МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201

"Водні біоресурси та аквакультура

з навчальної дисципліни "Іхтіологія (загальна і спеціальн "

Київ

"Аграрна освіта"

2012

Модуль 1 "Загальна іхтіологія"

1. Учений, якому належить праця "Система рыбообразных и рыб, ныне живущих и ископаемых":

+ Л. Берг;

Аристотель;

П. Артеді;

Н. Кніпович;

Г. Нікольский.

2. Період, який характеризується посиленим розвитком статевих залоз у риб, появою вторинних статевих ознак називається:

личинковий;

ембріональний;

+ ювенальний;

мальковий;

старечий.

3. Вік у риб визначають за наступними структурами:

плакоїдною лускою;

ганоїдною лускою;

космоїдною лускою;

+ променями;

зубами.

4. В окуня черевні плавці мають положення:

абдомінальне;

+ торакальне;

югулярне;

горизонтальне;

вертикальне.

5. Такі види риб, як сом та судак за способом живлення належать до:

рослиноїдних;

детритофагів;

бентофагів;

планктофагів;

+ хижаків.

6. Такі види риб, як краснопірка, карась, щука, сазан, плітка за вибором субстрату для відкладання ікри належать до екологічної групи:

літофільна;

остракофільна;

псамофільна;

+ фітофільна;

пелагофільна.

7. Такі види риб, як стерлядь, форель, бичок-головач за вибором субстрату для відкладання ікри належать до екологічної групи:

+ літофільна;

остракофільна;

псамофільна;

фітофільна;

пелагофільна.

8. Пічкур за вибором субстрату для відкладання ікри належить до екологічної групи:

літофільна;

остракофільна;

+ псамофільна;

фітофільна;

пелагофільна.

9. Такі види риб, як товстолобики, анчоус за вибором субстрату для відкладання ікри належать до екологічної групи:

літофільна;

остракофільна;

псамофільна;

фітофільна;

+ пелагофільна.

10. Гірчак за вибором субстрату для відкладання ікри належить до екологічної групи:

літофільна;

+ остракофільна;

псамофільна;

фітофільна;

пелагофільна.

11. У міноги тіло вкрито:

плакоїдною лускою;

ктеноїдною лускою;

циклоїдною лускою;

ганоїдною лускою;

+ слизом, луска відсутня.

12. Прохідними рибами є:

латимерія;

сазан;

скат-хвостокол;

+ російський осетер;

щука.

13. Морфологічна ознака, що належить до меристичних:

+ кількість променів у спинному плавці;

висота тіла;

довжина верхньої щелепи;

маса тіла;

промислова довжина.

14. Морфологічна ознака, що належить до пластичних:

кількість лусок у бічній лінії;

кількість променів у спинному плавці;

кількість зябрових тичинок;

кількість вусиків;

+ висота тіла.

15. У скумбрії форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

+ торпедоподібна;

стрічкоподібна.

16. У саргана форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

+ стрілоподібна;

торпедоподібна;

стрічкоподібна.

17. У камбали форма тіла:

змієподібна;

+ сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

сплющена симетрично з боків.

18. У міноги форма тіла:

+ змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

стрічкоподібна.

19. У ляща форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

+ сплющена симетрично з боків.

20. У оселедцевого короля форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

+ стрічкоподібна.

21. У ската форма тіла:

змієподібна;

+ сплющена дорзально-вентрально;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

стрічкоподібна.

22. У риби-їжака форма тіла:

+ кулеподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

торпедоподібна;

стрічкоподібна.

23. У морського коника форма тіла:

змієподібна;

сплющена несиметрично з боків;

стрілоподібна;

+ не визначена;

стрічкоподібна.

24. За рівнем солоності води риб поділяють на:

еврітермні, стенотермні;

стеногалінні, еврігалінні;

пойкілотермні;

+ стенобіонтні, еврібіонтні;

стеногідрійних, еврігідрійних.

25. Вид риб, що належить до тепловодних:

форель;

харіус;

миньок;

+ товстолобик;

таймень.

26. Вид риб, що належить до холодноводних:

осетер;

сазан;

+ миньок;

щука;

лящ.

