
- •Навчальне видання
- •Друкується за рішенням циклової комісії економічних дисциплін. Протокол № 1 від 7 вересня 2012 р.
- •Тема 1 характеристика забійних тварин та їх переробка План
- •1.1. Значення м'яса та м’ясопродуктів у харчуванні людини
- •1.2. Напрями продуктивності порід сільськогосподарських тварин в Україні
- •Молодняк – тварини віком від 3 міс. До 3 років
- •За віком і статтю – на чотири групи
- •Місцеві – Бура, Пінцгау Білоголова українська, Абердинагутська Карпатська, Шортгорнська
- •Червона степова, Чорно-ряба, Червона поліська
- •Симентальська
- •Вища вгодованість
- •Середня вгодованість
- •Підготовка тварин для переробки
- •Підозрілі на захворю-
- •Оглушення
- •Накладання пут та лігатури
- •Знекровлення (здійснюють у вертикальному положенні тварини) та збір крові
- •Процес знекровлення триває 6-8 хвилин, за цей час витікає 55-65% крові Видалення голови та нижніх частин кінцівок
- •Зняття шкіри
- •Нутрування – вилучення внутрішніх органів
- •Розпіловка – розбирання туші на дві напівтуші
- •Обсушування, зважування, клеймування, визначення забійної маси та забійного виходу, холодильна обробка хема 1.7 – Первинна переробка великої рогатої худоби
- •1.5. Боєнські дефекти м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2
- •Іі. За статтю м’ясо некастрованих самців
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.3. Класифікація м'яса свиней
- •1. За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.4. Класифікація м'яса дрібної рогатої худоби
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.5. Клеймування м'яса сільськогосподарських тварин
- •1. Основні тавра (клейма):
- •2. Додаткові тавра (індекси):
- •3. Кількість і місце накладення клейм різне:
- •4. Наприклад:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3
- •Хребет:
- •Грудна кістка Ребра
- •3.2. Тканини м'яса забійних тварин
- •М Сарколема мммм
- •Попереково-смугаста
- •Серцева
- •3.3. Хімічний склад м'яса
- •Повноцінні
- •Неповноцінні
- •3.4. Особливості хімічного складу основних тканин м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4 післязабійні зміни в м'ясі План
- •4.1. Загальна характеристика післязабійних змін в м'ясі
- •4.2. Задубіння м'яса
- •4.3. Визрівання м'яса
- •Розпад глікогену
- •М'ясо задубіле, грубе, жорстке, не соковите; втрачає багато м'ясного соку; неароматне, несмачне с хема 4.2 – Друга стадія визрівання м'яса – розслаблення
- •М'ясо соковите, ніжне; при температурній обробці втрати м'ясного соку мінімальні
- •М'ясо смачне і ароматне
- •4.4. Характеристика м'яса при визріванні
- •Контрольні запитання:
- •Підвищує культуру торгівлі
- •5.3. Класифікація м’ясних субпродуктів
- •За видом
- •За прижиттєвими фукціями органів та будовою тканин
- •Сполучна тканина
- •6.2. Технологія переробки птиці
- •Ііі. За вгодованістю та якістю обробки
- •Vі. За свіжістю - Свіже, сумнівної свіжості, несвіже
- •6.4. Маркування м'яса битої птиці
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 холодильна обробка і зберігання м'яса і субпродуктів План
- •7.1. Мета і задачі холодильної обробки
- •7.2. Охолодження м'яса і субпродуктів
- •Охолодження
- •Двостадійне
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Зберігання охолодженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Фізичні
- •Мікробіологічні
- •Розвиток гнильної мікрофлори та мікрофлори, що утворює слиз, на поверхні та всередині
- •Зміна кольору поверхні
- •Способи подовження строків зберігання охолодженого м'яса
- •7.5. Заморожування м'яса та субпродуктів
- •Заморожування
- •Яловичина Свинина і баранина
- •7.6. Зберігання замороженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8 м'ясні напівфабрикати План
- •8.1. Значення напівфабрикатів у харчуванні та їх класифікація
- •Порційні напівфабрикати з яловичини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •С хема 8.3 – Розгорнута класифікація м'ясних напівфабрикатів
- •Пельмені
- •З яловичини
- •Дрібно- порційні
- •Із свинини і баранини
- •Дрібно- порційні
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із свинини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із баранини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати з м'яса птиці
- •Паніровані напівфабрикати Паніровані напівфабрикати готують за схемою:
- •Асортимент панірованих напівфабрикатів
- •Біфштекси
- •Котлети
- •Фрикадельки
- •Підготовка сировини
- •М’ясний фарш
- •8.3. Зберігання м'ясних напівфабрикатів
- •V. За видом оболонки
- •Vі. За рисунком
- •Vіі. За призначенням
- •9.3. Загальні технологічні операції у виробництві ковбас
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 10-15 хв.
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •І ґатунок
- •Вищий ґатунок
- •10.2. Напівкопчені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Куттерування протягом 3-7 хвилин Отримання фаршу (в мішалках)
- •Шприцювання і формування батонів Осадження 6-7 годин
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 5-7 хв. Варка
- •Охолодження Коптіння при температурі 35-50ºС протягом 12-24 годин
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •10.3. Копчені ковбаси
- •Варено-копчені ковбаси Сирокопчені ковбаси Сиров’ялені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Вторинне подрібнення на вовчку Отримання фаршу в мішалках
- •Шприцювання і формування батонів
- •Осадження 5-7 діб Осадження 12-24 години Осадження 7-10 діб
- •Первинне копчення при температурі 70-80ºС протягом 1-2 годин Пресування для ущільнення фаршу Коптіння димом при температурі 18-22ºС протягом 2-3 діб
- •Варка до напівготовності Сушка при температурі 12-15 ºС протягом 20-30 діб до необхідної вологості Сушка (в’яління) при 12-15 ºС 10-15 діб до необхідної вологості
- •Сирокопчені ковбаси
- •І ґатунок
- •Сиров’ялені ковбаси Вищий ґатунок
- •І ґатунок
- •Варено-копчені ковбаси Вищий ґатунок
- •Варка Охолодження водою
- •Шприцювання Варка Охолодження
- •Приготування клейкого, міцного бульйону
- •Складення фаршу в мішалках
- •Шприцювання
- •Охолодження
- •Пресування
- •Вищий Ґатунок
- •Гатунок
- •Ііі гатунок
- •10.5. Дефекти ковбасних виробів і причини їх виникнення
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11
- •Підготовка сировинних компонентів
- •Закладання в банки згідно рецептури
- •Фізичні
- •Vі. Для дієтичного і дитячого харчування
- •11.4. Умови маркування м'ясних консервів
- •11.5. Зберігання м'ясних консервів та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12 м'ясні копченості План
- •12.1. Хімічний склад м'ясних копченостей та їх класифікація
- •За видом сировини
- •За видом термічної обробки
- •12.2. Характеристика сировини для м'ясних копченостей та види посолу
- •V. Перетворення нітриту натрію Формуються стійкість до зберігання
- •Альдегіди
- •Амінокислоти* Цукри
- •Нітрозоміоглобін
- •12.5. Зберігання м'ясних копченостей та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Список рекомендованої літератури
С
Механічними засобами (вогнепальна
зброя – пістолет; удар молотом в лобну
частину; удар стілетом в затилок)
Електричним струмом, що забезпечує
стан оглушення на 6-8 хвилин
Газове (в камері з концентрацією
двоокису вуглецю 80% протягом 20-30 сек.)Оглушення
Туалет
Сухе зачищення – видаляють абсцеси, побитості, м'ясокістковий хвіст із жиром, жир в області тазу, спинний мозок, нирки з жиром, зачищають шию від бахромок
Мокре зачищення – обмивання туші теплою водою, щоб змити забруднення
Накладання пут та лігатури
На задні ноги тварини накладають ланцюги (пути) та вертикально піднімають її на конвеєр. На шиї розрізають шкіру, оголяють харчовід та перев'язують його (лігатура), щоб уникнути в подальшому забруднення крові і туші вмістом шлунку
Знекровлення (здійснюють у вертикальному положенні тварини) та збір крові
Кров призначена для медичних та харчових цілей – вводять в серце полий ніж та додатково перерізають шийні кровоносні судини
Кров призначена для технічних цілей – перерізають сплетення шийних судин
Процес знекровлення триває 6-8 хвилин, за цей час витікає 55-65% крові Видалення голови та нижніх частин кінцівок
З голови спочатку знімають шкіру, потім голову відокремлюють і нумерують одним номером із тушею. Потім видаляють нижні частини кінцівок
Зняття шкіри
Здійснюють забіловку (вручну знімають шкіру із задніх ніг, хвоста, частково з живота, з передніх ніг, передпліччя, лопатки і шиї – 25% площі туші). Потім механічним способом (на конвеєрі – туша може бути нерухомою чи горизонтально рухатися) знімають шкіру, підрізаючи її ножем чи продуваючи стислим повітрям, щоб уникнути задирів та зривів
Нутрування – вилучення внутрішніх органів
Розкривають грудину, відокремлюють харчовід від трахеї, розрубують лонне зрощування, видаляють вим’я та сіменники, розрізають живіт по білій стрічці
Вилучають шлунок та кишечник разом із сальником (внутрішнім жиром) та селезінку
Вилучають лівер – трахея, легені, серце, печінка і діафрагма у природному зрощенні
Внутрішні органи подають у цех субпродуктів та кишечний цех
Розпіловка – розбирання туші на дві напівтуші
Тушу розбирають вздовж хребта на дві частини, зберігаючи спинний мозок. Лінія розпіловки має бути рівною, без тіл і уламків хребців, зазубрин, нерівностей
Обсушування, зважування, клеймування, визначення забійної маси та забійного виходу, холодильна обробка хема 1.7 – Первинна переробка великої рогатої худоби
хема 1.7 – Первинна переробка великої рогатої худоби
Схема 1.8 – П ервинна переробка свиней
Накладання пут та лігатури
Туалет
Особливості переробки дрібної рогатої худоби
Забій проводять без оглушення.
Знекровлення здійснюють перерізуючи ножем праву яремну віну біля нижньої щелепи.
Розпіловку не здійснюють, а в грудну порожнину вставляють дерев'яну розпірку, щоб уникнути спадання ребер і застоювання повітря в грудочеревній порожнині.
Під час сухого туалету нирки з білянирковим жиром, а також хвіст залишають. У курдючних овець хвіст видаляють разом із курдюком.
Після видалення голови перерізають сухожилок біляля останнього шийного хребця щоб шия опустилася (для економії простору в камері при холодильній обробці).
1.4. Захворювання сільськогосподарських тварин
Хвороби, які уражають тварин і можуть передаватися людям через м'ясо та м’ясопродукти, діляться на дві групи (схема 1.9).
Схема 1.9 – Захворювання худоби
І група – інфекційні, збудниками яких є мікроорганізми і бактерії
Сибірка

Туберкульоз
Генералізована форма
Легенева форма
Ящур
Сказ
Трихінельоз
ІІ група – інвазійні, збудни-ками яких є паразити (глисти)
Фасціольоз
Фіноз
Сибірка – найбільш небезпечна хвороба, яка може передаватися людям та закінчитися летальним результатом. Хвороба уражає усі види тварин. Збудники – надзвичайно стійкі бацили, які переносять позитивні й негативні умови зовнішнього середовища.
При виявленні хвороби м'ясо усіх тварин, які контактували між собою, спалюється, підприємство консервується на тривалий час, проводиться глибока дезінфекція, знімається штукатурка, стеля, долівка.
Туберкульоз. Збудник – паличка Коха. Туберкульоз тварин може бути двох форм: легеневий, коли уражаються легені, та генералізований – уражається уся туша.
У першому випадку легені утилізують ся, а туша використовується як «умовно годне м'ясо», при генералізованій формі уся туша іде на технічну утилізацію – виробляються тваринні корми та борошно на добрива.
Ящур. Збудник ящуру – вірус. У живих тварин виразки знаходяться у ротовій порожнині, у міжкопитній щілині, на вимені. Тварини виснажуються.
М'ясо тварин, хворих на ящур, використовують як «умовно годне», в сирому вигляді його не випускають з м'ясокомбінату, переробляють у варені, варено-копчені ковбаси, м'ясні хліби, консерви, варені кулінарні вироби.
Сказ великої рогатої худоби. В останні роки виявлений у Великобританії. Збудник – вірус. Хвороба може передаватися іншим видам тварин і людям. М'ясо при цьому захворюванні утилізується.
Трихінельоз – найбільш небезпечне захворювання. Частіше хворіють свині. Хвороба може передаватися людині, зумовлюючи появу набряку мозку, при цьому можливий летальний результат. Збудник – трихінела. Вона звичайно локалізується у клітинах діафрагми, тому на підприємствах беруть зрізи діафрагми в усіх свиней і проводять трихінелоскопію під невеликим збільшенням (№ 8) мікроскопа. При виявлення збудників хвороби м'ясо спалюють.
Фасціольоз – глистове захворювання, яке уражає, в основному, печінку тварин. Захворювання є масовим (майже 100%) серед великої рогатої худоби в західних і поліських районах України, де багато болот. Паразит локалізується в протоках печінки, його наявність досліджують у кожній з її трьох частин. Уражена частина утилізується, решта використовується без обмежень.
Фіноз. Якщо в м’язах або органах на розрізі площею 40 см2 знайдено більше 3-х фін (живих або загиблих), то тушу, язик і серце направляють на технічну утилізацію (сухе борошно, добрива), при 3-х і менше – тушу і усі субпродукти, що мають м’язову тканину, проварюють, заморожують чи солять.