
- •Навчальне видання
- •Друкується за рішенням циклової комісії економічних дисциплін. Протокол № 1 від 7 вересня 2012 р.
- •Тема 1 характеристика забійних тварин та їх переробка План
- •1.1. Значення м'яса та м’ясопродуктів у харчуванні людини
- •1.2. Напрями продуктивності порід сільськогосподарських тварин в Україні
- •Молодняк – тварини віком від 3 міс. До 3 років
- •За віком і статтю – на чотири групи
- •Місцеві – Бура, Пінцгау Білоголова українська, Абердинагутська Карпатська, Шортгорнська
- •Червона степова, Чорно-ряба, Червона поліська
- •Симентальська
- •Вища вгодованість
- •Середня вгодованість
- •Підготовка тварин для переробки
- •Підозрілі на захворю-
- •Оглушення
- •Накладання пут та лігатури
- •Знекровлення (здійснюють у вертикальному положенні тварини) та збір крові
- •Процес знекровлення триває 6-8 хвилин, за цей час витікає 55-65% крові Видалення голови та нижніх частин кінцівок
- •Зняття шкіри
- •Нутрування – вилучення внутрішніх органів
- •Розпіловка – розбирання туші на дві напівтуші
- •Обсушування, зважування, клеймування, визначення забійної маси та забійного виходу, холодильна обробка хема 1.7 – Первинна переробка великої рогатої худоби
- •1.5. Боєнські дефекти м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2
- •Іі. За статтю м’ясо некастрованих самців
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.3. Класифікація м'яса свиней
- •1. За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.4. Класифікація м'яса дрібної рогатої худоби
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.5. Клеймування м'яса сільськогосподарських тварин
- •1. Основні тавра (клейма):
- •2. Додаткові тавра (індекси):
- •3. Кількість і місце накладення клейм різне:
- •4. Наприклад:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3
- •Хребет:
- •Грудна кістка Ребра
- •3.2. Тканини м'яса забійних тварин
- •М Сарколема мммм
- •Попереково-смугаста
- •Серцева
- •3.3. Хімічний склад м'яса
- •Повноцінні
- •Неповноцінні
- •3.4. Особливості хімічного складу основних тканин м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4 післязабійні зміни в м'ясі План
- •4.1. Загальна характеристика післязабійних змін в м'ясі
- •4.2. Задубіння м'яса
- •4.3. Визрівання м'яса
- •Розпад глікогену
- •М'ясо задубіле, грубе, жорстке, не соковите; втрачає багато м'ясного соку; неароматне, несмачне с хема 4.2 – Друга стадія визрівання м'яса – розслаблення
- •М'ясо соковите, ніжне; при температурній обробці втрати м'ясного соку мінімальні
- •М'ясо смачне і ароматне
- •4.4. Характеристика м'яса при визріванні
- •Контрольні запитання:
- •Підвищує культуру торгівлі
- •5.3. Класифікація м’ясних субпродуктів
- •За видом
- •За прижиттєвими фукціями органів та будовою тканин
- •Сполучна тканина
- •6.2. Технологія переробки птиці
- •Ііі. За вгодованістю та якістю обробки
- •Vі. За свіжістю - Свіже, сумнівної свіжості, несвіже
- •6.4. Маркування м'яса битої птиці
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 холодильна обробка і зберігання м'яса і субпродуктів План
- •7.1. Мета і задачі холодильної обробки
- •7.2. Охолодження м'яса і субпродуктів
- •Охолодження
- •Двостадійне
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Зберігання охолодженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Фізичні
- •Мікробіологічні
- •Розвиток гнильної мікрофлори та мікрофлори, що утворює слиз, на поверхні та всередині
- •Зміна кольору поверхні
- •Способи подовження строків зберігання охолодженого м'яса
- •7.5. Заморожування м'яса та субпродуктів
- •Заморожування
- •Яловичина Свинина і баранина
- •7.6. Зберігання замороженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8 м'ясні напівфабрикати План
- •8.1. Значення напівфабрикатів у харчуванні та їх класифікація
- •Порційні напівфабрикати з яловичини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •С хема 8.3 – Розгорнута класифікація м'ясних напівфабрикатів
- •Пельмені
- •З яловичини
- •Дрібно- порційні
- •Із свинини і баранини
- •Дрібно- порційні
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із свинини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із баранини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати з м'яса птиці
- •Паніровані напівфабрикати Паніровані напівфабрикати готують за схемою:
- •Асортимент панірованих напівфабрикатів
- •Біфштекси
- •Котлети
- •Фрикадельки
- •Підготовка сировини
- •М’ясний фарш
- •8.3. Зберігання м'ясних напівфабрикатів
- •V. За видом оболонки
- •Vі. За рисунком
- •Vіі. За призначенням
- •9.3. Загальні технологічні операції у виробництві ковбас
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 10-15 хв.