27. Тип луски у стерляді:

циклоїдний;

плакоїдний;

+ ганоїдний;

ктеноїдний;

відсутня луска.

28. Тип луски у ляща:

+ циклоїдний;

плакоїдний;

ганоїдний;

ктеноїдний;

відсутня луска.

29. Тип луски у ската-хвостокола:

циклоїдний;

+ плакоїдний;

ганоїдний;

ктеноїдний;

відсутня луска.

30. Тип луски в окуня:

циклоїдний;

плакоїдний;

ганоїдний;

+ ктеноїдний;

відсутня луска.

31. Прісноводний вид риби:

анчоус;

оселедцевий король;

осетер;

+ щука;

сарган.

32. Морський вид риби:

стерлядь;

щука;

лин;

гірчак;

+ сарган.

33. У ляща черевні плавці мають положення:

+ абдомінальне;

торакальне;

югулярне;

горизонтальне;

вертикальне.

34. Такі види риб, як плоскирка та бичок-цуцик за способом живлення належать до:

рослиноїдних;

детритофагів;

+ бентофагів;

планктофагів;

хижаків.

35. У окуня черевні плавці мають положення:

абдомінальне;

+ торакальне;

югулярне;

горизонтальне;

вертикальне.

36. Такі види риб, як товстолобики, білий амур за способом живлення відносяться до:

+ рослиноїдних;

детритофагів;

бентофагів;

планктофагів;

хижаків.

37. До хрящових ганоїдів належать види риб:

щука;

+ стерлядь;

скат-хвостокол;

плітка;

тюлька.

38. Група видів, пов’язаних єдністю свого географічного походження та пристосованістю до абіотичних і біотичних умов називається:

популяція;

іхтіофауна;

іхтіоценоз;

раса;

+ фауністичний комплекс.

39. До моноциклічних видів риб належить:

лящ;

+ горбуша;

плоскирка;

карась;

окунь.

40. До поліциклічних видів риб належить:

річкова мінога;

горбуша;

річковий вугор;

+ стерлядь;

кета.

41. Такі види риб, як верховодка та анчоус за способом живлення належать до:

рослиноїдних;

детритофагів;

бентофагів;

+ планктофагів;

хижаків.

42. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для карася:

+ 0,5 мг/л;

3–4 мг/л;

5–7 мг/л;

8–11 мг/л;

12–17 мг/л.

43. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для судака:

0,5 мг/л;

3–4 мг/л;

+ 5–7 мг/л;

8–11 мг/л;

12–17 мг/л.

44. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для форелі:

0,5 мг/л;

3–4 мг/л;

5–6 мг/л;

+ 7–11 мг/л;

12–17 мг/л.

45. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для сазана:

0,5 мг/л;

+ 3–5 мг/л;

6–7 мг/л;

8–11 мг/л;

12–17 мг/л.

46. Вид туводної іхтіофауни:

великоротий буфало;

гамбузія;

білий товстолобик;

чорний амур;

+ судак.

47. Стадія зрілості, якій належить наведений стан гонад: статеві продукти витікають навіть під час легкого дотику до черевця, маса гонад від початку ікрометання до його закінчення зменшується:

ІІ;

ІІІ;

ІV;

+ V;

VІ.

48. Наведена характеристика наповнення шлунково-кишкового тракту: окремі включення харчових компонентів відповідає оцінюванню:

+ 1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

49. Наведена характеристика перетравленості їжі: організми злегка перетравлені, але можливе визначення їх видової приналежності відповідає оцінюванню:

1 бал;

+ 2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

50. Хвостовий плавець залежно від величини верхньої та нижньої лопатей поділяється на типи:

протоцеркальний, дифіцеркальний, гомоцеркальний;

загострений, вильчатий, виємчатий;

протоцеркальний, гіпобатний, загострений;

симетричний, несиметричний, дифіцеркальний;

+ ізобатний, гіпобатний, епібатний.

51. Період розвитку риб, який характеризується переходом на зовнішнє живлення:

ембріональний;

ювенальний;

+ личинковий;

мальковий;

старечий.

52. Кількість ікринок на 1 кг або 1 см тіла самки:

+ відносна плодючість;

абсолютна індивідуальна плодючість;

видова плодючість;

робоча плодючість;

популяційна плодючість.

