Контрольні запитання для самоперевірки

1. Що містить у собі розрахунок залізобетонних конструкцій за II групою граничних станів?

2. Які існують категорії тріщиностійкості залізобетонних елементів?

3. Як записується умова тріщиностійкості для центрально розтягнутих елементів і для тих, що згинаються?

4. Як визначається ширина розкриття тріщин, від чого вона залежить?

5. Як виконується розрахунок на закриття тріщин?

6. Прогини, що допускаються, для окремих залізобетонних конструкцій.

7. У чому полягає методика обчислення прогинів для залізобетонних конструкцій без тріщин?

8. У чому полягає методика обчислення прогинів для залізобетонних конструкцій з тріщинами?

9. Охарактеризуйте параметр _s і його призначення.

10. Як враховується в розрахунках прогинів вплив навантажень тривалої дії?

11. Як впливає на значення прогинів попереднє напруження арматури?

Р о з д і л 6 плоскі перекриття

Найбільш розповсюдженими конструкціями, використовуваними в промисловому, цивільному і сільськогосподарському будівництві, є перекриття, що являють собою горизонтальні конструкції, які розділяють суміжні поверхи по висоті будинку. Поряд з плоскими перекриттями можуть застосовуватися також інші види перекриттів, наприклад, склепіння, аркові, мембранні, структурні конструкції простої або складної форми. Однак плоскі залізобетонні перекриття одержали найбільше поширення завдяки їх простоті, економічності, вогнестійкості, довговічності, незначній трудомісткості та гігієнічності.

За конструктивною схемою залізобетонні плоскі перекриття можна розділити на два основні типи: балкові й безбалкові. Балкові перекриття являють собою плоскі плити, підкріплені балками, розташованими в одному чи двох напрямках. У безбалкових перекриттях плити спираються безпосередньо на колони через спеціальні конструктивні елементи, розташовані над колонами. Ці елементи (розширення) називають капітелями. Плити можуть спиратися на колони без капітелей при використанні так званих безригельних каркасів.

За способом виготовлення залізобетонні плоскі перекриття підрозділяють на збірні, збірно-монолітні й монолітні. Збірні перекриття дозволяють при відносній швидкості виготовлення перекривати значні прольоти. У монолітних конструкціях плити і балки працюють спільно, утворюючи нерозрізну дуже міцну конструкцію. У збірно-монолітних перекриттях використовують в основному збірні плити, між якими замонолічуються окремі смуги уздовж плит. Таке рішення дозволяє підвищувати загальну жорсткість перекриттів і застосовується часто в зонах з підвищеною сейсмічністю.

Те чи інше конструктивне рішення перекриттів приймають залежно від призначення будинку чи споруди і з урахуванням необхідних економічних показників.

Слід звернути особливу увагу на статичну роботу самої плити, що знаходиться або між балками, або між іншими опорними елементами. Ці плити можуть працювати або тільки в одному, або в двох напрямках. Якщо плита працює в одному напрямку (в короткому), тоді вона називається балковою, якщо плита працює у двох напрямках (у довгому і короткому), тоді вона називається контурною (опертою по контуру). Умовно в розрахунковій практиці введені такі співвідношення: якщо l₂/l₁  2, тоді така плита вважається опертою по контуру; l₂ – велика сторона плити, l₁ – менша сторона; якщо l₂/l₁ > 2, тоді така плита вважається балковою.

Звідси і поділ плоских перекриттів на наступні види:

1. збірні й збірно-монолітні ребристі з балковими плитами;

2. монолітні ребристі з балковими плитами;

3. монолітні ребристі з плитами, опертими по контуру;

4. безбалкові плоскі перекриття.

Для спрощення аналізу існуючих плоских монолітних перекриттів розглянемо два їхні типи: балкові ребристі перекриття і безбалкові перекриття.