
- •Тема 11. Європа у 1815-1847 рр. Тема 12. Революції 1848-1849 рр. У Європі
- •Тема семінарського заняття: Революції 1848 – 1849 рр. В Європі
- •1. Виникнення марксизму. К. Маркс та ф. Енгельс.
- •2. Політичний портрет к. Метерніха.
- •3. Дж. Гарібальді. Контрольні завдання до теми.
- •Методичні рекомендації.
- •Джерела
- •Дослідження
- •Тема 19. Сша наприкінці хvііі і в першій половині хіх ст. Громадянська війна і “Реконструкція»
- •Тема семінарського заняття: Громадянська вiйна I «Реконструкцiя» в сша (1860 – 1876 рр.).
- •2. Куклус-клан. Контрольні завдання до теми.
- •Методичні рекомендації.
- •Джерела
- •Дослідження
- •Тема семінарського заняття: Монополістичний капіталізм на Заході в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Контрольні завдання до теми.
- •Тема 21. Німеччина в останній третині хіх – початку хх століття. Тема 22. Великобританія в останній третині хіх – початку хх століття.
- •Тема семінарського заняття: Буржуазний реформізм на Заході на межі хiх – початку хх ст.
- •Контрольні завдання до теми.
- •Тема 28. Міжнародні відносини в останній третині хіх – початку хх століття.
- •Тема семінарського заняття: Міжнародні відносини напередодні Першої світової війни.
- •Контрольні завдання до теми.
Тема 11. Європа у 1815-1847 рр. Тема 12. Революції 1848-1849 рр. У Європі
Семінарське заняття № 6
(2 год)
Тема семінарського заняття: Революції 1848 – 1849 рр. В Європі
(2 год.)
Мета: простежити особливості соціально-економічного та політичного розвитку Франції, Німеччини, Австрійської імперії та Італії в першій половині ХІХ ст., з’ясувати причини загальноєвропейського революційного процесу в 1848 – 1849 рр., визначити спільне та національне, вказати наслідки революцій для вказаних європейських країн.
План
1. Проголошення республіки у Франції. Тимчасовий уряд та його декрети.
2. Конституція Другої республіки (1848 р.) та президенство Луї Бонапарта. Встановлення Другої імперії.
3. «Березнева революція» в Німеччині.
4. Повстання навесні та восени 1848 року в Австрії. Національно-визвольна війна в Угорщині.
5. Війна за незалежність та поразка революції в Італії.
Теми рефератів:
1. Виникнення марксизму. К. Маркс та ф. Енгельс.
2. Політичний портрет к. Метерніха.
3. Дж. Гарібальді. Контрольні завдання до теми.
Якою була ситуація у Франції напередодні революційних подій 1848 року?
Які основні завдання та здобутки революції 1848 – 1849 року у Франції?
Чим можна пояснити встановлення Другої імперії в 1852 році?
Чим була обумовлена політична роздробленість Німечинни в першій половині ХІХ ст.?
Чому Пруссії вдалося на початку ХІХ ст. вийти з кризи та стати провідною країною в складі Німецького союзу?
Поясніть терміни «великонімецький» та «малонімецький» шляхи об’єднання.
Які причини революції 1848 року у Пруссії?
Які революційні перетворення було збережено в Німеччині після придушення революції?
- Які причини загострення революційної ситуації в Австрійській імперії в першій половині ХІХ ст.?
- Які рушійні сили були задіяні в революції в Австрії?
- Чому революція в Австрії та Угорщині потерпіла поразку?
- Вкажіть на особливості перебігу італійських подій 1848–1849 рр. та причини поразки італійської революції.
Методичні рекомендації.
При вивченні історії революції 1848 р. у Франції студент повинен насамперед визначити об’єктивні завдання демократичної революції, розкрити її причини і передумови.
Розглядаючи конкретні події, треба спиратися на існуючу періодизацію революції, знати характерні особливості кожного її періоду. Користуючись текстом хрестоматії, студент повинен вивчити Конституцію Другої Республіки і порівняти її з Конституцією Першої Республіки (1793 р.).
Особливої уваги потребує розгляд низхідної лінії революції, насамперед процес перетворення Другої Республіки в Другу Імперію.
Підводячи підсумок, треба визначити історичне значення революції 1848 – 1849 рр., визначити ті невирішені питання, які залишили всі підстави для подальших революційних вибухів.
Революція 1848 р. в Німеччині мала ряд особливостей в порівнянні з французькою. Необхідно чітко уявляти всю складність завдань німецької революції – необхідність національного об’єднання, знищення залишків феодалізму, встановлення демократичної республіки.
На останок треба відмітити причини поразки революції і значення таких наслідків революції для подальшої історії Німеччини.
Вивчаючи революцію 1848 – 1849 рр. і національні рухи в Австрійській монархії, слід взяти до уваги своєрідність цієї революції, яка розпадалася на ряд соціально-політичних і національно-визвольних рухів, що не завжди співпадали в часі і мали свої особливості. При цьому треба уявляти зміст завдань, що стояли перед революційним рухом в різних частинах імперії, враховувати особливості аграрного питання, національних протиріч і політичних проблем. Потрібно з’ясувати, як вирішувалися всі ці питання в ході революційної боротьби.