53. Розвиток яйця без запліднення це:

овогенез;

ембріогенез;

+ партеногенез;

філогенез;

гіногенез.

54. Наважка ікри для визначення плодючості у щуки становить:

1 г;

0,5 г;

5–20 г;

+ 2–4 г;

10 г.

55. Наважка ікри для визначення плодючості у лососевих становить:

1 г;

0,5 г;

+ 5–20 г;

2–4 г

0,1 г.

56. Наважка ікри для визначення плодючості у плітки становить:

+ 1 г;

0,5 г;

5–20 г;

2–4 г;

10 г.

57. Кількість ікринок, яку самка відкладає за один нерестовий період за сприятливих умов:

відносна плодючість;

+ абсолютна індивідуальна плодючість;

видова плодючість;

робоча плодючість;

популяційна плодючість.

58. Активна реакція середовища (рН), що сприятлива для більшості риб:

+ нейтральна;

слаболужна;

слабокисла;

кисла;

лужна.

59. Вид риби акліматизований в Україні:

чорний амур;

+ піленгас;

білий товстолобик;

палія;

білий амур.

60. Вид риб, що не має луски:

короп;

карась;

+ сом;

стерлядь;

лин.

61. Розташування ротового отвору у осетра:

верхнє;

+ нижнє;

кінцеве;

напівнижнє;

напівверхнє.

62. Розташування ротового отвору у судака:

верхнє;

нижнє;

+ кінцеве;

напівнижнє;

напівверхнє.

63. Розташування ротового отвору у чехоні:

+ верхнє;

нижнє;

кінцеве;

напівнижнє;

напівверхнє.

64. Плавці, що належать до парних:

спинний;

+ черевний;

анальний;

жировий;

хвостовий.

65. Вид риб, у якого є жировий плавець:

річковий окунь;

+ форель;

скат;

білизна;

осетер.

66. Органи чуття, що властиві лише рибам:

очі;

вусики;

орган слуху;

орган нюху;

+ бічна лінія.

67. У тріскових черевні плавці мають положення:

абдомінальне;

торакальне;

+ югулярне;

горизонтальне;

вертикальне.

68. Період, який характеризується посиленим розвитком статевих залоз, появою вторинних статевих ознак називається:

ембріональний;

+ ювенальний;

личинковий;

мальковий;

старечий.

69. Категорія, до якої належить характеристика їжі за фактичним значенням: займає менше 10 % маси харчової грудки риби:

головна;

улюблена;

замінна;

другорядна;

+ змушена.

70. Хвостовий плавець у риб у формулі позначається:

А ІІІ, (21) 22-28 (29)(30);

Sq (squame);

+ С (саudаlis);

L.ℓ.(linea lateralis).

71. Вид, який будує гніздо для відкладання ікри:

окунь;

лящ;

карась;

+ колючка;

плоскирка.

72. Морська голка належить до групи:

фітофільної;

+ виношувальна;

літофільної;

псамофільної;

пелагофільної.

73. До глибоководної іхтіофауни належить:

+ світний анчоус;

стерлядь;

лящ;

катран;

скумбрія.

74. До донних риб належить:

скумбрія;

+ камбала;

верховодка;

плітка;

окунь.

75. У оселедцевих риб забарвлення:

прозоре;

донне;

+ пелагічне;

відсутнє.

76. Паразитичний спосіб життя веде:

сом;

окунь;

катран;

+ глибоководний вудильник;

оселедець.

77. Який вид риби вкритий панцирем:

сом;

окунь;

+ кузовок;

оселедцевий король;

сарган.

78. У Чорному морі отрутоносною рибою є:

катран;

барабуля;

сарган;

+ морський дракончик;

анчоус.

79. У маринки отруйними є:

кров;

+ ікра;

м’язи;

кістки;

шкіра.

80. Внутрішньовидовий паразитизм зустрічається у:

судака;

сома;

+ глибоководних вудильників;

тріски;

оселедцевого короля.

81. Шлунок відсутній у:

+ ляща;

окуня;

сома;

судака;

форелі.

82. Кількість одиниць спожитого корму на одиницю приросту рибної продукції:

річний раціон;

+ кормовий коефіцієнт;

індекс вибірковості їжі;

індекс наповнення травного тракту;

індекс споживання корму.

