2. Зміст семінарських занять плани семінарських занять

Семінарське заняття №1

Тема: Початок колоніальної експансії в Китаї

(2 години)

Мета: з’ясувати особливості становища Китаю після завершення епохи середньовіччя; простежити процес поступового перетворення Китаю на напівколоніальну державу; розкрити передумови, причини та наслідки Першої опіумної війни.

План

1. Економічне та політичне становище Китаю в першій половині XVІІ ст.

2. Антиманьчжурська боротьба в Китаї.

3. Державний лад Цинської імперії. Державна ідеологія. Внутрішня та зовнішня політика маньчжурів.

4. Припинення зовнішніх зв’язків та ізоляція Китаю (XVІІ – початок ХІХ ст.).

5. Перша Опіумна війна (1840 – 1842 рр.), її наслідки.

Понятійний апарат:

Династія Мін, феномен „селянських повстань”, повстання Лі Цзи-чена; Таємні товариства, У Сань-гуй; династія Цин, богдихан Кансі (1662 – 1723), шеньши, автаркія, самоізоляція, компрадори, перша місія Маккартнея 1793 р.; Нанкінський договір 1842 р., Опіумна війна, лян, „любу”, право екстериторіальності, сеттельменти.

Тема реферату:

Цинська імперія за умов боротьби проти „відкриття” країни.

Контрольні завдання до семінарського заняття:

1. Охарактеризувати соціально-економічну, етнополітичну та культурно-релігійну ситуацію в імперії Цин в період постсередньовіччя.

2. Як відбулося маньчжурське завоювання Китаю?

3. Як і коли завершилося формування територіальних меж Цинської імперії?

4. Вказати на особливості державного устрою Китаю в середині XVII ст.

5. Які напрямки мала зовнішня політика Цинів в середині XVII – в кінці XVIII ст.?

6. Які мала наслідки селянська війна 20–40-х рр. XVII ст. під керівництвом таємного товариства „Білий лотос”?

7. Чому активізація таємних товариств у Китаї відбулася у XVIII ст.?

8. Які причини і наслідки народного повстання 1796 – 1804 рр.

9. Якими були причини і наслідки Першої Опіумної війни для Цинської імперії?

10. Доведіть, що нерівноправний Нанкінський договір 1842 р. розпочав процес перетворення Китаю на напівколонію західних держав.

Методичні рекомендації:

Готуючись до семінарського заняття, студенти повинні усвідомити, що Імперія Цин була утворена в 1644 р. в результаті грандіозних маньчжурських завоювань і являла собою одне із найпотужніших державних утворень тогочасного світу. Далі слід розглянути загальну характеристику адміністративному поділу та державному устрою та системи станів імперії. Далі слід вказати на особливості соціально-економічного розвитку Китаю на початок нового часу. Вказати на форми власності на землю, роль міст та цехового реместа у розвитку країни. Варто зазначити, що важливим напрямом внутрішньої політики був курс на ліквідацію міжнаціональної маньчжуро-китайської напруженості в суспільстві, яка загрожувала цинській державі соціальними катаклізмами. Охарактеризувати зовнішню політику як агресивну і завойовницьку по відношенню до сусідніх держав. Зазначити, що здійснювалася послідовна політика на ізоляцію країни від небажаних зовнішніх впливів. Концепція „Серединної імперії”. Великоханський шовінізм. „Закриття” Китаю і політика капіталістичних держав. Пояснити, чому імперія Цин остаточно перейшла до політики самоізоляції (хайцзінь). Вказати на причини активізації селянських рухів та народних повстань (селянська війна середини ХVІІ ст., її наслідки). Варто зауважити, що в цей період посилюється активізація діяльності таємних товариств, програми яких спонукали до народних повстань, заворушень та виступів кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Проаналізувати причини та наслідки селянського повстання секти „Білого Лотоса” у Китаї 1796 – 1804 р.

Розглянути та дослідити спроби Англії встановити контакти з Китаєм шляхом посольських місій лорда Маккартнея та лорда Амхерста, проаналізувати їх та вказати на наслідки, використовуючи джерела.

Підсумовуючи, слід зазначити, що внаслідок безперервних воєн Цинська імперія протягом XVIII ст. суттєво розширила свої кордони, однак політика самоізоляції посилювала її технологічну та військово-технічну відсталість. Виникла криза і в постсередньовічній економіці Цинської імперії. Проте, слід зауважити, що авторитет Цинської імперії в очах сусідів залишався надзвичайно високим.

Література

1. Бродский Р.М. Новая история стран Азии и Африки. – К., 1979.

2. Бродський Р.М., Енольський З.А. Нова історія країн Азії та Африки. – К., 1979.

3. Васильев Л.С. История Востока. – Ч.1. – М., 1994.

4. Васильев Л.С. История Востока. В 2-х ч. – Ч.ІІ. – М., 1994.

5. Губер А.А. Новая история стран Азии и Африки. – М.: Наука, 1982. – 560с.

6. Губер А.А., Ким Г.Ф., Хейфец А.Н. Новая история стран Азии и Африки.- М., 1975.

7. История и культура Китая. Сб. ст. / Л.С. Васильева. – М.: Наука, 1974. – 480 с.

8. История Китая (с древнейших времен до наших дней). – М.: Наука, 1974. – 534 с.

9. История стран Азии и Африки в новое время. Уч. в 2-х ч. – Ч. 1. / Под ред. Р.М. Ацамба. – М., 1989. – 381 с.

10. Китай: история в лицах и событиях / Под общ. ред. С.Л. Тихвинского. – М., 1991. – 252 с.

11. Китай: история, культура и историография. Сб. ст. – М.: Наука, 1977. – 248 с.

12. Национально-освободительное движение в Азии / Под ред. Б.Г. Гафуров, Г.Ф. Ким. – Т. 1 Века неравной борьбы – М.: Гл ред. Вост. лит-ры, 1967. – 451 с.

13. Национальные и социальные движения на Востоке: История и современность / Под ред. Р.А. Ульяновский. – М.: Наука, 1986. – 377 с.

14. Новая история стран зарубежной Азии и Африки / Под ред. Г.Ф. Ефимова. – Л.: Издат-во ЛГУ, 1971. – 544 с.

15. Розалиев Ю.И. Новая и новейшая история стран Азии и Африки. - М.: Высшая школа, 1987. – 349 с.

16. Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII – друга половина XIX ст.). – К.: Либідь, 2007. – 560 с.

17. Социальная и социально-экономическая история Китая: Сб.ст. (Отв. ред. В.П. Илюшечкин, ). – М.: Наука, 1972. – 253 с.

18. Тайные общества в старом Китае. – М., Наука, 1970. – 205 с.

19. Тарле Е.В. Очерки истории колониальной политики западноевропейских государств (конец XV – начало XIX в.). – М.: Наука, 1965. – 248 с.

20. Хрестоматия по новой истории. В 3-х т. / Под ред. А.А. Губера, А.М. Ефимова – Т. 1 (1640-1815). – М.: Соцэкгиз, 1963. – 767 с.

Семінарське заняття № 2

Тема: Селянська війна тайпінів 1850 – 1864 рр. в Китаї

(2 години)

Мета: розглянути одне із найбільших селянських повстань періоду нового часу на Сході; вказати на причини, наслідки та історичне значення селянської війни тайпінів у Китаї.

План

1. Передумови, початок селянської війни та її рушійні сили.

2. Суспільний і державний лад Тайпін Тяньґо. Внутрішня політика тайпінів.

3. Війна Англії та Франції проти Китаю, її наслідки.

4. Поразка тайпінів. Політико-ідеологічна спрямованість повстання.