Цілі та завдання розділу:

• ознайомитися із правилами надання першої долікарської допомоги потерпілому;

• розглянути перелік медикаментів та засобів, які слід застосовувати при наданні долікарської допомоги потерпілому;

• засвоїти основні організації надання першої допомоги на туристських підприємствах.

Мета – вивчення основних правил безпеки життєдіяльності в місцях масового скупчення людей.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.5.

При вивченні розділу 2.5. слід з’ясувати необхідність оволодіння правилами першої долікарської допомоги потерпілому.

Вивчаючи пункт 1, простежить послідовність дій в процесі надання першої допомоги потерпілому;

Вивчаючи пункт 2, зверніть увагу на відповідальність за дотримання правил надання першої допомоги на туристському підприємстві;

Вивчаючи пункт 3, зупинитеся на вивченні зобов’язань власника туристського підприємства.

Завдання до навчальних матеріалів розділу 2.5.

1. Прочитати матеріали щодо розділу.

2. Скласти розгорнутий план до розділу.

3. Представити звіт про виконання поточних завдань до розділу.

1. Прийоми психологічного опору паніці

Завдання: на основі навчального матеріалу складіть тези.

Натовп — це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Для того, щоб просто масове скупчення людей перетворилося в небезпечний для навколишніх і для нього самого натовп, крім внутрішніх передумов потрібний ще фактор зовнішньої провокації. Причини можуть бути найрізноманітніші і несподівані.

Важливо, що в якийсь момент сто тисяч індивідуальностей утрачають самоконтроль і перетворюються в єдиний біологічний організм, що живе за свої ми законами, де людині приділяється роль не більш ніж однієї з тисяч молекул, що становлять його. Зрозуміло, що «молекула» не може жити за своїми законами, а лише за загальними. Підпорядкованість кожного усім – головний закон натовпу. А в натовпі страх поширюється зі швидкістю вибуху і приблизно з такими ж наслідками.

Звідси – основне правило само порятунку в натовпі – прагнення до збереження індивідуальності. Головне для людини в натовпі – не піддаватися загальному психозу порятунку за будь-яку ціну, не ставати рядовим, поліном, що підтримує полум’я в психічній пожежі, що набуває силу (є такий термін).

Відключіть емоції, покладайтеся тільки на розум. Розум - єдина ваша надія на порятунок. Тільки він може підказати вірну лінію поводження. Емоції поведуть вас туди, туди побіжать усі. Аналізуйте, зважуйте ситуацію, шукайте найбільш перспективні шляхи порятунку.

Масовий психоз – психічна епідемія, в основі якої лежить сугестивність (здатність піддаватися впливу ідеї).

Паніка (дав.-гр. πανικός - підсвідомий жах, букв. вселяється богом лісів Паном) – психічний стан людей – несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей, неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.

Наведемо деякі найпростіші прийоми, що дозволяють протистояти масовому психозу паніки:

1. Ніколи не приймайте на віру слухи, що мусуються ц натовпі. Шукайте спосіб перевірити інформацію, що нав’язується, за допомогою фактів.

2. Не підкоряйтесь думці натовпу сліпо, яким вірним воно б не здавалося в даний момент. Закрийте вуха, відкрийте очі. Приймайте рішення, виходячи з принципу – вірю тільки тому, що бачу!

Але не здумайте, якщо ви не згодні з думкою і діями натовпу, висловлювати це привселюдно. Ваша внутрішня позиція не повинна виявлятися зовні. «Білих ворон» натовп знищує. Не висловлюйте, не захищайте свою думку, не вступайте в дискусії. Зосередьтеся на дії.

3. Бурхливі масові почуття, чи це страх, ненависть або радість, дуже заразливі. Опирайтесь масовому психозу. Якщо ви почуваєте, що «заводитесь», спробуйте глянути на себе збоку. Чи не безглуздо ви виглядаєте, чи не смішні ваші рухи, міміка, мова? Самоіронія і сором – гарні гальма при істериці, що починається.