83. Відношення фактичної маси окремих компонентів їжі (спеціальні) і маси всієї їжі (загальні) до маси риби, виражене у відсотках і збільшене у 10000 разів – це:

індекс вибірковості їжі;

індекс харчової схожості;

індекс споживання корму;

+ індекс наповнення травного тракту;

кормовий коефіцієнт.

84. Лінійний і ваговий ріст риби за певний проміжок часу – це:

лінійний приріст;

відносний приріст;

+ темп росту;

характеристика темпу росту;

ваговий приріст риби.

85. До понтокаспійського прісноводного комплексу належить вид риб:

щука;

+ лящ;

сазан;

бичок-цуцик;

амур.

86. Глоткові зуби мають:

+ плітка;

окунь;

катран;

стерлядь;

судак.

87. Пілоричні придатки мають:

товстолобик;

+ окунь;

лящ;

верховодка;

плоскирка.

88. Спіральний клапан мають:

+ катран;

короп;

білий амур;

сом;

плітка.

89. Вид, якому належить наведена формула плавців: D ХІІ-ХV, І-ІІ 12-23; А ІІ-ІІІ 9-14:

сом;

лящ;

+ судак;

форель;

анчоус.

90. Стадія зрілості гонад, на якій відбирають проби для визначення плодючості у риб:

І;

ІІ;

ІІІ;

+ ІV;

V.

91. Категорія, до якої належить характеристика їжі за вибірковістю: 2–3 організми їжі займають 60–70 % маси харчової грудки:

головна;

+ улюблена;

замінна;

другорядна;

змушена.

92. Властивість водойми відтворювати впродовж певного часу величину біомаси риб називається:

ретенція;

+ рибопродуктивність;

трансформація;

саморегуляція;

відновлення.

93. Біотехтічні заходи, які спрямовані на вилучення із популяції промислових риб, небажаних у господарському, біологічному або естетичному відношеннях, має назву:

+ селективний лов;

промисловий лов;

аматорський лов;

контрольний лов;

мальковий лов.

94. Система заходів із пристосування риб до нових умов існування та нових біоценозів має назву:

трансформація;

видоутворення;

еволюція;

+ акліматизація;

конвергенція.

95. У більшості кісткових риб основною видовою ознакою є:

+ кількість променів у спинному та анальному плавцях;

розташування очей;

форма тіла;

форма хвостового плавця;

розміри тіла.

96. Який вид риб має три спинних плавця:

судак;

сом;

сарган;

+ тріска;

катран.

97. Стимуляція розвитку яйця сперматозоїдами близьких видів без запліднення – це:

овогенез;

ембріогенез;

партеногенез;

філогенез;

+ гіногенез.

98. Бічна лінія відсутня у:

чехоні;

судака;

+ салаки;

ляща;

щуки.

99. Вид риб, у якого спинний плавець видозмінено у колючки:

судак;

+ колючка;

сом;

короп;

катран.

100. Плавальний міхур відсутній у:

судака;

плітки;

+ чорноморського калкана;

щуки;

окуня.

101. Формула, за якою визначається коефіцієнт вгодованості риб за Кларк:

+ (p*100)/L³, де p – маса тіла без нутрощів, L – довжина тіла;

(p*100)/L, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L³, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L², де p – маса тіла, L – довжина тіла.

(p*100)/LНО, де p – маса тіла, L – довжина тіла, Н – найвища висота тіла; О – охоплення тіла.

102. Формула, за якою визначається коефіцієнт вгодованості риб за Фультоном:

(p*100)/L³, де p – маса тіла без нутрощів, L – довжина тіла;

(p*100)/L, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

+ (p*100)/L³, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L², де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/LНО, де p – маса тіла, L – довжина тіла, Н – найвища висота тіла; О – охоплення тіла.

103. Формула, за якою визначається коефіцієнт вгодованості риб за Сальніковим:

(p*100)/L³, де p – маса тіла без нутрощів, L – довжина тіла;

(p*100)/L, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L³, де p – маса тіла, L – довжина тіла;

(p*100)/L², де p – маса тіла, L – довжина тіла;

+ (p*100)/LНО, де p – маса тіла, L – довжина тіла, Н – найвища висота тіла, О – охоплення тіла.

