Опертих по контуру
l2/l1 |
M2/M1 |
MI/M1 MI/M1 |
MII/M1 MII/M1 |
1÷1,5 |
1÷0,2 |
1,3÷2,5 |
1,3÷2,5 |
1,5÷2 |
0,5÷0,15 |
1÷2 |
0,2÷0,75 |
За розрахункові прольоти l1 і l2 приймають відстані у світлі між контурними балками. При спиранні на стіну розрахунковий прольот дорівнює відстані від грані балки до середини площини спирання.
Значення моментів, що входять у формулу (6.11), обчислюють, множачи відповідні площі перерізу арматури, що приходяться на 1м плити Аsi, на розрахунковий опір арматури Rs і плече внутрішньої пари сил, прийняте zb = 0,9h0:
Mi = RsAsizb . |
(6.12) |
Плити армують плоскими звареними або в’язаними сітками при прольотах l1 = 2,5 м і менше, при прольотах більше 2,5 м використовують рулонні сітки (рис.6.9). Для сприйняття прольотних згинальних моментів у нижній частині плити укладають додаткову сітку. При армуванні плит вузькими плоскими сітками з поздовжньою арматурою нижні сітки укладають у два шари, з розташуванням робочої арматури у взаємно перпендикулярних напрямках, а верхні сітки укладають над балками з розташуванням робочих стержнів перпендикулярно до осей балок.
На балки монолітних ребристих перекриттів з плитами, опертими по контуру, передається трапецієподібне F2 або трикутне F1 навантаження (рис.6.8, б), інтенсивність якого визначається залежно від співвідношення прольотів плити і вантажної площі, з якої збирають навантаження. Розрахункові прольоти балок приймають рівними відстані у світлі між колонами. Загальне навантаження на балку з трикутною епюрою дорівнюватиме:
|
(6.13) |
;з трапецієподібною епюрою
|
(6.14) |
,де g, v – постійне і тимчасове навантаження на 1 м2.
а |
б |
в |
|
|
|
|
||
Рис.6.9 – Армування плит, опертих по контуру: а – розкладання верхніх сіток при армуванні вузькими плоскими сітками; б – розкладання нижніх сіток у тій же плиті; в – варіант армування суцільними сітками на проліт
|
||
У вільно лежачій балці згинальні моменти від такого навантаження відповідно будуть рівні
|
(6.15) |
|
(6.16) |
;
.Крім того, слід враховувати рівномірно розподілене навантаження g1 від власної ваги самої балки і частини перекриття з тимчасовим навантаженням на ній, обумовленої по вантажній смузі шириною, рівною ширині балки b.
Згинальні моменти з урахуванням нерозрізності балок і перерозподілу внутрішніх зусиль складають:
у першому прольоті і на першій проміжній опорі
|
(6.17) |
;у середніх прольотах і на середніх опорах
|
(6.18) |
,де M0 визначають за формулами (6.15) і (6.16).
У трипрольотній балці момент у середньому прольоті слід приймати не менше моменту защемленої балки:
|
(6.19) |
.Поперечні сили можуть прийматися рівними Q1=F1 /2 або Q2=F2/2 з боку однієї балки.
Порядок підбору площі перерізу арматури і принципи армування контурних балок, що обрамляють плити, такий же, як головної балки ребристого перекриття з балковими плитами.