Семінарське заняття № 21. Тема: „Індія в другій половині хх – на початку ххі ст.”

(2 години)

Мета: сформувати уявлення про основні напрямки політичного розвитку Індії в другій половині ХХ – ХХІ ст.; проаналізувати процес розвитку партійно-політичної і державно-правової структур Індії в 80-90-х рр. XX ст.

ПЛАН

1. Особливості національно-визвольного руху індійського народу у післявоєнний період.

2. Проголошення незалежності Індії: зміни в суспільно-політичному становищі.

3. Соціально-економічний та політичний розвиток Індії в 60-70-х рр.

4. Внутрішня та зовнішня політика Індії в 80-90-х роках.

Тема реферату:

Перехід Індії від планової до ринкової економіки в 1991 році.

Контрольні завдання до семінарського заняття:

1. Коли було проголошено незалежність Індії?

2. Назвіть і охарактеризуйте основні положення Конституції Індії 1950 р.

3. Які особливості партійної системи Індії?

4. Які відбулися зміни в діяльності ІНК після проголошення незалежності Індії?

5. Як відбувався процес становлення індійської державності в період з 1950 р. по 1970 р.?

6. В чому полягає суть концепції „індійського соціалізму"?

7. Чому відбулося падіння популярності ІНК?

8. Проаналізуйте процес розвитку партійно-політичної і державно-правової структур Індії в 80-90-х рр. XX ст.

Методичні рекомендації:

Готуючись до семінарського заняття, студенти повинні спочатку вказати на першочергові завдання, які постали перед новим державним урядом незалежної Індії: індіанізація адміністративного апарату і збройних сил; робота по підготовці нової конституції; розробка системи відносин із суб’єктами федерації; проблема визначення державних кордонів Індії. Аналізуючи основні положення Конституції 1950 р., слід вказати на те, згідно цієї конституції, Індійський Союз проголошувався суверенною парламентською республікою, яка базувалася на принципах демократизму та секуляризму. Розкрити суть і принципи концепції „індійського соціалізму”. Особливу увагу варто звернути на діяльність ІНК та на розвиток партійно-політичної і державно-правової структур Індії на сучасному етапі (80-90-ті рр.). Підсумовуючи, слід вказати на те, що на сучасному етапі домінуючою тенденцією розвитку Індії є рух в напрямку демократичного режиму, базованого на принципах федеративності і політичного полі центризму.

Література:

1. Акимкина Н.А., Люксембург М.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока (Индия, Иран, Турция). – М., 1963. – 170 с.

2. Ашрафян К.З. Дели: история и культура. – М., 1987. – 262 с.

3. Горев А.В. Роса на лотосе. Индира Ганди: мечты и свершения. – М., 1987. – 317 с.

4. Гренвилл Дж. Индия, Пакистан и Бангладеш: свобода и конфликты (50-60-е гг.) // Гренвилл Дж. История XX века. Люди. События. Факты. – М., 1999. – C. 619-630.

5. Индия: проблемы национально-освободительного движения и современного политического развития /Сб. ст./ / Отв. ред. Э. Н. Комаров. – М.: Наука, 1980. – 262 с.

6. Индия: современность и история / Сб. ст. по национально-освободительному движению. / Отв. ред. Э.Н. Комаров. – М.: Наука, 1971. – 239 с.

7. Кальворесси П. Индийский субконтинент (Ограниченные войны. Бангладеш. Новый Пакистан и Индия) // Кальворесси П. Мировая политика после 1945 года. – М., 2000. – Т.2. – C. 11-49.

8. Козицький А.М. Новітня історія Азії та Африки. – Л.: Афіша, 2005. – 430 с.

9. Кольцов Н.Н. 40 лет борьбы и свершений. – М., 1987. – 63 с.

10. Кольцов Н.Н. СССР – Индия: плодотворное сотрудничество: К 40-летию установления дипломатических отношений. – М., 1987. – 125 с.

11. Лунев С.И. Индия и США: межгосударственные отношения. – М., 1987. – 181 с.

12. Национальные и социальные движения на Востоке: История и современность / Отв. ред. Р.А. Ульяновский. – М., 1986. – 377 с.

13. Новейшая история стран зарубежного Востока. Вып. 4: Период после второй мировой войны. – М., 1957-1960. – 336 с.

14. Ольденбург С.Ф. Культура Индия. – М., 1991. – 279 с.

15. Пишнограева Л. Великая дочь великого народа (Индира Ганди) // Секретные материалы. – 2001. – № 2. – С. 36-42.

16. Сергійчук І.М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918 – кінець XX ст.). – Суми: Університетська книга. – 284 с.

17. Синха Н.К., Банерджи А.Ч. История Индии. – М.: Наука, 1954. – 440 с.

18. Тумаков А.И., Чижов А.П. Новейшая история стран Восточной Азии (1945 – 2000 гг.). – Харьков, 2002.

19. Ульяновский Р.А. Три лидера великого индийского народа: Мохандас Карамчанд Ганди, Джавахарлал Неру, Индира Ганди. – М., 1986. – 229 с.

20. Чичеров А.И. Джавахарлал Неру и независимая Индия (очерки общественного развития страны в 50-70-е годы. – М., 1990. – 263 с.

21. Шаумян Т. Кашмирский тупик: Индия – Пакистан // Азия и Африка сегодня. – 2002. – № 9. – С. 15-19.

22. Юрлова Е. Махатма Ганди – борец за социальную справедливость: политический портрет // Азия и Африка сегодня. – 1999. – № 12. – С. 45-51.