104. Формула, за якою визначається коефіцієнт зрілості гонад:

m *100/ P, де m – маса гонад, P – маса тіла без нутрощів;

m / P, де m – маса гонад, P – маса тіла;

m ² *100/ P, де m – маса гонад, P – маса тіла;

+ m *100/ P, де m – маса гонад, P – маса тіла;

m *100/ P L, де m – маса гонад, P – маса тіла; L – довжина тіла.

105. Риба, що здійснює катадромну нерестову міграцію:

+ вугор;

синець;

осетр;

вобла;

лящ.

106. Риба, що здійснює анадромну нерестову міграцію:

стерлядь;

синець;

+ кета;

вобла;

лящ.

107. Риба, для якої характерне "легеневе" дихання:

анчоус;

+ протоптер;

латимерія;

карась;

морський окунь.

108. Утворення, що не пов’язані походженням із шкірою риб:

хроматофори;

ядовиті залози;

+ електричні органи;

плакоїдна луска;

слизові залозисті клітини.

109. Екзогенне живлення не є:

споживання їжі шляхом поглинання, фільтрації седиментації;

живлення за рахунок симбіонтів (водорості всередині найпростіших та ін.);

 споживання гідробіонтами розміщених та завислих у товщі води органічних речовин;

+ споживання поживних речовин, що міститься в ікрі;

споживання поживних речовин, що міститься у навколишньому середовищі.

110. Органи слуху та рівноваги риб – це:

хеморецептори;

+ механорецептори;

фоторецептори;

терморецептори;

електрорецептори.

111. Летальний показник температури – це:

найвища та найнижча температура, за якої гідробіонт інтенсивно живиться;

 мінімальні та максимальні показники температури, за яких триває розмноження гідробіонтів;

мінімальна та максимальна температура, яку гідробіонт витримує;

+ найвищі та найнижчі показники температури за яких організм гине;

діапазон оптимальних температур.

112. Личинки всіх видів риб на ранніх етапах розвитку за спектром живлення:

макрофітофаги;

детритофаги;

фітопланктофаги;

зообентофаги;

+ зоопланктонофаги.

113. Одновидове різновікове угруповання риб, що самовідтворюється, приурочене до певного місця перебування і характеризується певними морфологічними показниками має назву:

зграя;

+ стадо;

скупчення;

морфа;

колонія.

114. До методів визначення відносної чисельності риб належать:

+ біостатистичний метод;

метод площ;

метод мічення;

інструментальні методи;

метод аерофотозйомки.

115. До методів визначення абсолютної чисельності риб належать:

біостатистичний метод;

метод фонового прогнозу;

+ метод площ;

статистичний метод;

хімічний метод.

116. Форми відносин у риб, що належать до внутрішньовидових:

мутуалізм, хижацтво;

+ паразитизм, канібалізм;

мутуалізм, паразитизм;

коменсалізм, канібалізм;

хижацтво, симбіоз.

117. Фауністичний комплекс, до якого належить щука:

+ бореальний рівнинний;

арктичний прісноводний;

понтокаспійський морський;

китайський рівнинний;

третинний рівнинний прісноводний.

118. Фауністичний комплекс, до якого належить сазан:

бореальний рівнинний;

арктичний прісноводний;

понтокаспійський морський;

китайський рівнинний;

+ третинний рівнинний прісноводний.

119. Вид риби аборигенної іхтіофауни, що за способом живлення відносять до фітофагів:

лящ;

білий товстолобик;

строкатий товстолобик;

+ краснопірка;

білий амур.

120. Кількість необхідного іхтіологічного матеріалу для оцінювання стану іхтіофауни за біологічними та продукційними показниками визначається довірчою вірогідністю (рівнем), який для таких досліджень повинен становити:

90 %;

+ 95 %;

25 %;

75 %;

50 %.

121. Індекс вибірковості їжі за Івлєвим визначається за формулою:

Р-r / P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

(Р–r)*100 / P + r, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

+ P-r / Р+r, де r – відсоткове значення кормового організму в харчовій грудці, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

r/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

122. Сучасним методом мічення риб є:

ультразвукове;

хімічне;

+ чіпування;

радіоактивне;

електричне.

