
- •Навчальне видання
- •Друкується за рішенням циклової комісії економічних дисциплін. Протокол № 1 від 7 вересня 2012 р.
- •Тема 1 характеристика забійних тварин та їх переробка План
- •1.1. Значення м'яса та м’ясопродуктів у харчуванні людини
- •1.2. Напрями продуктивності порід сільськогосподарських тварин в Україні
- •Молодняк – тварини віком від 3 міс. До 3 років
- •За віком і статтю – на чотири групи
- •Місцеві – Бура, Пінцгау Білоголова українська, Абердинагутська Карпатська, Шортгорнська
- •Червона степова, Чорно-ряба, Червона поліська
- •Симентальська
- •Вища вгодованість
- •Середня вгодованість
- •Підготовка тварин для переробки
- •Підозрілі на захворю-
- •Оглушення
- •Накладання пут та лігатури
- •Знекровлення (здійснюють у вертикальному положенні тварини) та збір крові
- •Процес знекровлення триває 6-8 хвилин, за цей час витікає 55-65% крові Видалення голови та нижніх частин кінцівок
- •Зняття шкіри
- •Нутрування – вилучення внутрішніх органів
- •Розпіловка – розбирання туші на дві напівтуші
- •Обсушування, зважування, клеймування, визначення забійної маси та забійного виходу, холодильна обробка хема 1.7 – Первинна переробка великої рогатої худоби
- •1.5. Боєнські дефекти м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2
- •Іі. За статтю м’ясо некастрованих самців
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.3. Класифікація м'яса свиней
- •1. За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.4. Класифікація м'яса дрібної рогатої худоби
- •За статтю:
- •3. За вгодованістю:
- •2.5. Клеймування м'яса сільськогосподарських тварин
- •1. Основні тавра (клейма):
- •2. Додаткові тавра (індекси):
- •3. Кількість і місце накладення клейм різне:
- •4. Наприклад:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3
- •Хребет:
- •Грудна кістка Ребра
- •3.2. Тканини м'яса забійних тварин
- •М Сарколема мммм
- •Попереково-смугаста
- •Серцева
- •3.3. Хімічний склад м'яса
- •Повноцінні
- •Неповноцінні
- •3.4. Особливості хімічного складу основних тканин м'яса
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4 післязабійні зміни в м'ясі План
- •4.1. Загальна характеристика післязабійних змін в м'ясі
- •4.2. Задубіння м'яса
- •4.3. Визрівання м'яса
- •Розпад глікогену
- •М'ясо задубіле, грубе, жорстке, не соковите; втрачає багато м'ясного соку; неароматне, несмачне с хема 4.2 – Друга стадія визрівання м'яса – розслаблення
- •М'ясо соковите, ніжне; при температурній обробці втрати м'ясного соку мінімальні
- •М'ясо смачне і ароматне
- •4.4. Характеристика м'яса при визріванні
- •Контрольні запитання:
- •Підвищує культуру торгівлі
- •5.3. Класифікація м’ясних субпродуктів
- •За видом
- •За прижиттєвими фукціями органів та будовою тканин
- •Сполучна тканина
- •6.2. Технологія переробки птиці
- •Ііі. За вгодованістю та якістю обробки
- •Vі. За свіжістю - Свіже, сумнівної свіжості, несвіже
- •6.4. Маркування м'яса битої птиці
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7 холодильна обробка і зберігання м'яса і субпродуктів План
- •7.1. Мета і задачі холодильної обробки
- •7.2. Охолодження м'яса і субпродуктів
- •Охолодження
- •Двостадійне
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Охолодження
- •У повітряному середовищі
- •Зберігання охолодженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Фізичні
- •Мікробіологічні
- •Розвиток гнильної мікрофлори та мікрофлори, що утворює слиз, на поверхні та всередині
- •Зміна кольору поверхні
- •Способи подовження строків зберігання охолодженого м'яса
- •7.5. Заморожування м'яса та субпродуктів
- •Заморожування
- •Яловичина Свинина і баранина
- •7.6. Зберігання замороженого м'яса. Процеси, що протікають при зберіганні
- •Контрольні запитання:
- •Тема 8 м'ясні напівфабрикати План
- •8.1. Значення напівфабрикатів у харчуванні та їх класифікація
- •Порційні напівфабрикати з яловичини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •С хема 8.3 – Розгорнута класифікація м'ясних напівфабрикатів
- •Пельмені
- •З яловичини
- •Дрібно- порційні
- •Із свинини і баранини
- •Дрібно- порційні
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із свинини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати із баранини Середньопорційні
- •Дрібнопорційні безкісткові
- •Дрібнопорційні м’ясо-кісткові
- •Порційні напівфабрикати з м'яса птиці
- •Паніровані напівфабрикати Паніровані напівфабрикати готують за схемою:
- •Асортимент панірованих напівфабрикатів
- •Біфштекси
- •Котлети
- •Фрикадельки
- •Підготовка сировини
- •М’ясний фарш
- •8.3. Зберігання м'ясних напівфабрикатів
- •V. За видом оболонки
- •Vі. За рисунком
- •Vіі. За призначенням
- •9.3. Загальні технологічні операції у виробництві ковбас
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 10-15 хв.
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •І ґатунок
- •Вищий ґатунок
- •10.2. Напівкопчені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Куттерування протягом 3-7 хвилин Отримання фаршу (в мішалках)
- •Шприцювання і формування батонів Осадження 6-7 годин
- •Обжарювання при температурі 90-110ºС протягом 5-7 хв. Варка
- •Охолодження Коптіння при температурі 35-50ºС протягом 12-24 годин
- •Ковбаси Другого ґатунку
- •10.3. Копчені ковбаси
- •Варено-копчені ковбаси Сирокопчені ковбаси Сиров’ялені ковбаси
- •Підготовка сировини, попереднє подрібнення та посол
- •Вторинне подрібнення на вовчку Отримання фаршу в мішалках
- •Шприцювання і формування батонів
- •Осадження 5-7 діб Осадження 12-24 години Осадження 7-10 діб
- •Первинне копчення при температурі 70-80ºС протягом 1-2 годин Пресування для ущільнення фаршу Коптіння димом при температурі 18-22ºС протягом 2-3 діб
- •Варка до напівготовності Сушка при температурі 12-15 ºС протягом 20-30 діб до необхідної вологості Сушка (в’яління) при 12-15 ºС 10-15 діб до необхідної вологості
- •Сирокопчені ковбаси
- •І ґатунок
- •Сиров’ялені ковбаси Вищий ґатунок
- •І ґатунок
- •Варено-копчені ковбаси Вищий ґатунок
- •Варка Охолодження водою
- •Шприцювання Варка Охолодження
- •Приготування клейкого, міцного бульйону
- •Складення фаршу в мішалках
- •Шприцювання
- •Охолодження
- •Пресування
- •Вищий Ґатунок
- •Гатунок
- •Ііі гатунок
- •10.5. Дефекти ковбасних виробів і причини їх виникнення
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11
- •Підготовка сировинних компонентів
- •Закладання в банки згідно рецептури
- •Фізичні
- •Vі. Для дієтичного і дитячого харчування
- •11.4. Умови маркування м'ясних консервів
- •11.5. Зберігання м'ясних консервів та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12 м'ясні копченості План
- •12.1. Хімічний склад м'ясних копченостей та їх класифікація
- •За видом сировини
- •За видом термічної обробки
- •12.2. Характеристика сировини для м'ясних копченостей та види посолу
- •V. Перетворення нітриту натрію Формуються стійкість до зберігання
- •Альдегіди
- •Амінокислоти* Цукри
- •Нітрозоміоглобін
- •12.5. Зберігання м'ясних копченостей та їх дефекти
- •Контрольні запитання:
- •Список рекомендованої літератури
Тема 3
морфологічний та хімічний склад м'яса
План
Скелет тварин
Тканини м'яса забійних тварин
Хімічний склад м'яса
Особливості хімічного складу основних тканин м'яса
3.1. Скелет тварин
Основою туш і напівтуш м'яса тварин є кістковий скелет, до якого кріпиться скелетна мускулатура. Зверху скелет покритий скелетною мускулатурою, кожен м’яз кріпиться з двох боків до кісток. Скелет тварин представлений на схемі 3.1.
СХребет:
відділи
Голова
Хвіст
хема 3.1 – Скелет забійних тварин
Шийний
Грудний
Поперековий
Хрестець
Спинний
Грудна кістка Ребра

Кістки переднього поясу
Кістки заднього поясу

Лопатка
Плечова
Передпліччя
Кисть
Таз
Задні кінцівки
Кисть
Променева
Ліктьова
Зап’ястя
Пальці
Стегнова
Мала гомілкова
Велика гомілкова
Заплюсна
Плюсна
Пальці




Хребет: 2-й шийний хребець, перед яким відділяють голову, називається атлант; спинних хребців у ВРХ та ДРХ – 13, у свиней – 14; поперекових хребців – відповідно 6 і 7; хресцових хребців у ВРХ – 5, у ДРХ та свиней – 4.
Ребра – кількість пар ребер відповідає кількості спинних хребців. Ребра, що нижньою частиною кріпляться до грудної кістки називають істинними, останні ребра поєднані між собою і називаються несправжніми.
Лопатка – плоска кістка, що у верхній широкій частині закінчується хрящем, а нижньою поєднується з плечовою кісткою і утворює лопатково-плечовий суглоб.
Променева і ліктьова кістки: у ВРХ променева розвинута добре, ліктьова – слабо; у свиней обидві розвинуті однаково добре.
Таз – дві кістки, що симетрично зрослися між собою. Їх передня частина називається підвздошна кістка, задня – сідельна кістка, нижня – лонна кістка. Виступ підвздошної кістки – маклак, виступ сідельної кістки – сідельний бугор.
За будовою кістки скелету класифікуються на:
Плоскі – череп, лопатка, ребра;
Трубчасті – кістки кінцівок. Кінцеві голівки мають губчасту будову, а тіло кістки має всередині порожнину, заповнену кістковим мозком. У молодих тварин кістковий мозок червоний, у дорослих – в губчастій частині червоний, в трубці жовтий (жирове переродження червоного мозку);
Змішані – мають невелику порожнину і губчасту частину.
3.2. Тканини м'яса забійних тварин
До складу м'яса входять м’язова, жирова, сполучна тканини, а також кісткова, нервова, хрящова, кров і лімфа. Вміст тканин в м'ясі залежить від виду тварини, її породи, статі, віку, вгодованості та господарчого призначення.
Таблиця 3.1 – Приблизне співвідношення тканин у м'ясі
-
Назва
Вміст, % до маси обробленої тущі
Яловичина
Свинина
Баранина
М’язова
57-62
39-58
49-58
Жирова
3-16
15-45
4-18
Сполучна
9-12
6-8
7-11
Кісткова і хрящова
17-29
10-18
20-35
Кров
0,8-1,0
0,6-0,8
0,8-1,0
М’язова тканина. Основною особливістю живої м’язової тканини є здібність її до скорочення, чим забезпечується рух тварини, кровообіг, травлення і т.і. М’язова тканина складається з великих багатоядерних м’язових волокон (клітин), що щільно прилягають одне до одного, і з слаборозвинутої міжклітинної рідини. М’язова тканина пронизана кровоносними, лімфатичними судинами та нервами, які проходять по сполучно-тканинних прошарках, що об’єднують м’язові волокна.
Будова м’язового волокна показана на схемі 3.2.
Схема 3.2 – Будова м’язового волокна