема 28. Міжнародні відносини в останній третині хіх – початку хх століття.
- •Тема семінарського заняття: Міжнародні відносини напередодні Першої світової війни.
- •Контрольні завдання до теми.
Методичні рекомендації.
Студент повинен звернути увагу на своєрідність соціально-економічного розвитку країни – екстенсивний розвиток економіки, швидкі темпи росту, хід промислової революції на Півночі, зростання фермерського господарства на Півночі і особливо на Північному Заході; разом з тим, збереження рабства і швидке зростання рабовласницького плантаторського господарства на Півдні (треба знати причини цього явища).
Знайомлячись з історією суспільних відносин і політичної боротьби в США, слід звернути увагу на формування системи двох політичних партії. Потрібно ретельно дослідити програми республіканської і федералістської партій, їх соціальне підґрунтя. Студент повинен охарактеризувати процес консолідації американської нації.
Прослідковуючи зовнішню політику США і визначаючи процеси та шляхи територіальної експансії, особливу увагу слід звернути на зміст і значення «доктрини Монро». Визначити, яке значення мала ця доктрина для формування зовнішньої політики США в наступні роки.
Вивчаючи передумови Громадянської війни, студент повинен знати про розвиток аболюціоністського руху в 30–40-х рр. XIX ст. Особливу увагу потрібно звернути на прийняття і зміст т.зв. «міссурійського компромісу», що був прийнятий в 1820р. Найбільшого розмаху аболюціоністський рух досяг під час повстань в Канзасі та Небрасці. Використовуючи документи, що подані в хрестоматії, розкрийте причини, хід та наслідки цих повстань.
Розглядаючи питання, присвячені історії Громадянської війни, студент повинен усвідомити, що Громадянська війна була другою демократичною революцією. Тому потрібно визначити причини війни і насамперед з’ясувати суть протиріч, що існували між двома системами – плантаторським рабовласницьким господарством, що переживало кризу і системою вільнонайманої праці. Необхідно також зрозуміти своєрідність і значення аграрного питання і зацікавленість найбіднішого населення в його вирішенні.
Розглядаючи хід самої війни, потрібно з’ясувати характерні риси двох її етапів, особливо відмітити перехід в ході війни до революційних методів.
Оцінюючи історичне значення Громадянської війни і Реконструкції Півдня, студент повинен особливо відмітити велике прогресивне значення таких актів, як звільнення рабів і акт про гомстеди. Разом з тим, потрібно показати, що на Півдні аграрне питання не було вирішене до кінця.
Джерела
Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870). /сост. Е.Е.Юровская/. – М.: Высшая школа, 1990.
Хрестоматия по новой истории. /под ред. А.А.Губера, А.В.Ефимова/. – М., 1963. – Т. 1–3.
Хрестоматия по новой истории: в 2 ч. /под ред. А.И.Молока, В.А.Орлова/. – М., 1959.
Дослідження
Алентьева Т.В. Причины Гражданской войны в США в новейшей американской историографии // Новая и новейшая история. – 2007. – № 5.
Болховитинов Н.Н. Россия и начало Гражданской войны в США. По архивным материалам // Новая и новейшая история. – 1995. – № 3.
Болховитинов Н.Н. Русские эскадры в США в 1863–1864 гг. // Новая и новейшая история. – 1996. – № 5.
Ефимов А.В. Очерки истории США. От открытия Америки до окончания гражданской войны. – М., 1958.
Ефимов А.В. США. Пути развития капитализма (доимпериалистическая эпоха). – М., 1969.
Иванов Р.Ф. Дипломатия Авраама Линкольна. – М., 1987.
Иванов Р.Ф. К 100-летию гражданской войны в США. – М., 1961.
Иванян Э.А. От Джорджа Вашингтона до Джорджа Буша. – М., 1991.
История США. – М., 1983 – 1985. – Т. 1,2.
К столетию гражданской войны в США. – М., 1961.
Куропятник Г.П. «Час пик» в истории США: выборы 1864 г., решившие судьбу Союза Штатов // Новая и новейшая история. – 1997. – № 6.
Нитобург Э.Л. США: цветной барьер в прошлом и настоящем // Новая и новейшая история. – 1997. – № 2.
Новая история стран Европы и Америки. – М.: Дрофа, 2003.
Новая история стран Европы и Америки. – М.: Изд-во МГУ, 1998.
Петров Д.В. Авраам Линкольн. – Л., 1959.
Сандберг К. Линкольн. – М., 1961.
Согрин В.В. Основатели США: Исторические портреты. – М., 1983.
Супоницкая И.М. Американский раб и русский крепостной: типология и специфика принудительного труда // Вопросы истории. – 2000. – № 9.
Фонер Э. Рабство. – Гражданская война и Реконструкция: новейшая историография // Новая и новейшая история. – 1991. – № 6.
Фостер У. Очерки политической истории США. – М., 1965.
Тема 14. Франція у роки Другої імперії, тема 20. Франція у в останній третині ХІХ – початку ХХ століття. Тема 21. Німеччина в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.
Тема 22. Великобританія в останній третині ХІХ – початку ХХ століття.
Семінарське заняття № 8
(2 години)