123. Фауністичноий комплекс, до якого належить лосось:

бореальний рівнинний;

+ арктичний прісноводний;

понтокаспійський морський;

китайський рівнинний;

третинний рівнинний прісноводний.

124. Фауністичноий комплекс, до якого належить білий амур:

бореальний рівнинний;

арктичний прісноводний;

понтокаспійський морський;

+ китайський рівнинний;

третинний рівнинний прісноводний.

125. Фауністичноий комплекс, до якого належить бичок-цуцик:

бореальний рівнинний;

арктичний прісноводний;

+ понтокаспійський морський;

китайський рівнинний;

третинний рівнинний прісноводний.

126. Угруповання близьких за віковим і біологічним станом риб одного виду, що взаємно орієнтуються один на одного і поєднуються на більш-менш тривалий час, має назву:

+ зграя;

стадо;

скупчення;

морфа;

колонія.

127. Тимчасове об’єднання декількох зграй або елементарних популяцій, які можуть зливатися або бути відособленими, має назву:

зграя;

стадо;

+ скупчення;

морфа;

колонія.

128. Стадія зрілості, якій належить наведений стан гонад: ікринки помітні простим оком, непрозорі, ромбічної форми, щільно прилягають одна до одної; сім’яники із прозорих стають блідо-рожевими, щільні:

ІІ;

+ ІІІ;

ІV;

V;

VІ.

129. Стадія зрілості, якій належить наведений стан гонад: статеві органи досягли майже максимального розвитку; яєчники дуже великі і заповнюють до 2/3 всієї черевної порожнини; ікринки крупні, прозорі і під час натискання витікають; сім’яники білого кольору і наповнені рідкими молоками, які легко витікають під час натискання черевця; ця стадія у деяких риб нетривала і швидко переходить у наступну:

ІІ;

ІІІ;

+ ІV;

V;

VІ.

130. Оцінювання характеристики наповнення шлунково-кишкового тракту за шкалою Лебедєва М.: велика кількість речовини, розтягнутий шлунок або кишечник:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

+ 5 балів.

131. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: тонка шнуроподібна смужка жиру між другим та третім відділами кишечнику:

+ 1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

132. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: неширока безперервна смужка досить щільного жиру між другим та третім відділами кишечнику:

1 бал;

+ 2 бали;

3 бали;

4 бали;

5 балів.

133. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: широкі смужки жиру вздовж відділів кишечнику від початку до анального отвору:

1 бал;

2 бали;

+ 3 бали;

4 бали;

5 балів.

134. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: кишечник майже цілком вкритий жиром, за винятком маленьких просвітів, де видно кишку:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

+ 4 бали;

5 балів.

135. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: кишечник залитий товстим шаром жиру, просвітів немає:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

+ 5 балів.

136. Оцінювання характеристики перетравності їжі за шкалою Фортунатової К.: дуже переварені, абсолютно зруйновані організми, але можливо визначити за окремими частинами тіла (кістками, очами, кінцівками, панциром, ротовими частинами, отолітами):

1 бал;

2 бали;

3 бали;

+ 4 бали;

5 балів.

137. Оцінювання характеристики перетравності їжі за шкалою Фортунатової К.: кормові організми перетравлені, у вигляді гомогенної маси:

1 бал;

2 бали;

3 бали;

4 бали;

+ 5 балів.

138. Вид риб, у якого відсутні грудні плавці:

стерлядь;

+ мурена;

форель;

в’юн;

сом.

139. Плавці у скатів, що відграють функцію головних двигунів?

+ грудні;

черевні;

анальний;

спинний;

хвостовий.

140. Вид риб, у якого відсутні черевні плавці:

бичок-кругляк;

+ вугор;

форель;

в’юн;

сом.

141. Вид риб, у якого відсутній спинний плавець:

мурена;

катран;

+ скат-хвостокол;

риба-місяць;

кузовок.

142. Вид риб, у якого відсутній анальний плавець:

+ морська голка;

в’юн;

мурена;

кузовок;

сом.

143. Види риб, у яких черевні плавці перетворені у птерігоподії:

+ хрящові;

коропові;

оселедцеві;

лососеві;

хрящові ганоїди.