4. Відволікайтеся будь-яким можливим способом. Головне для вас – зберегти ясність розуму. Використовуйте прийоми аутотренінгу: глибоко дихайте, споглядайте нерухомі предмети, розмовляйте із самим собою тощо. Нарешті, спробуйте протверезити себе, сильно вщипнувши за руку, прикусивши губу, ударивши самого себе по щоці або заподіявши будь-який інший біль.

5. Зосередьтеся на близьких вам людях. Ваше завдання – захистити їх. А це можливо тільки тоді, коли ви контролюєте ситуацію і свій психічний стан. Вам є чого побоюватися. Досвід показує, що під впливом натовпу соціальні зв’язки руйнуються, людина перестає піклуватися про своїх друзів і рідних , перестає помічати їх. Людна натовпу стає ворогом своїх близьких. Відомі випадки, коли в приступі паніки або демонстрації фанатичної відданості ватажкові натовпу (лідерові) матері жертвували своїми дітьми!

6. Шукайте в натовпі подібних собі. Об’єднуйтеся з ними, створюйте опозицію загальному настрою (тільки мовчазну опозицію). Знайшовши один у одному опору людям легше протистояти натовпу, ніж самотужки. Декілька об’єднаних людей важче піддаються психозу загального настрою. Не може бути, щоб серед тисяч людей не знайшлося десятка розсудливих. Упізнавайте їх по виразу очей, міміці, дії, стосовно подій, що відбуваються. Пробивайтея до них, ставайте поруч, поєднуйте ваш розум і фізичну силу.

Якщо ви не піддалися негативній чарівності натовпу, виходить. Ви наполовину виграли бій за виживання. Фізичні дії, безпосередньо спрямовані на порятунок, в умовах паніки вторинні. Якщо ви захистили свідомість, вона навчить тіло, як вибратися з колотнечі живим і неушкодженим.

А якщо говорити абстрактно, то стихія натовпу тим руйнівніша, чим з менш вихованих людей вона складається. Інтелект, помножений на виховання, не залишає паніці ні єдиного шансу. Є безліч прикладів, коли представники того, вищого світу, між втратою особи і смертю вибирали смерть. Люди, для яких поняття честі вище страху утратити своє життя, в умовах найбільшої паніки не втратять самоконтролю. Вони захищені абсолютно.

Судовий оркестр під час загибелі лайнера «Тітанік» до останньої миті, намагаючись заспокоїти юрбу, грав вальси Штрауа. Оркестранти загинули в повному складі, але в тім, що вони піддалися паніці, їх обвинуватити не можна. На тому ж «Титаніку» було чимало випадків, що джентльмени уступали дамам свої рятувальні жилети, а, пропливаючи в крижаній воді (20 хв. – межа виживання) повз переповнені шлюпки, запитували: «Добродії, у вас не найдеться ще одного містечка? Немає? Тоді вибачте за занепокоєння. І щасливо залишатися…живими». Так, саме в подібних вишуканих виразах. На жаль, більшість з нас буде в подібній ситуації використовувати зовсім інші словосполучення і починати зовсім інші дії. На жаль, таке виховання. Для нас життя – набагато більш конкретне поняття, ніж честь.

Не треба сподіватися на те, що в екстремальних умовах ми поведемося лицарями без страху і докору. Швидше за все, ні. Ми будемо бігти, кричати і штовхатися, як звичайнісінькі обивателі. І страхи в нас будуть, і докори усім, хто під гарячу руку потрапить. І ніяких там: «Дозвольте пропустити вас уперед». І, виходить, рятуватися нам доведеться як звичайним обивателям, тобто фізично. Моральна смерть нас хвилює набагато менше.

І шансів на виживання в нас буде тим більше, чим краще ми знаємо, що робити в такій ситуації, і чим більше піклуємося про свій організм, що потрапив у лихо.

Тепер про конкретні дії. Для спрощення розглянемо лише два види паніки – у натовпі в закритому приміщенні й у вуличному натовпі.