
- •Навчальне видання
- •Друкується за рішенням циклової комісії економічних дисциплін. Протокол № 1 від 7 вересня 2012 р.
- •Тема 1 характеристика забійних тварин та їх переробка План
- •1.1. Значення м'яса та м’ясопродуктів у харчуванні людини
- •1.2. Напрями продуктивності порід сільськогосподарських тварин в Україні
- •Молодняк – тварини віком від 3 міс. До 3 років
- •За віком і статтю – на чотири групи
- •Місцеві – Бура, Пінцгау Білоголова українська, Абердинагутська Карпатська, Шортгорнська
- •Червона степова, Чорно-ряба, Червона поліська
- •Симентальська
- •Вища вгодованість
- •Середня вгодованість
- •Підготовка тварин для переробки
- •Підозрілі на захворю-
- •Оглушення
- •Накладання пут та лігатури
- •Знекровлення (здійснюють у вертикальному положенні тварини) та збір крові
- •Процес знекровлення триває 6-8 хвилин, за цей час витікає 55-65% крові Видалення голови та нижніх частин кінцівок
- •Зняття шкіри
- •Нутрування – вилучення внутрішніх органів
- •Розпіловка – розбирання туші на дві напівтуші
- •Обсушування, зважування, клеймування, визначення забійної маси та забійного виходу, холодильна обробка хема 1.7 – Первинна переробка великої рогатої худоби
- •1.5. Боєнські дефекти м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2
- •Іі. За статтю м’ясо некастрованих самців
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.3. Класифікація м'яса свиней
- •1. За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.4. Класифікація м'яса дрібної рогатої худоби
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.5. Клеймування м'яса сільськогосподарських тварин
- •1. Основні тавра (клейма):
- •2. Додаткові тавра (індекси):
- •3. Кількість і місце накладення клейм різне:
- •4. Наприклад:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3
- •Хребет:
- •Грудна кістка Ребра
- •3.2. Тканини м'яса забійних тварин
- •М Сарколема мммм
- •Попереково-смугаста
- •Серцева
- •3.3. Хімічний склад м'яса
- •Повноцінні
- •Неповноцінні
- •3.4. Особливості хімічного складу основних тканин м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4 післязабійні зміни в м'ясі План
- •4.1. Загальна характеристика післязабійних змін в м'ясі
- •4.2. Задубіння м'яса
- •4.3. Визрівання м'яса
- •Розпад глікогену
- •М'ясо задубіле, грубе, жорстке, не соковите; втрачає багато м'ясного соку; неароматне, несмачне с хема 4.2 – Друга стадія визрівання м'яса – розслаблення
- •М'ясо соковите, ніжне; при температурній обробці втрати м'ясного соку мінімальні
- •М'ясо смачне і ароматне
- •4.4. Характеристика м'яса при визріванні
- •Контрольні запитання:
- •Підвищує культуру торгівлі
- •5.3. Класифікація м’ясних субпродуктів
- •За видом
- •За прижиттєвими фукціями органів та будовою тканин
- •Сполучна тканина
- •6.2. Технологія переробки птиці
- •Ііі. За вгодованістю та якістю обробки
- •Vі. За свіжістю - Свіже, сумнівної свіжості, несвіже
- •6.4. Маркування м'яса битої птиці
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 холодильна обробка і зберігання м'яса і субпродуктів План
- •7.1. Мета і задачі холодильної обробки
- •7.2. Охолодження м'яса і субпродуктів
- •Охолодження
- •Двостадійне
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Зберігання охолодженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Фізичні
- •Мікробіологічні
- •Розвиток гнильної мікрофлори та мікрофлори, що утворює слиз, на поверхні та всередині
- •Зміна кольору поверхні
- •Способи подовження строків зберігання охолодженого м'яса
- •7.5. Заморожування м'яса та субпродуктів
- •Заморожування
- •Яловичина Свинина і баранина
- •7.6. Зберігання замороженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8 м'ясні напівфабрикати План
- •8.1. Значення напівфабрикатів у харчуванні та їх класифікація
- •Порційні напівфабрикати з яловичини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •С хема 8.3 – Розгорнута класифікація м'ясних напівфабрикатів
- •Пельмені
- •З яловичини
- •Дрібно- порційні
- •Із свинини і баранини
- •Дрібно- порційні
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із свинини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із баранини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати з м'яса птиці
- •Паніровані напівфабрикати Паніровані напівфабрикати готують за схемою:
- •Асортимент панірованих напівфабрикатів
- •Біфштекси
- •Котлети
- •Фрикадельки
- •Підготовка сировини
- •М’ясний фарш
- •8.3. Зберігання м'ясних напівфабрикатів
- •V. За видом оболонки
- •Vі. За рисунком
- •Vіі. За призначенням
- •9.3. Загальні технологічні операції у виробництві ковбас
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 10-15 хв.