144. Тип забарвлення тіла у минька:

глибоководний ;

пелагічний;

+ зарослевий;

зграйний;

сигнальний.

145. Тип забарвлення тіла у пузанка:

глибоководний;

пелагічний;

зарослевий;

+ зграйний;

сигнальний.

146. Тип забарвлення тіла у вугільної риби:

+ глибоководний;

пелагічний;

зарослевий;

зграйний;

сигнальний.

147. Тип забарвлення тіла бичка-кругляка у шлюбний період:

глибоководний;

пелагічний;

зарослевий;

зграйний;

+ сигнальний.

148. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у тунця:

5;

10;

30;

60;

+ 70.

149. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у скумбрії:

5;

10;

30;

+ 60;

70.

150. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у кефалевих:

5;

10;

20;

+ 30;

60.

151. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у сазана:

5;

10;

+ 20;

30;

60.

152. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у бичка-цуцика:

5;

+ 10;

20;

30;

60.

153. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у риби-місяця:

+ 5;

10;

20;

30;

60.

154. Вік риби можна визначити на:

плакоїдній лусці, отолітах, кістках;

ганоїдній лусці, отолітах, кістках;

+ отолітах, кістках, кістковій лусці;

кістковій лусці, плакоїдній лусці, ганоїдній лусці;

отолітах, кістках, ганоїдній лусці.

155. Нерестові міграції прохідних риб поділяють на:

+ анадромні, катадромні;

весняні, катадромні;

катадромні, горизонтальні;

зимові, анадромні;

горизонтальні, весняні.

156. Риби, ікра яких вкрита третинною роговою оболонкою:

окуневі;

коропові;

+ хрящові;

осетрові;

лососеві.

157. Риби, ікра яких вкрита третинною білковою оболонкою:

+ хрящові;

коропові;

окуневі;

осетрові;

лососеві.

158. Вік статевої зрілості риб головним чином залежить від:

вгодованості;

розвитку кормової бази;

+ довжини тіла;

температурного режиму водойми;

солоності водного середовища.

159. Аборигенний вид, що належить до категорії цінних промислових риб:

строкатий товстолобик;

+ білизна;

білий товстолобик;

краснопірка;

карась.

160. Аборигенний вид, що належить до категорії цінних промислових риб:

білий амур;

+ лящ;

чорний амур;

краснопірка;

білий товстолобик.

161. Аборигенний вид, що належить до категорії малоцінних промислових риб:

+ верховодка;

лящ;

тараня;

щука;

судак.

162. До стенотермних риб належить:

щука;

сазан;

карась;

+ глибоководний вудильник;

тюлька.

163. Серед представників аборигенної іхтіофауни весняний нерест має:

сазан;

форель;

лин;

+ щука;

минь.

164. Серед представників аборигенної іхтіофауни літній нерест має:

окунь;

форель;

+ лин;

стерлядь;

щука.

165. Серед представників аборигенної іхтіофауни осінньо-зимовий нерест має:

+ минь;

щука;

форель;

лящ;

плітка.

166. Період життєвого циклу, у який у риб спостерігаються максимальні відносні лінійно-вагові прирости:

личинковий;

після настання статевої зрілості;

залежить від умов існування риби;

+ ювенальний;

протягом усього життя.

167. Період життєвого циклу, у який у риб спостерігаються мінімальні відносні вагові прирости:

личинковий;

ювенальний;

мальковий;

+ пострепродуктивний;

залежить від умов існування риби.

168. До хижих коропових риб аборигенної іхтіофауни належить:

сазан;

щука;

плоскирка;

сом;

+ білизна.

169. Індекс вибірковості їжі за Шоригіним визначається за формулою:

P/ r, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

r/P², де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

r*100/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

r/P*100, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;

+ r/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні.