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •І ґатунок
- •Вищий ґатунок
- •10.2. Напівкопчені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Куттерування протягом 3-7 хвилин Отримання фаршу (в мішалках)
- •Шприцювання і формування батонів Осадження 6-7 годин
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 5-7 хв. Варка
- •Охолодження Коптіння при температурі 35-50ºС протягом 12-24 годин
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •10.3. Копчені ковбаси
- •Варено-копчені ковбаси Сирокопчені ковбаси Сиров’ялені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Вторинне подрібнення на вовчку Отримання фаршу в мішалках
- •Шприцювання і формування батонів
- •Осадження 5-7 діб Осадження 12-24 години Осадження 7-10 діб
- •Первинне копчення при температурі 70-80ºС протягом 1-2 годин Пресування для ущільнення фаршу Коптіння димом при температурі 18-22ºС протягом 2-3 діб
- •Варка до напівготовності Сушка при температурі 12-15 ºС протягом 20-30 діб до необхідної вологості Сушка (в’яління) при 12-15 ºС 10-15 діб до необхідної вологості
- •Сирокопчені ковбаси
- •І ґатунок
- •Сиров’ялені ковбаси Вищий ґатунок
- •І ґатунок
- •Варено-копчені ковбаси Вищий ґатунок
- •Варка Охолодження водою
- •Шприцювання Варка Охолодження
- •Приготування клейкого, міцного бульйону
- •Складення фаршу в мішалках
- •Шприцювання
- •Охолодження
- •Пресування
- •Вищий Ґатунок
- •Гатунок
- •Ііі гатунок
- •10.5. Дефекти ковбасних виробів і причини їх виникнення
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11
- •Підготовка сировинних компонентів
- •Закладання в банки згідно рецептури
- •Фізичні
- •Vі. Для дієтичного і дитячого харчування
- •11.4. Умови маркування м'ясних консервів
- •11.5. Зберігання м'ясних консервів та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12 м'ясні копченості План
- •12.1. Хімічний склад м'ясних копченостей та їх класифікація
- •За видом сировини
- •За видом термічної обробки
- •12.2. Характеристика сировини для м'ясних копченостей та види посолу
- •V. Перетворення нітриту натрію Формуються стійкість до зберігання
- •Альдегіди
- •Амінокислоти* Цукри
- •Нітрозоміоглобін
- •12.5. Зберігання м'ясних копченостей та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Список рекомендованої літератури
5.3. Класифікація м’ясних субпродуктів
За видом
Яловичі
Телячі
Свинячі
Баранячі
Пташині
За прижиттєвими фукціями органів та будовою тканин
Внутрішні органи, яки при житті тварини не виконували рухальні функцій. Складаються, в основному із сполучної тканини, що пронизана нервами, кровоносними та лімфатичними судинами, а також із паренхімної (залозистої) тканини
Печінка
Нирки
Вим’я
Мозок
Легені
Селезёнка
Внутрішні органи, яки при житті тварини виконували рухальні функцій. Складаються із сполучної тканини, паренхімної тканин, м’язової (поперечно-смугастої та гладкої) тканини
Серце
Діафрагма
Язик
Трахея
Шлунок
Зовнішні частини туші. Складаються із м’язової, грубої сполучної, жирової тканин, кісток, сухожилок
Безкісткові – губи
Кісткові – голова, хвіст, ноги, вуха
За харчовою цінністю
І категорія – печінка, язик, нирки, мозок, серце усіх видів тварин; вим’я; діафрагма яловича, яловичий та баранячий м’ясо-кісткові хвости
ІІ категорія – голови без язика, легені, ноги, вуха, губи, селезёнка, харчовід, трахея усіх видів тварин; бараняча голова з язиком, хвіст свинячий, рубець, сичуг, книжка, горло
За термічним станом
За добро-
якісністю
Остиглі ( 6 год.)
Свіжі
Охолоджені

Заморожені
Сумнівної свіжості
Несвіжі



5.4. Характеристика м'ясних субпродуктів
У зв’язку із відмінностями морфологічного складу субпродукти сильно різняться за харчовою цінністю і використанням (таблиця 5.3).
Таблиця 5.3 – Харчова цінність і використання субпродуктів
Назва субпродуктів |
Вміст, г/100 г продукту |
Використання |
|||||
Вода |
Біл- ки |
Лі-піди |
Екст. реч. |
Зола
|
|||
Мозок |
78,9 |
9,5 |
9,5 |
0,8 |
1,3 |
Консерви, паштети, другі страви |
|
Печінка |
72,9 |
17,4 |
3,1 |
5,3 |
1,3 |
Ліверні ковбаси, паштети, начинки |
|
Легені |
77,5 |
15,2 |
4,7 |
1,6 |
1,0 |
Начинки |
|
Нирки |
82,7 |
12,5 |
1,8 |
1,9 |
1,1 |
Делікатесні консерви, перші страви |
|
Серце |
79,0 |
15,0 |
3,0 |
2,0 |
1,0 |
Сировина для ковбас (лівер-них, варених та варено-копчених – як рисунок) |
|
Язик |
71,2 |
13,6 |
12,1 |
2,2 |
0,9 |
Делікатесні консерви, варені та фаршировані ковбаси |
|
Вим’я |
72,6 |
12,3 |
13,7 |
0,6 |
0,8 |
Начинки, другі страви |
|
Голови |
67,8 |
18,1 |
12,5 |
0,9 |
0,7 |
Клейкі більйони, студні, зельці, ліверні ковбаси 2-го і 3-го ґатунків, начинки, перші страви |
|
Вуха |
69,8 |
25,2 |
2,3 |
2,0 |
0,7 |
||
Хвости |
71,2 |
19,7 |
6,5 |
1,8 |
0,8 |
||
Рубець |
80,0 |
14,8 |
4,2 |
0,5 |
0,5 |
Серце має щільну консистенцію і темний колір за рахунок високого (2,5%) вмісту гемоглобіну. Серце, практично, дорівнюється до м'яса 1-го ґатунку за вмістом і біологічною цінністю білків. При обробці серце звільняють від плівок, кровоносних судин і розрізають навпіл.
