- •Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни Кафедра філософії та політології
- •Статус дисципліни – нормативна
- •Розглянуто і схвалено
- •Критерії оцінювання виконання індивідуального завдання з Філософії:
- •Завдання 2. Співвідношення філософії із наукою, мистецтвом та релігією.
- •Завдання 3. Структура філософського знання. Функції філософського знання.
- •Завдання 4. Особливості виникнення філософії. Історична зміна предмета філософії.
- •Т. 2.: Гносеологія (філософія пізнання)
- •Завдання 6. Види пізнання та їх взаємозв'язок.
- •Завдання 7. Рівні і форми пізнання.
- •Завдання 8. Проблема істини у пізнанні.
- •Т. 3.: Онтологія (філософія буття) Завдання 9. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії.
- •Завдання 10. Вихідні концепції буття в історії філософії.
- •Завдання 11. Особливості некласичного розуміння буття.
- •Завдання 12. Специфіка людського буття. Буття і мислення.
- •Завдання 13. Сучасна наука про рівні та форми проявів буття.
- •Т. 4.: Філософія свідомості Завдання 14. Проблема свідомості у філософії.
- •Завдання 15. Філософські вчення про походження свідомості.
- •Завдання 16. Суттєві ознаки, функції свідомості. Ідеація.
- •Завдання 17. Структура свідомості. Самосвідомість.
- •Т. 5.: Антропологія (філософія людини) Загальні вказівки.
- •Завдання 18. Проблематичність людського буття.
- •Завдання 19. Проблема походження людини.
- •Завдання 20. Поняття "індивід - особа - особистість".
- •Т. 6.: Філософія цінностей (аксіологія) Завдання 21. Поняття цінностей. Проблема сенсу людського буття.
- •Завдання 22. Вихідні цінності людського буття: свобода та права людини.
- •Зм 2 (т. 7-9). Практична філософія т. 7.: Філософія культури Завдання 23. Поняття культури та її суттєві ознаки.
- •Завдання 24. Поняття цивілізації. Співвідношення культури та цивілізації.
- •Завдання 25. Національні культури та світова культура. Культура та людина.
- •Завдання 26. Особливості та глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •Т. 8.: Філософія історії Завдання 27. Предмет, особливості та завдання філософії історії.
- •Завдання 28. Історія як реальність. Природа та особливості історичного процесу. Особливості пізнання історії.
- •Завдання 29. Проблема спрямування історичного процесу.
- •Т. 9.: Філософія суспільства Завдання 30. Соціальна філософія про сутність суспільства та його провідні функції.
- •Завдання 31. Поняття та особливості соціальних якостей.
- •Завдання 32. Суспільство як система.
- •Завдання 33. Людина і суспільство.
- •Рекомендованалітература:
Т. 8.: Філософія історії Завдання 27. Предмет, особливості та завдання філософії історії.
Ознайомтесь із особливостями виникнення філософії історії як особливого напряму дослідження.
"Термін "філософія історії" винайшов у XV1I1 cm. Вольтер, який розумів як всього лише картину, або наукову історію, тобто той спосіб історичного мислення, коли історик самостійно мислить про предмет замість того, щоби повторювати історії, вичитані із старовинних книжок. Цим же терміном скористався Гегель та інші автори у кінці X VIII cm., але вони надали йому іншого сенсу: в них він позначав просто всезагальну або всесвітню історію. Трете значення даного терміна можна знайти у деяких позитивістів XIX ст.: для них філософія історії значила відкриття загальних законів, що керують ходом подій, про які повинна розповідати історія ".
(Р. Дж. Колінгвуд)
Спробуйте самостійно проінтерпретувати основні етапи становлення філософії історії та пояснити чинники зміни її проблематики.
"Філософія історії - творіння сучасності, дитя XVIII ст., як і багато чого іншого. Вона перебуває у найтіснішому зв'язку із сучасною етикою та культурою, завдання та питання яких без історії вже не можуть бути вирішеними, а тому змушували давно відому оповідальну історію звернутись до міркування, до порівняння . та до поняття розвитку, щоби зрозуміти саму себе як вершину розвитку. Тим самим філософське осмислення історії було протиставлене вивченню природничих та математиці... Від тих часів боротьба між філософією природи та філософією історії постала як одна із найважливіших тем сучасного духу ".