170. Для високоорганізованих груп риб характерна наявність:

 хрящового скелета, югулярного розташування черевних плавців, плакоїдної луски, 5–7 пар зябрових щелин, амфістиличного типу черепа;

 кісткового скелета, абдомінального розташування черевних плавців, ганоїдної луски, 5 пар зябрових щелин, аутостиличного типу черепа;

+ кісткового скелета, югулярного розташування черевних плавців, кісткової луски, 1 пари зябрових щелин, гіостиличного типу черепа;

хрящового скелета, югулярного розташування черевних плавців, ганоїдної луски, 1 пари зябрових щелин, гіостиличного типу черепа;

 кісткового скелета, торакального розташування черевних плавців, кісткової луски, 5–7 пар зябрових щелин, аутостиличного типу черепа.

171. Величина щорічного улову риби на одиницю водної площі водойми – це:

потенційна рибопродуктивність;

+ промислова рибопродуктивність;

природна рибопродуктивність;

біопродуктивність;

загальна рибопродуктивність.

172. Частина абсолютної чисельності риб, мінімальний розмір яких обмежується селективними властивостями знарядь лову, це:

+ промисловий запас риб;

промисловий вилов;

вилов можливий допустимий;

вилов загальний допустимий;

промисел риб.

173. Вид, для якого характерна популяція першого типу: Д = 0; К = Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:

+ горбуша;

лящ;

тюлька;

осетр;

карась.

174. Вид, для якого характерна популяція другого типу: Д>0; К>Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:

горбуша;

лящ;

+ каспійський оселедець;

осетр;

карась.

175. Вид, для якого характерна популяція третього типу: Д>0; К<Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:

тюлька;

+ лящ;

каспійський оселедець;

сьомга;

корюшка.

176. Кількість їжі, яку риба з’їдає за добу, виражена у відсотках від загальної маси тіла, це:

+ добовий раціон риб;

річний раціон риб;

інтенсивність живлення;

кормовий коефіцієнт;

вгодованість риб.

177. Шкіряне дихання відіграє основну роль у житті:

рогозуба;

ляща;

змієголова;

+ в’юна;

протоптера.

178. Вид риб, у якого є додатковий орган дихання:

рогозуб;

лящ;

+ змієголов;

в’юн;

протоптер.

179. Вид, для якого характерна популяція третього типу: Д>0; К<Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:

тюлька;

корюшка;

каспійський оселедець;

сьомга;

+ осетер.

180. Різниця між кінцевою і початковою масою риби за вегетаційний період – це:

відносний приріст;

+ абсолютний ваговий приріст;

приріст;

темп росту;

характеристика росту.

181. Оптимальний кормовий коефіцієнт фітопланктону для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:

+ 50;

5;

10;

120;

6.

182. Оптимальний кормовий коефіцієнт зоопланктону для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:

50;

+ 5;

10;

120;

6.

183. Оптимальний кормовий коефіцієнт макрофітів для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:

+ 50;

5;

10;

120;

6.

184. Оптимальний кормовий коефіцієнт "м’якого" зообентосу для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:

50;

+ 5;

10;

120;

6.

185. Оптимальний кормовий коефіцієнт зообентосу (молюсків для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:

+ 50;

5;

10;

120;

6.

186. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні міноговим під час морфометричних досліджень:

+ форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

187. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні оселедцевим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

+ кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

188. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні осетровим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;

+ кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

189. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні лососевим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

+ форма зябрових тичинок, глибина хвостової вирізки;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

190. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні бичковим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

+ довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

191. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні камбаловим під час морфометричних досліджень:

форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;

+ наявність кісткових шипиків, розміщення очей;

довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;

кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;

кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.

192. Прісноводні риби розподіляються за зоогеографічними областями:

Неоарктична, Австралійська;

Арктична, Бореальна, Амурська, Африканська;

+ Амурська, Африканська, Неоарктична, Австралійська;

Нотальна, Тропічна, Неоарктична, Австралійська;

Південна, Континентальна, Неоарктична, Австралійська.

193. Основні типи міграцій риб:

анадромні, катадромні;

+ нерестові, нагульні, зимувальні;

горизонтальні, вертикальні;

весняні, літні, осінньо-зимові;

активні, пасивні.

194. У костистих прісноводних риб механізм осморегуляції відбувається за рахунок:

надходження води через зябра, крізь шкіру та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла;

надходження води через кишечник та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла;

надходження води через шкіру та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла;

+ надходження води через зябра, шкіру та з кормом і виділення її нирками.;

надходження води через кишечник та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла.