Тема 4. Сімейні правовідносини

Мета лекції - показати студентам зв'язок між при­гнобленим становищем рабів та таким само становищем членів сім'ї у стародавньому римському суспільстві.

Зміст

Поняття сім'ї у римському праві. Агнатське та когнатське споріднення.

Поняття шлюбу в римському праві. Види шлюбу.

Законний римський шлюб та його різновиди. Конкубінат.

Порядок укладання та умови шлюбу. Припинення шлюбу. Розірвання шлюбу в римському праві.

Особисті та майнові права та обов'язки подружжя. Правовий статус приданого та дарування з боку чоловіка.

Правові відносини батьків та дітей у римському праві. Інститут батьківської влади у Стародавньому Римі.

Опіка та піклування у Стародавньому Римі.

Література

1. Дождев Д.В. Римское частное право. - М.: Изд. группа ИНФРАМ-НОРМА, 1996. - С.168-278.

2. Косарев А.И. Римское право. - М.: Юрид. лит., 1986. - С. 105. 3. Кройтор В.А., Слипченко С.А., Смогуров О.В., Шишка Р.Б. Основы римского частного права. – Х.: Эспада, 2008. – с. 126.

4. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. -К.:Вентурі, 1997. -С.44-83.

5. Подопригора А.А. Основи римского гражданского права. - К.:Вентури, 1994. - С.44-83.

6. Салогубова Е.В. Доказательства в "римском гражданском процессе // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. - 1994. - №3. - С.70-79.

7. Салогубова Е.В. Процессуальное представительство в римском праве // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. -1995.- С.57-66.

8. Сліпченко С.О., Шишка Р.Б. Римське приватне право в схемах. - Х.: ХНУВС, 2003. – с. 350.

9. Хрестоматия по всеобщей истории государства й права: Учебное пособие. - М., 1973. - С.41-67.

1. Поняття сім'ї у римському праві. Агнатське та когнатське споріднення.

Сім'я - це засноване на шлюбі чи кровній спорідненості невелике об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту, взаємною допомо­гою та моральною відповідальністю. Давня римська сім'я (фамілія) об'єднувала під владою її голови (патер) дружину, дітей, інших роди­чів, які проживали разом і вели спільне господарство, а також кабаль­них і рабів. Сам термін "фамілія" первісно означав не лише колектив людей, але й усю сукупність майна, тяглової худоби та інших матеріа­льних ресурсів цього колективу. Це об'єднання базувалося не стільки на кровній спорідненості його членів, скільки на владі домовладики-патера. Влада ця була практично необмеженою, він міг піддати кож­ного члена фамілії будь-якому покаранню, аж до позбавлення життя чи продажу у рабство. Повноправним громадянином Риму вважався лише глава сім'ї - квірит. Під його владу потрапляли не лише дружи­на, діти, раби, але й невістки та зяті його - звісно, за умови, що вони не стали членами іншої родини (тестя, свекра) під владою свого домо-влздики-квірита. Влада над членами сім'ї носила назву манус.

Агнатська сім 'я - це спорідненість через осіб чоловічої статі. Сис­тема агнатського споріднення мала свої ступені, тобто була ієрархіч­ною, але - завдяки інституту усиновлення - відкритою. Агнатська сім'я грунтується не на принципі кровної спорідненості, а на владі глави сім'ї. Тільки домовладика був повністю правоздатним та мав право укладати правочини. Агнатська (цивільно-правова) спорідне­ність відрізнялася від "природного", кровного (когнатського) спорід­нення (яке включало й родичів по матері) тим, що зміст агнатства був передусім правовим (агнатство - поняття правове). Дочка, яка вийшла заміж і стала членом іншої родини, втрачала зв'язок з своєю попере­дньою сім'єю і не могла претендувати на спадщину. І, навпаки, при­ймак стає членом нової родини і після смерті патера претендує на свою частку спадщини на рівних підставах з синами (якщо успадку­вання відбувається за законом, а не за заповітом).

Оскільки такий юридичний підхід суперечив природному бажан­ню батьків турбуватися про майбутнє своїх дітей, з часом агнатська родина була замінена когнатською сім'єю, де визначальним став принцип кровної спорідненості. Одруження перестало розривати май­нові відносини батьків і дітей, стало можливим успадкування і аліментування між родичами, що формально перебували під владою різних домовладик.