
- •Навчальне видання
- •Друкується за рішенням циклової комісії економічних дисциплін. Протокол № 1 від 7 вересня 2012 р.
- •Тема 1 характеристика забійних тварин та їх переробка План
- •1.1. Значення м'яса та м’ясопродуктів у харчуванні людини
- •1.2. Напрями продуктивності порід сільськогосподарських тварин в Україні
- •Молодняк – тварини віком від 3 міс. До 3 років
- •За віком і статтю – на чотири групи
- •Місцеві – Бура, Пінцгау Білоголова українська, Абердинагутська Карпатська, Шортгорнська
- •Червона степова, Чорно-ряба, Червона поліська
- •Симентальська
- •Вища вгодованість
- •Середня вгодованість
- •Підготовка тварин для переробки
- •Підозрілі на захворю-
- •Оглушення
- •Накладання пут та лігатури
- •Знекровлення (здійснюють у вертикальному положенні тварини) та збір крові
- •Процес знекровлення триває 6-8 хвилин, за цей час витікає 55-65% крові Видалення голови та нижніх частин кінцівок
- •Зняття шкіри
- •Нутрування – вилучення внутрішніх органів
- •Розпіловка – розбирання туші на дві напівтуші
- •Обсушування, зважування, клеймування, визначення забійної маси та забійного виходу, холодильна обробка хема 1.7 – Первинна переробка великої рогатої худоби
- •1.5. Боєнські дефекти м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2
- •Іі. За статтю м’ясо некастрованих самців
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.3. Класифікація м'яса свиней
- •1. За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.4. Класифікація м'яса дрібної рогатої худоби
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.5. Клеймування м'яса сільськогосподарських тварин
- •1. Основні тавра (клейма):
- •2. Додаткові тавра (індекси):
- •3. Кількість і місце накладення клейм різне:
- •4. Наприклад:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3
- •Хребет:
- •Грудна кістка Ребра
- •3.2. Тканини м'яса забійних тварин
- •М Сарколема мммм
- •Попереково-смугаста
- •Серцева
- •3.3. Хімічний склад м'яса
- •Повноцінні
- •Неповноцінні
- •3.4. Особливості хімічного складу основних тканин м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4 післязабійні зміни в м'ясі План
- •4.1. Загальна характеристика післязабійних змін в м'ясі
- •4.2. Задубіння м'яса
- •4.3. Визрівання м'яса
- •Розпад глікогену
- •М'ясо задубіле, грубе, жорстке, не соковите; втрачає багато м'ясного соку; неароматне, несмачне с хема 4.2 – Друга стадія визрівання м'яса – розслаблення
- •М'ясо соковите, ніжне; при температурній обробці втрати м'ясного соку мінімальні
- •М'ясо смачне і ароматне
- •4.4. Характеристика м'яса при визріванні
- •Контрольні запитання:
- •Підвищує культуру торгівлі
- •5.3. Класифікація м’ясних субпродуктів
- •За видом
- •За прижиттєвими фукціями органів та будовою тканин
- •Сполучна тканина
- •6.2. Технологія переробки птиці
- •Ііі. За вгодованістю та якістю обробки
- •Vі. За свіжістю - Свіже, сумнівної свіжості, несвіже
- •6.4. Маркування м'яса битої птиці
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 холодильна обробка і зберігання м'яса і субпродуктів План
- •7.1. Мета і задачі холодильної обробки
- •7.2. Охолодження м'яса і субпродуктів
- •Охолодження
- •Двостадійне
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Зберігання охолодженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Фізичні
- •Мікробіологічні
- •Розвиток гнильної мікрофлори та мікрофлори, що утворює слиз, на поверхні та всередині
- •Зміна кольору поверхні
- •Способи подовження строків зберігання охолодженого м'яса
- •7.5. Заморожування м'яса та субпродуктів
- •Заморожування
- •Яловичина Свинина і баранина
- •7.6. Зберігання замороженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8 м'ясні напівфабрикати План
- •8.1. Значення напівфабрикатів у харчуванні та їх класифікація
- •Порційні напівфабрикати з яловичини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •С хема 8.3 – Розгорнута класифікація м'ясних напівфабрикатів
- •Пельмені
- •З яловичини
- •Дрібно- порційні
- •Із свинини і баранини
- •Дрібно- порційні
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із свинини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із баранини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати з м'яса птиці
- •Паніровані напівфабрикати Паніровані напівфабрикати готують за схемою:
- •Асортимент панірованих напівфабрикатів
- •Біфштекси
- •Котлети
- •Фрикадельки
- •Підготовка сировини
- •М’ясний фарш
- •8.3. Зберігання м'ясних напівфабрикатів
- •V. За видом оболонки
- •Vі. За рисунком
- •Vіі. За призначенням
- •9.3. Загальні технологічні операції у виробництві ковбас
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 10-15 хв.
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •І ґатунок
- •Вищий ґатунок
- •10.2. Напівкопчені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Куттерування протягом 3-7 хвилин Отримання фаршу (в мішалках)
- •Шприцювання і формування батонів Осадження 6-7 годин
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 5-7 хв. Варка
- •Охолодження Коптіння при температурі 35-50ºС протягом 12-24 годин
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •10.3. Копчені ковбаси
- •Варено-копчені ковбаси Сирокопчені ковбаси Сиров’ялені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Вторинне подрібнення на вовчку Отримання фаршу в мішалках
- •Шприцювання і формування батонів
- •Осадження 5-7 діб Осадження 12-24 години Осадження 7-10 діб
- •Первинне копчення при температурі 70-80ºС протягом 1-2 годин Пресування для ущільнення фаршу Коптіння димом при температурі 18-22ºС протягом 2-3 діб
- •Варка до напівготовності Сушка при температурі 12-15 ºС протягом 20-30 діб до необхідної вологості Сушка (в’яління) при 12-15 ºС 10-15 діб до необхідної вологості
- •Сирокопчені ковбаси
- •І ґатунок
- •Сиров’ялені ковбаси Вищий ґатунок
- •І ґатунок
- •Варено-копчені ковбаси Вищий ґатунок
- •Варка Охолодження водою
- •Шприцювання Варка Охолодження
- •Приготування клейкого, міцного бульйону
- •Складення фаршу в мішалках
- •Шприцювання
- •Охолодження
- •Пресування
- •Вищий Ґатунок
- •Гатунок
- •Ііі гатунок
- •10.5. Дефекти ковбасних виробів і причини їх виникнення
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11
- •Підготовка сировинних компонентів
- •Закладання в банки згідно рецептури
- •Фізичні
- •Vі. Для дієтичного і дитячого харчування
- •11.4. Умови маркування м'ясних консервів
- •11.5. Зберігання м'ясних консервів та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12 м'ясні копченості План
- •12.1. Хімічний склад м'ясних копченостей та їх класифікація
- •За видом сировини
- •За видом термічної обробки
- •12.2. Характеристика сировини для м'ясних копченостей та види посолу
- •V. Перетворення нітриту натрію Формуються стійкість до зберігання
- •Альдегіди
- •Амінокислоти* Цукри
- •Нітрозоміоглобін
- •12.5. Зберігання м'ясних копченостей та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Список рекомендованої літератури
11.5. Зберігання м'ясних консервів та їх дефекти
М'ясні консерви зберігають в охолоджуваних приміщеннях при температурі від 0ºС до 15 ºС і відносній вологості повітря не вище 75%. Однак перевагу віддають температурі, що наближається до 0ºС, при якій уповільнюються хімічні процеси, котрі зумовлюють псування консервів.
Строки м'ясних консервів зумовлені, головним чином, швидкістю переходу олова в продукт, яка залежить від складу продукту і виду банок (схема 11.5).
Схема 11.5 – Строки зберігання м'ясних консервів
Консерви, що не містять «агресивних»* заливок і добавок
Консерви, що містять «агресивні»* заливки і добавки
Консерви, що виготовля-ються з використанням вершкового масла, сметани, копчених продуктів
Збірні та скляні банки – до 3 років
Збірні та скляні банки – до 1,5 років
Цілоштамповані банки – до 2 років
Збірні та скляні банки – до 1 року
В скляних, збірних та цілоштампованих банках – до 1 року
* «агресивні» - заливки та добавки, що в своєму складі містять кислоті, які вступають у взаємодію з металом банки, наприклад томатний соус (заливка), квашена капуста, солоні огірки (добавка)
Під час тривалого зберігання в консервах відбувається низка змін, що призводять до зниження якості, харчової цінності і, навіть повної їх непридатності до вживання. Однак, дефекти консервів можуть бути визвані і порушеннями технології виробництва чи низькою якості сировини (таблиця 11.1).
Таблиця 11.1 – Дефекти м'ясних консервів
Назва дефекту |
Проявлення |
Причини виникнення |
|
Зовнішні дефекти банки |
|||
Неправильна маркировка |
Неналежний стан етикетки, часткова відсутність інформації на етикетці, неправильно виштамповані цифри на донці чи кришці |
1. Неохайність під час маркирування 2. Навмисна фальсифікація |
|
Порушення герметичності |
Видимі чи невидимі неозброєним оком отвори чи порушення швів |
1. Неналежна якість тари 2. Неохайне укупорювання 3. Активний патьок 4. Великі пташки 5. Проржавіння 6. Заморожування консервів, що містять велику кількість рідких наповнювачів |
|
Пом'ятість |
Великі вм'ятини й різкі ввігнутості, що утворюють гострі вигини; пом’ятість поздовжнього й поперечного швів банки |
1. Занадто велика швидкість обертання банок в автоклаві 2. Порушення умов транспортування |
|
Вакуумна деформація |
Пом'ятість корпусу банок у вигляді негострих граней
|
Наповнення банок дуже гарячим вмістом. При охолодженні утворюється значне розрідження і під тиском зовнішнього повітря банки сплющуються |
|
Іржа |
Червоно-бурі плями на зовнішній поверхні |
Надмірна вологість повітря при зберіганні |
|
Пташки |
Деформація денець і кришок у вигляді куточків у бортиків банки. Можуть визивати разгерметизацію |
Порушення умов транспортування |
|
Патьок:
- пасивний
- активний |
Сліди соусу, бульйону або жиру на корпусі металевих (під фальцом) або скляних банок (під кришками) Забруднення поверхні вмістом герметичних банок Розгерметизація банок |
1. Неналежна якість тари 2. Неохайне укупорювання 3. Переповнення банки продуктом |
|
Дефекти скляних банок |
Бульбашки, тріщинки в склі, каламутне скло |
Неналежна якість тари |
|
Фізичний бомбаж: - термічний
- несправжній |
Однобічне або двобічне здуття денця або кришки банки |
1. Заморожування консервів 2. Недостатнє ексгаустування 3. Виділення адсорбованих газів з напівфабрикату при стерилізації 1. Переповнення банок 2. Неправильне закупорювання |
|
Хімічний бомбаж |
-//- |
При тривалому зберіганні внаслідок виділення водню при взаємодії речовин продукту, насамперед органічних кислот, з поверхнею банок (металом). |
|
Мікробіоло- гічний бомбаж |
-//- |
Розвиток термофільних газоутворюючих мікроорганізмів, спори яких збереглися при неналежній стерилізації |
|
Хлопалка |
Здуття кришки (денця) банки, яка при натискуванні випрямляються, а денце (кришка) вздуваються з характерним хлопом |
В основному, переповнення банок, можуть бути причини, що визивають термічний бомбаж |
|
Внутрішні дефекти банки |
|||
Порушення лакового чи емалевого покриття |
Подряпини, бульбашки внутрішньої поверхні банок, наявність оголених ділянок, нерівномірність товщини лакової плівки більше 2 мм, різнотонність покриття, зміна кольору лаку по поздовжньому шві |
1. Неякісне покриття тари на заводі-виготівнику 2. Неправильне зберігання і складування тари 3. Неякісна пайка швів |
|
Іржа |
Червоно-бурі плями на внутрішній поверхні |
Надмірна вологість повітря при зберіганні, тривале зберігання при підвищеній вологості |
|
Сульфідна корозія |
Темні плями різного розміру чи повне потемніння внутрішньої поверхні банки |
1. Утворення сірководню та меркаптанів під час стерилізації 2. Розчинення полуди й оголення заліза 3. Утворення сірчистого з'єднання заліза |
|
Дефекти консистенції та зовнішнього вигляду |
|||
Порушення співвідношення складових частин |
Занадто велика кількість рідкої фракції (желе) – характерно для консервів із заливками (бульйон, жир, желе, соуси) |
Порушення (в тому числі навмисне) рецептури |
|
М'яка консистенція м'яса |
Шматочки м'яса (м'язова тканина) розпадаються на волокна як при вийманні їх з банки, так і в самій банці |
Занадто тривалий вплив високої температури в процесі теплової обробки |
|
Тверда консистенція м'яса |
Шматочки м'яса (м'язова тканина) тверді, погано піддаються розрізанню та розжовуванню |
1. Недостатньо тривала теплова обробка 2. Низька температура стерилізації |
|
Сухий, розсипчастий фарш |
