
- •Навчальне видання
- •Друкується за рішенням циклової комісії економічних дисциплін. Протокол № 1 від 7 вересня 2012 р.
- •Тема 1 характеристика забійних тварин та їх переробка План
- •1.1. Значення м'яса та м’ясопродуктів у харчуванні людини
- •1.2. Напрями продуктивності порід сільськогосподарських тварин в Україні
- •Молодняк – тварини віком від 3 міс. До 3 років
- •За віком і статтю – на чотири групи
- •Місцеві – Бура, Пінцгау Білоголова українська, Абердинагутська Карпатська, Шортгорнська
- •Червона степова, Чорно-ряба, Червона поліська
- •Симентальська
- •Вища вгодованість
- •Середня вгодованість
- •Підготовка тварин для переробки
- •Підозрілі на захворю-
- •Оглушення
- •Накладання пут та лігатури
- •Знекровлення (здійснюють у вертикальному положенні тварини) та збір крові
- •Процес знекровлення триває 6-8 хвилин, за цей час витікає 55-65% крові Видалення голови та нижніх частин кінцівок
- •Зняття шкіри
- •Нутрування – вилучення внутрішніх органів
- •Розпіловка – розбирання туші на дві напівтуші
- •Обсушування, зважування, клеймування, визначення забійної маси та забійного виходу, холодильна обробка хема 1.7 – Первинна переробка великої рогатої худоби
- •1.5. Боєнські дефекти м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2
- •Іі. За статтю м’ясо некастрованих самців
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.3. Класифікація м'яса свиней
- •1. За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.4. Класифікація м'яса дрібної рогатої худоби
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.5. Клеймування м'яса сільськогосподарських тварин
- •1. Основні тавра (клейма):
- •2. Додаткові тавра (індекси):
- •3. Кількість і місце накладення клейм різне:
- •4. Наприклад:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3
- •Хребет:
- •Грудна кістка Ребра
- •3.2. Тканини м'яса забійних тварин
- •М Сарколема мммм
- •Попереково-смугаста
- •Серцева
- •3.3. Хімічний склад м'яса
- •Повноцінні
- •Неповноцінні
- •3.4. Особливості хімічного складу основних тканин м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4 післязабійні зміни в м'ясі План
- •4.1. Загальна характеристика післязабійних змін в м'ясі
- •4.2. Задубіння м'яса
- •4.3. Визрівання м'яса
- •Розпад глікогену
- •М'ясо задубіле, грубе, жорстке, не соковите; втрачає багато м'ясного соку; неароматне, несмачне с хема 4.2 – Друга стадія визрівання м'яса – розслаблення
- •М'ясо соковите, ніжне; при температурній обробці втрати м'ясного соку мінімальні
- •М'ясо смачне і ароматне
- •4.4. Характеристика м'яса при визріванні
- •Контрольні запитання:
- •Підвищує культуру торгівлі
- •5.3. Класифікація м’ясних субпродуктів
- •За видом
- •За прижиттєвими фукціями органів та будовою тканин
- •Сполучна тканина
- •6.2. Технологія переробки птиці
- •Ііі. За вгодованістю та якістю обробки
- •Vі. За свіжістю - Свіже, сумнівної свіжості, несвіже
- •6.4. Маркування м'яса битої птиці
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 холодильна обробка і зберігання м'яса і субпродуктів План
- •7.1. Мета і задачі холодильної обробки
- •7.2. Охолодження м'яса і субпродуктів
- •Охолодження
- •Двостадійне
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Зберігання охолодженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Фізичні
- •Мікробіологічні
- •Розвиток гнильної мікрофлори та мікрофлори, що утворює слиз, на поверхні та всередині
- •Зміна кольору поверхні
- •Способи подовження строків зберігання охолодженого м'яса
- •7.5. Заморожування м'яса та субпродуктів
- •Заморожування
- •Яловичина Свинина і баранина
- •7.6. Зберігання замороженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8 м'ясні напівфабрикати План
- •8.1. Значення напівфабрикатів у харчуванні та їх класифікація
- •Порційні напівфабрикати з яловичини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •С хема 8.3 – Розгорнута класифікація м'ясних напівфабрикатів
- •Пельмені
- •З яловичини
- •Дрібно- порційні
- •Із свинини і баранини
- •Дрібно- порційні
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із свинини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із баранини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати з м'яса птиці
- •Паніровані напівфабрикати Паніровані напівфабрикати готують за схемою:
- •Асортимент панірованих напівфабрикатів
- •Біфштекси
- •Котлети
- •Фрикадельки
- •Підготовка сировини
- •М’ясний фарш
- •8.3. Зберігання м'ясних напівфабрикатів
- •V. За видом оболонки
- •Vі. За рисунком
- •Vіі. За призначенням
- •9.3. Загальні технологічні операції у виробництві ковбас
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 10-15 хв.
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •І ґатунок
- •Вищий ґатунок
- •10.2. Напівкопчені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Куттерування протягом 3-7 хвилин Отримання фаршу (в мішалках)
- •Шприцювання і формування батонів Осадження 6-7 годин
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 5-7 хв. Варка
- •Охолодження Коптіння при температурі 35-50ºС протягом 12-24 годин
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •10.3. Копчені ковбаси
- •Варено-копчені ковбаси Сирокопчені ковбаси Сиров’ялені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Вторинне подрібнення на вовчку Отримання фаршу в мішалках
- •Шприцювання і формування батонів
- •Осадження 5-7 діб Осадження 12-24 години Осадження 7-10 діб
- •Первинне копчення при температурі 70-80ºС протягом 1-2 годин Пресування для ущільнення фаршу Коптіння димом при температурі 18-22ºС протягом 2-3 діб
- •Варка до напівготовності Сушка при температурі 12-15 ºС протягом 20-30 діб до необхідної вологості Сушка (в’яління) при 12-15 ºС 10-15 діб до необхідної вологості
- •Сирокопчені ковбаси
- •І ґатунок
- •Сиров’ялені ковбаси Вищий ґатунок
- •І ґатунок
- •Варено-копчені ковбаси Вищий ґатунок
- •Варка Охолодження водою
- •Шприцювання Варка Охолодження
- •Приготування клейкого, міцного бульйону
- •Складення фаршу в мішалках
- •Шприцювання
- •Охолодження
- •Пресування
- •Вищий Ґатунок
- •Гатунок
- •Ііі гатунок
- •10.5. Дефекти ковбасних виробів і причини їх виникнення
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11
- •Підготовка сировинних компонентів
- •Закладання в банки згідно рецептури
- •Фізичні
- •Vі. Для дієтичного і дитячого харчування
- •11.4. Умови маркування м'ясних консервів
- •11.5. Зберігання м'ясних консервів та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12 м'ясні копченості План
- •12.1. Хімічний склад м'ясних копченостей та їх класифікація
- •За видом сировини
- •За видом термічної обробки
- •12.2. Характеристика сировини для м'ясних копченостей та види посолу
- •V. Перетворення нітриту натрію Формуються стійкість до зберігання
- •Альдегіди
- •Амінокислоти* Цукри
- •Нітрозоміоглобін
- •12.5. Зберігання м'ясних копченостей та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Список рекомендованої літератури
М Сарколема мммм
Мітохондрії
Глікоген
Ядро
Виконують роль запасного енергетичного матеріалу
Ліпіди
Рібосоми
Лізосоми
Складається із рідкої частини – саркоплазми, і міофібрил (найтонкіші ниті, що проходять від одного кінця клітини до іншого )
Цитоплазма
Залежно від будови і скорочувальної діяльності волокон розрізняють три види м’язової тканини (схема 3.3.).
Сполучна тканина. Розповсюджена в організмі тварини, зв’язує його частини, приймає участь в обміні речовин та будові інших тканин (м’язова, нервова). Кількість в туші тварини становить 6,0-12,0%. Ця тканина характеризується низькою харчовою цінністю, підвищує жорсткість м'яса.
Розрізняють такі види сполучної тканини:
Ретикулярна – містить ретикулярні волокна, виконує функцію кровотворення, захисту від інорідних тіл (мікрофлори, токсинів); міститься в лімфатичних вузлах, селезінці, червоному кістковому мозку;
Рихла – містить еластинові волокна, входить до складу всіх органів, знаходиться між органами, в шкірі та підшкірній клітковині; на її основі розвивається жирова тканина;
Щільна – містить сильно розвинені колагенові волокна, розташовані паралельними пучками, що зумовлює високу прочність цієї тканини; з неї побудовані сухожилки мускулів, зв’язки і фасції;
Еластинова – містить дуже товсті еластинові волокна; міститься в потилочно-шийній зв’язці, черевних м’язах, стінках аорти.