(Е.Трьольч)
Чим відрізняється другий опис становлення філософії історії від першого? У яких найперших наукових зв'язках постає філософія історії? Чому це так? Чому вона увійшла у конфлікт із природознавством? - Спробуйте це пояснити, виходячи із наведених фрагментів та власних знань.
Ознайомтесь із окресленнями найперших завдань філософії історії та дайте їм свою оцінку.
"Нащо може знадобитись вивчення історичних подій та станів, що колись та для чогось склались у тій чи іншій країні, якщо вони більше не повторюються і не можуть бути передбачені? - Причина скоріше тут у тому, що ми хочемо виконати заповідь давнього оракула - пізнати самих себе, свої властивості й сили задля того, щоби влаштувати своє земне життя ".
(В.Ключевський)
Спробуйте пояснити, яким чином осмислення історії може допомогти людині пізнати саму себе? Яким чином це може вплинути на людську життєдіяльність? - Для аргументованої відповіді на ці питання скористайтесь ще одним міркуванням на тему завдань філософії історії:
"Якщо ми не наважимось мислити, існує лише один шлях створення ілюзії того, що ми виконуємо якусь корисну функцію, а саме: притримуватись течії безперервно змінних підходів... Це захистить нас від гострої незручності стикнутись із фундаментальними проблемами життя суспільства... ".
(С.В.Ф.Хеллоуей)
Чому повинно слугувати філософське осмислення історії? Спробуйте аргументувати, чому поза філософією історії не може бути надійного орієнтування в процесах суспільного життя.
Ознайомтесь також із досить скептичним твердженням щодо можливостей філософії історії:
".. Досвід та історія вчать, що народи та уряди ніколи нічому не навчилися із історії та не діяли у відповідності із тими повчаннями, що їх можна було отримати із історії".
(Г.В.Ф.Гегель)
Дайте оцінку наведеному твердженню відомого філософа. Якою мірою ви згідні із його твердженнями? Чим вони, на ваш погляд, виправдані? Чи можете ви навести приклади, які б свідчили, що із історії можна зробити повчальні висновки? - Порівняйте це твердження із дещо відмінним підходом до оцінки уроків минулого:
"Вчення, яке задовільно пояснило би минуле в цілому, внаслідок цього свого досягнення неминуче отримало би духовну владу над майбутнім".
(О.Конт)
Поясніть, як ви розумієте твердження "духовна влада над майбутнім"? Що це значить реально? Чи можете ви навести приклади такого типу влади?
Спробуйте підвести підсумки знайомства із предметом філософії історії опрацюванням досить розгорнутого окреслення даного питання.
"Існує галузь науки, що іменується філософією історії. Під цією назвою фігурують, проте, досить різні речі. Предметом філософії історії може бути історичне знання як таке, його природа, його межі, його форми. Історія філософії у такому випадку власне постає теорією пізнання у прикладенні до історії. До філософії історії можна віднести вивчення загальних законів історичного життя, що розкриваються через долі людства; тут філософія історії власне постає загальною теорією історичного процесу. Завдання філософії історії можна вбачати у з'ясуванні питання про сенс історії - чи є в ній взагалі який-небудь сенс, а якщо є, то в чому він полягає, а також - що саме слід розуміти під "сенсом ", коли мова йде про історію? Філософією історії можуть бути, нарешті, названі розмірковування про користь історії: чи вкладається досвід, що переживається людством, у його подальші долі? Чи впливає він на історичну діяльність людей; чи взагалі він чомусь когось навчає?".
(М.Конрад)
Спробуйте пояснити, які із зазначених визначень предмета філософії історії є найширшими, а які - вужчими. У якому відношенні перебувають вони між собою? Яке розуміння предмета історії філософії ви вважаєте найбільш виправданим і прийнятним?