Фарш сухий, з бульйоном, що виділився, виплавленим жиром, при викладанні на тарілку розсипається |
1. Використання фаршу з низькою волого- і жирозатримною здатністю 2. Недостатня витримка м'яса в посолі 3. Нестача або відсутність крохмалю |
|
Пористість |
Пористий фарш |
Відсутність ексгаустування |
|
Крупинки |
Характерно для паштетів |
Неналежне подрібнення паштетної маси |
|
В’язкість |
Характерно для паштетів – паштет не зв’язний, напіврідкий, розпливається |
Порушення рецептури (велика кількість жиру, бульйону) |
|
Каша в’язка, макаронні вироби злиплі |
Крупинки занадто розварені, такі, що утворюють в’язку масу; макаронні вироби злиплі, частково втратили форму |
1.Надмірна кількість води 2. Використання макаронних виробів з м’якої пшениці |
|
Тріщини сосисок |
На поверхні сосисок тріщини довжиною більше 2 см |
Занадто висока температура стерилізації |
|
Злипи |
Характерно для сосисок – світлі плями на бокових поверхнях |
Використання сосисок з таким же дефектом |
|
Дефекти кольору |
|||
Неоднорідність |
Характерно для фаршів – колір світлими і темними ділянками |
Нерівномірне прогрівання фаршу під час стерилізації |
|
Сірі ділянки |
Характерно для консервів з солоних м'ясних продуктів |
1. Низька температура або недостатня тривалість витримки в посолі 2. Невелика кількість нітриту натрію |
|
Темний колір |
Шматки м'яса (фарш, паштет) коричневого невластивого кольору |
1. Занадто висока температура стерилізації 2. Утворення сірководню та меркаптанів під час стерилізації |
|
Дефекти заливок |
|||
Каламутний бульйон (жир) |
Бульйон (розплавлений жир) каламутний, непрозорий, наявність зважених частинок |
Використання сировини низької якості |
|
Осад, пластівці |
Наявність в бульйоні (розплавленому жирі) зважених пластівців, значного осаду |
Денатурація білків м'яса через надмірні температуру та (чи) тривалість стерилізації |
|
Темний колір |
Колір бульйону чи жиру темно-жовтий, томатної заливки – коричневий |
1. Висока температура стерилізації 2. Тривале попереднє обжарювання сировини 3. Використання неякісної томатної пасти |
|
Світлий колір |
Характерно для консервів в томаті – заливка світло-червона, тягуча із кислим смаком і запахом |
Скисання заливки через розвиток молочнокислих бактерій |
|
Грудкуватість |
Характерно для консервів в томаті – наявність грудочок різного розміру і ступеня м’якості |
Неретельне перемішування борошна із заливкою під час обжарювання |
|
Дефекти смаку і запаху |
|||
Занадто солоний смак |
Надмірно солоний смак м'яса чи заливки |
Порушення (в тому числі навмисне) рецептури |
|
Неприємний запах |
Неприємний, невластивий запах при відкритті |
1. Утворення сірководню та меркаптанів під час стерилізації 2. Розвиток мікрофлори, в тому числі гнильної через розгерметизацію |
|
Кислий запах і смак |
Характерно для консервів з томатною заливкою та в сметанних соусах – кислий запах і смак, тягуча консистенція |
Скисання продукту через розвиток молочнокислих бактерій |
|
Гіркий смак |
Характерно для консервів в жирі та з використанням вершкового масла – прогірклий смак, неприємний запах |
1. Гідроліз жирів через тривале зберігання при високих температурах 2. Розпад білків на прості сполуки, в тому числі пептони, через зберігання при підвищених температурах |
|
Фенольні смак і запах |
Характерно для консервів з використанням копчених продуктів |
Накопичення фенольних сполук через зберігання при підвищених температурах |
|
Салістий смак і запах |
Характерно для консервів в жирі |
Осалення жирів через зберігання при підвищених температурах |
|
Пустий смак |
Смак і запах невиражені |
1. Використання неякісної сировини 2. Недовкладення смакових агентів (прянощів) |
|
Підгорілі смак і запах |
Підгорілий смак і запах диму |
Порушення режимів попереднього обсмажування сировини чи заливок |
|
Металевий присмак |
Металевий присмак чи післясмак продукту |
Перехід олова в продукт внаслідок порушення внутрішнього покриття чи хімічного бомбажу |