Печінка містить 15,7% повноцінних білків та 1,7% неповноцінних (колагену та еластину). В печінці дуже багато білків, що містять залізо (феррін, феррініт). Ліпіди представлені фосфатидами (більше половини) та нейтральними жирами. З екстрактивних речовин превалює глікоген (5-18%), також містяться глюкоза, креатин, амінокислоти, пурин, АТФ. Печінка – джерело мінеральних речовин (залізо, фосфор, сірка, кальцій; цинк, кобальт) та вітамінів (групи В, Н, РР, А, Є, К).
Для реалізації печінку звільняють від судин, плівок, жовчного міхура, протоків.
Нирки характеризуються високим вмістом (10,6%) повноцінних білків, представлених глобулінами, альбумінами, нуклеопротеїдами. Ліпіди представлені жирами, лецитином, холестерином, вуглеводи – глікогеном і глюкозою, екстрактивні речовини – креатином, мочевиною. За вітамінним складом нирки перевершують м'ясо, але за кількісним складом поступаються печінці (за якісним складом – практично як печінка).
В реалізацію нирки поступають цілими, без жирової капсули, сечоточників та судин.
Язик складається з поперечно-смугастої м’язової тканини. За харчовою цінністю він поступається м'ясу через співвідношення повноцінних та неповноцінних білків.
Реалізують язики поштучно, звільненими від жиру, підязикової мускульної тканини, лімфатичних вузлів, гортані, підязикової кістки.
Легені відрізняються невеликим вмістом (всього 9,5%) повноцінних білків, колагену і еластину (разом 6%). Білки легенів засвоюються гірше, ніж білки м'яса. Ліпіди представлені фосфоліпідами і стеринами, екстрактивні речовини – гепарином.
Мозок відрізняється невисоким вмістом білків, в основному альбуміни, ліпопротеїди, нуклеопротеїди. Харчова цінність мозку зумовлена ліпідною фракцією – лецитин, кефалін, стерини, холестерин, жири. Жирні кислоти, що входять до складу жирів, представлені арахідоновою і клупанадоновою. До екстрактивних речовин відносяться АТФ, креатин, глікоген, глюкоза, інозит, молочна кислота. В мозку міститься багато хлору, фосфору, натрію, кальцію, а також міді, цинку, марганцю, йоду, молібдену.
Ноги, хвости, вуха, вим’я рубець, губи характеризуються низькою харчовою цінністю, оскільки містять велику кількість сполучної тканини. В них 50-70% білків представлені колагеном.
В реалізацію поступають чистими, без волосся, зачищеними.
Контрольні запитання:
Характеристика сировини для фасованого м'яса
Вимоги до фасованого м'яса
Вимоги до пакувальних матеріалів
Способи упаковки м'яса
Класифікація субпродуктів
Харчова цінність та використання субпродуктів
\
Тема 6
характеристика битої птиці
План
Особливості будови тіла та хімічного складу м'яса птиці
Технологія переробки птиці
Класифікація м'яса птиці
Маркування м'яса битої птиці
6.1. Особливості будови тіла та хімічного складу м'яса птиці
Схема 6.1 – Особливості будови тіла птиці
Скелет
Складається з кісток черепа, хребта, грудної клітини, тазу, крил та ніг. Хребет характеризується спаяністю більшості хребців та зрощенням з тазовими кістками
Кістки тонкіші та міцніші за кістки тварин, трубчасті кістки тонкі, без кісткового мозку, наповнені повітрям
М’язова тканина
Більш щільна та дрібноволокниста у порівнянні із забійними тваринами
У птиць м'ясних пород та молодих м'язові волокна товстіші ніж у яйценосних та дорослих. У самців м’язова тканина грубіша ніж у самок
У курок та індичок грудні м'язи білі, усі інші – червоні. Уся водоплавна птиця характеризується лише червоними м'язами
Відкладається під шкірою (більше 50%), на внутрішніх органах, між м'язами
Жир
Мармуровість відсутня
Тушки дорослої птиці більш жирні, ніж молодої, тушки самиць жирніші за тушки самців