Схема 3.3 – Види м’язової тканини
Попереково-смугаста
Скелетна мускулатура, язик, гортань


Скорочується довільно, швидко, неритмічно; властива швидка втомлюваність
Кількість становить 57-60% в тушах ВРХ, 40-60% в тушах свиней. Містить у своєму складі повноцінні білки
М’язи можуть бути білими і червоними залежно від вмісту пігменту. Чим тонкіші м’язові волокна і чим менше сполучно-тканинних утворень в м’язовій тканині, тим ніжніше м'ясо
Група попереково-смугастих волокон за допомогою рихлої сполучної тканини (ендомізія) об’єднується в пучки першого порядку, вони – в пучки другого порядку і покриті сполучно-тканиннною оболонкою (перимізія). Група пучок другого порядку утворює м’яз, покритий щільною сполучною оболонкою (фасція)
Гладка
Стінки внутрішніх органів
Скорочується недовільно, ритмічно, повільно
Серцева
Серце
Скорочується недовільно, ритмічно, швидко
Жирова тканина. Складається з жирових клітин, що розділені між собою
прошарками рихлої сполучної тканини. В цій тканині превалюють великі клітини, що містять одну велику краплю жиру. Жирова тканина пронизана дрібними кровоносними судинами.
Середня кількість жирової тканини в туші – 3,0-40% (максимальна у свиней) і залежить від виду, породи, віку, статі тварини та характеру відгодовування.
Відкладення жирової тканини у забійних тварин розташовані, в основному, під шкурою (підшкірний жир свиней називають шпик), черевній порожнині на внутрішніх органах (внутрішній жир-сирець: сальник – жир поверх шлунку, білянирковий – навколо нирок, брижеєчний – між петлями кишечнику). У ВРХ жир у вигляді прошарок розташовується між м’язами і утворює мармуровість м'яса; у деяких пород овець жир відкладається в основі хвоста (курдючний).
Хрящова тканина залежно від складу міжклітинної речовини буває:
Гіаліновий хрящ – твердий, молочно-білий або білий з блакитним відтінком. Він покриває суглобні поверхні кісток, з нього складаються реберні хрящі (мають вигляд напівпрозорої маси) і трахея. Містить багато міжклітинної рідині і мало колагенових волокон. З віком тварини цей хрящ просочується солями кальцію;
Волокнистий хрящ – до складу входить багато колагенових волокон і незначна кількість міжклітинної рідини. З цього хряща складаються зв’язки між хребцями, сухожилки і зв’язки в місцях прикріплення м’язів до кісток.
Хрящі використовують для виробництва харчового желатину і клею.
Кісткова тканина. З неї побудований скелет, вміст залежить від виду тварини, віку і становить 8-20%.
Значну частку кісток після розділування туші і обвалки використовують для отримання харчових і технічних жирів, бульйону, желатину, клею, кісткового борошна. За харчовою цінністю кістки розподіляють на:
Цукрові – суглобні головки трубчатих кісток і кістки тазу;
Бульйонні – кістки кінцівок і тазу, а також плечову і грудну яловичі кістки. Вони містять до 24% жиру і екстрактивні речовини, що надають бульйону приємний смак і аромат;
Столові – хребці і поперекова яловича кістка, свиняча лопатка, трубчасті і тазові кістки усіх тварин. Використовують для отримання жиру і желатину.
Усі інші кістки використовують для отримання кісткового борошна. Незначну частину усіх кісток реалізують населенню.
Кров. При переробці тварини з її туші вилучають до 65% крові. Кров складається з форменних елементів (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) і кров’яної плазми; до її складу входять білки (16-19%), вода (79-82%), небілкові органічні речовини, мінеральні сполуки, ферменти, гормони, вітаміни. Основні білки крові – альбумін, глобулін, фібриноген та гемоглобін. Кров забійних тварин широко використовується для виробництва харчової продукції (кров’яні, варені, ліверні ковбаси, зельці) та лікувальних препаратів.
Нервова і лімфатичні тканини містяться в тущі тварини в незначних кількостях і на властивості м'яса практично не впливають.