80. Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.

Істотною особливістю прийняття розв'язків у Японії є принцип "консенсусу" (узгодження).

Фірмова адміністрація тонко почуває нюанси людської мотивації. Тому вона всіляко утягує рядових працівників у підготовку розв'язків. При такому підході ініціатива, принаймні зовні, зароджується "унизу". На цьому, властиво, будується маневр кружків "за якість" і "бездефектність". З обліком очікуваної від низів ініціативи організує стандартна процедура підготовки, обговорення й санкціонування управлінських розв'язків.

Ця процедура зветься "ринги". Термін "ринги" не має адекватного перекладу на українську мову. Він складається із двох китайських ієрогліфів - (запитувати з нижчестоящого) і (радитися, обговорювати, обмірковувати).

Процес ухвалення рішення по системі "ринги" розвивається в такий спосіб. Керівництво фірми загалом визначає проблему й передає її на детальний аналіз у сектор або в секцію. Спеціально виділений тут чиновник готовить документ ("рингисе") із пропозиціями й висновками. Підготовлений "рингисе" розсилається зацікавленим особам, які, ознайомившись із ним, візують його (ставлять особисту печатку) і повертають виконавцеві. Останній доповідає відпрацьований і візований документ керівництву, після чого документ набуває чинності .

Розв'язок, таким чином, сприймається як плід спільної групової діяльності. В "ринги" головне полягає в тому, щоб ще до ухвалення рішення "просочити" свідомість усіх працівників, що мають до нього відношення, деталями обговорюваної проблеми. Японці все частіше критикують процедуру "ринги" за її надмірну громіздкість, за те, що "рингисе" часто завантажують інформаційні канали непотрібними відомостями. Проте вони не прагнуть від неї відмовлятися й обмежуються лише деякими вдосконаленнями: скорочують число каналів поширення, стандартизують порядок візування і т.д. При цьому "груповий" підхід до розв'язку проблеми, в основі якого лежить ідея "розосередження відповідальності", залишається непорушним. За розв'язок відповідають усі, тобто група.

81. Рольові позиції та здатність суб’єкта до переробки інформації в процесі розробки та прийняття рішень.

Управлінські рішення завжди пов'язані із змінами в організації, їх ініціатором зазвичай виступає посадова особа або відповідний орган, що несе повну відповідальність за наслідки контрольованих або реалізованих рішень. Рамки компетенції, в яких він приймає рішення, чітко позначені у вимогах формальної структури. Проте число осіб, що залучаються до підготовки рішення, значно більше числа осіб, що мають владу. Для ухвалення ефектівних рішень, потрібно володіти і уміти переробляти інформацію. Саме субьекти, які можуть переробляти інформацію повинні готувати і розробляти рішення. Підготовка управлінських рішень в сучасних організаціях незрідка відокремлена від функції їх прийняття і передбачає роботу цілого колективу фахівців. У «класичній» теорії управління вона, як правило, є функцією штабних служб.Процес здійснення рішення пов'язаний з реалізацією спеціального плану, який є сукупністю заходів, направлених на досягнення цілей і термінів їх реалізації. Розробка такого плану – прерогатива відповідних служб в апараті управління..