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •І ґатунок
- •Вищий ґатунок
- •10.2. Напівкопчені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Куттерування протягом 3-7 хвилин Отримання фаршу (в мішалках)
- •Шприцювання і формування батонів Осадження 6-7 годин
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 5-7 хв. Варка
- •Охолодження Коптіння при температурі 35-50ºС протягом 12-24 годин
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •10.3. Копчені ковбаси
- •Варено-копчені ковбаси Сирокопчені ковбаси Сиров’ялені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Вторинне подрібнення на вовчку Отримання фаршу в мішалках
- •Шприцювання і формування батонів
- •Осадження 5-7 діб Осадження 12-24 години Осадження 7-10 діб
- •Первинне копчення при температурі 70-80ºС протягом 1-2 годин Пресування для ущільнення фаршу Коптіння димом при температурі 18-22ºС протягом 2-3 діб
- •Варка до напівготовності Сушка при температурі 12-15 ºС протягом 20-30 діб до необхідної вологості Сушка (в’яління) при 12-15 ºС 10-15 діб до необхідної вологості
- •Сирокопчені ковбаси
- •І ґатунок
- •Сиров’ялені ковбаси Вищий ґатунок
- •І ґатунок
- •Варено-копчені ковбаси Вищий ґатунок
- •Варка Охолодження водою
- •Шприцювання Варка Охолодження
- •Приготування клейкого, міцного бульйону
- •Складення фаршу в мішалках
- •Шприцювання
- •Охолодження
- •Пресування
- •Вищий Ґатунок
- •Гатунок
- •Ііі гатунок
- •10.5. Дефекти ковбасних виробів і причини їх виникнення
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11
- •Підготовка сировинних компонентів
- •Закладання в банки згідно рецептури
- •Фізичні
- •Vі. Для дієтичного і дитячого харчування
- •11.4. Умови маркування м'ясних консервів
- •11.5. Зберігання м'ясних консервів та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12 м'ясні копченості План
- •12.1. Хімічний склад м'ясних копченостей та їх класифікація
- •За видом сировини
- •За видом термічної обробки
- •12.2. Характеристика сировини для м'ясних копченостей та види посолу
- •V. Перетворення нітриту натрію Формуються стійкість до зберігання
- •Альдегіди
- •Амінокислоти* Цукри
- •Нітрозоміоглобін
- •12.5. Зберігання м'ясних копченостей та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Список рекомендованої літератури
Порційні напівфабрикати із баранини Середньопорційні
Котлета натуральна – шматок м’якоті з реберною кісточкою довжиною не більше 8 см, зачищеною і підрізаною від м’якоті на 2-3 см зі спинної частини корейки (єдиний велико порційний н/ф, що містить кістку);
Ескалоп – два однакових шматки м’якоті товщиною 10-15 мм кожний із спинної і поперекової частини;
Баранина духова – один чи два шматки м’якоті неправильної форми товщиною 20-25 мм з лопаткової частини.
Дрібнопорційні безкісткові
М'ясо для шашлику – шматочки м'яса неправильної форми масою 30-40 г кожний і вмістом жиру не більше 15% із задньотазової, спинної та поперекової частини;
Гуляш – шматочки м’якоті неправильної форми по 20-30 г кожний із вмістом жиру не більше 20% з лопаткової і підлопаткової частин;
Піджарка – шматочки м’яса неправильної форми масою 10-15 г кожний з вмістом жиру не більше 20% з м’якоті верхніх і бокових шматків тазостегнової частини, довжелезного м’яза спини;
М'ясо для плову – шматочки м’якоті масою 10-15 г кожний із вмістом жиру не більше 15% із лопаткової частини.
Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
Суповий набір – шматки по 100-200 г кожний невизначеної форми з наявністю 50% м'яса і жиру та не більше 50% кісток. Загальна маса 500 та 1000 г;
Рагу бараняче – шматочки м’якоті масою 20-30 г кожний із вмістом жиру не більше 15% і кісток не більше 20% з грудинки.
Порційні напівфабрикати з м'яса птиці
Курчата «Табака» - розрізані по грудній кістці та розпластані тушки курчат, натерті сумішшю солі, часнику та чорного перцю;
Курчата «Любительські» - готуються так, як курчата «Табака», але після натирання посолочною сумішшю здійснюють мокрий засол розсолом з води, солі, гірчиці, оцту протягом 24 годин при температурі 2-4ºС;
Набір для бульйону – спинно-лопаткова та попереково-крижова частини тушок без легенів і нирок, шкіра і кістки від грудної частини, крила, обрізки з обробки філе;
Набір суповий – оброблені голови (60%) та крила (40%);
Набір для холодцю – голови (40%), ноги (20%), шлунки і серця (20%), шиї та крила (20%);
Набір для рагу – шлунки і серця (50%), шиї та крила (50%).
Паніровані напівфабрикати Паніровані напівфабрикати готують за схемою:
О
тримання
натурального порційного напівфабрикату
шляхом нарізання великошматкових
напівфабрикатів навпіл м’язових волокон
надання шматку певної форми
відбивання м'яса поперек м’язових
волокон
з
мочування
шматка в льєзоні (збита суміш меланжу,
солі і води у співвідношенні 40 : 10 : 10)
обкачування шматка в панірувальному
борошні чи сухарях.
Асортимент панірованих напівфабрикатів
Ромштекс – виготовляють з ромштекса натурального;
Котлета відбивна свиняча – виготовляють з котлети натуральної свинячої масою 110 г;
Котлета відбивна бараняча – виготовляють з котлети натуральної баранячої масою 110 г;
Шніцель свинячий – виготовляють з шніцеля натурального свинячого масою 110 г;
Шніцель баранячий – виготовляють з шніцеля натурального баранячого масою 110 г;
Котлета куряча відбивна – виготовляють з білого філею шматками по 90 г, маса готового напівфабрикату – 100 г.
Рубані напівфабрикати
Рубані напівфабрикати готують за схемою:
Виготовлення фаршу (м'ясо, жир-сирець, шпик, пшеничний хліб, замочений в воді, подрібнена цибуля; додатково – сіль в кількості 1,2%, перець чорний чи духмяний в кількості 0,04-0,06%, вода в кількості 6,7-20,8%)
Формування виробу (плоско-округлої, плоско-овальної, шароподібної чи овальної форми для котлет, циліндричної для фрикадельок, плоско-округлої для біфштексів)
Асортимент рубаних напівфабрикатів
Асортимент рубаних напівфабрикатів включає в себе біфштекси, котлети і фрикадельки (схема 8.4). Маса порції котлет 150 г і 100 г, фрикадельок – 7-9 чи 10-12 г.
Пельмені
Пельмені – невеликі, масою 10-14 г, вироби з тіста, що начинене м'ясним фаршем, різної форми.
Сировиною для пельменів є м'ясо (52-57%), пшеничне борошно, цибуля ріпчаста (3-7%), яйця чи меланж (2-4%), сіль (не більше 2%), перець чорний, духмяний (не більше 0,1%), іноді цукор (не більше 0,1%), казеїнат натрію, а також інші прянощі і добавки за рецептурами виробників.
Виробництво пельменів здійснюють за схемою 8.5.
Асортимент пельменів дуже широкий – «Сибірські», «Іркутські», «Українські», «Закусочні», «Столичні», «Шкільні», «Курячі», «Фірмові», «Вершкові», «Донецькі», «Київські», «Львівські», «Руські». Він залежить від виду м'яса та його співвідношення у фарші, виду і кількості прянощів та інших добавок, ґатунку пшеничного борошна, форми і розміру одного пельменя.
Схема 8.4 – Асортимент рубаних напівфабрикатів