85.Поняття,призначення та класифікація комерційних банків.

Комерційні банки — кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і позичок. Комерційні банки здійснюють на договірних умо­вах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати деякі операцій.

Комерційні банки класифікуються за різними критеріями: формою власності, організаційною формою, розміром капіталу; філійною мережею; діапазоном операцій, що ними виконуються, та сектором ринку, де вони функціонують.

За формою власності комерційні банки поділяються на державні, кооперативні і публічні акціонерні.

З державною фомою власності – Ощадбанк, Ексімбанк, Родовід, Украгазбанк і Київ.

Залежно від організаційної форми комерційні банки з колективною формою власності представлені на банківському ринку акціонерними товариствами відкритого типу (акціонерні банки) та товариствами з обмеженою відповідальністю (пайові банки).

Акціонерні банки формують свій капітал за рахунок об’єднання індивідуальних капіталів засновників і учасників за доп. випуску і розміщення акцій банку. Власником капіталу є саме АТ(банк).

Пайові банки формують свій капітал за рахунок внесків грошових коштів (паїв) у статутний фонд. За кожним з учасників зберігається право власності на його частку капіталу.

Залежно від розміру активів комерційні банки: на малі, середні, великі та найбільші. Залежно від наявності філій комерційні банки можна кваліфікувати на багатофілійні, мало-, безфілійні.

Залежно від діапазону операцій і сектора ринку, де вони функціонують, розрізняють: універсальні банки; банки з клієнтською спеціалізацією; банки з галузевою спеціалізацією; банки з функціональною спеціалізацією.

Універсальні банки виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам. До банків із клієнтською спеціалізацією належать кооперативні банки, в яких основними засновниками і переважними клієнтами є кооперативи (біржові банки; страхові). Банки із галузевою спеціалізацією обслуговують переважно юрид. та фізичних осіб у межах певної галузі госп-ва. Функціональна спеціалізація полягає в тому, що комерційні банки виконують переважно вузьке коло спеціалізованих операцій.

86. Особливості становлення та розвитку комерційних банків в Україні.

Початок формуванню в Україні власної банківської системи ринкового типу був покладений Законом «Про банки і банківську діяльність», ухваленим Вер­ховною Радою 20 березня 1991 р. В основу розбудови банківської системи України цим Законом були покладені принципи, загальновизнані у світовій практиці:

*дворівнева побудова; *чітке функціональне розмежування між банками першого і другого рівнів; *функціонування банків другого рівня на комерційних засадах та на договір­них відносинах з клієнтурою; *ліквідація монополії держави на банківську справу, можливість створення комерційних банків різних форм власності, лібералізація банківської діяльності; *організація державного контролю і нагляду за банківською діяльністю і покладення цього завдання на центральний банк; *незалежність центрального банку від державних органів виконавчої влади; *формування загальносистемної інфраструктури забезпечення банківської діяльності та ін.

На сформованій цим Законом правовій та концептуальній основі банківська система України за короткий строк пройшла складний, але досить результатив­ний шлях розвитку. Найвагомішими є результати в інституційно-структурному її розвитку.

Кількість банків за період 1992-2011 рр. зросла майже в 1,5 раза. Швидко зростала кількість банків з іноземним капіталом — з 12 на кінець 1994 р. до 22 на кінець 2005 р. та до 55 на кінець 2010 р. Досить високими темпами здійсню­валася капіталізація банків: регулятивний капітал банків за 2001-2005 рр. зріс майже в 5 разів, а за 2005-2010 рр. — ще в 8,6 раза.

Що стосується інфраструктури банківської системи, то помітних успіхів досягнуто у формуванні механізму міжбанківських розрахунків, міжбанківського валютного ринку, ринку міжбанківського кредитування та рефінансу­вання комерційних банків, у створенні системи банківського регулювання і контролю.

НБУ як центральний банк в основному опанував досить складний механізм мо­нетарного регулювання і досяг помітних успіхів у стабілізації національних грошей. Значно розши­рилася сфера функціонування комерційних банків, і вони накопичили цінний досвід роботи не тільки на традиційних напрямах, а й у нових для них сферах діяльності — на фондовому та валютному ринках, у сфері міжнародних відно­син, на ринку міжбанківських кредитів, у взаємовідносинах з центральним бан­ком, у банківському менеджменті тощо.

Суттєвої шкоди банківській системі завдала криза 2008-2009 рр., у процесі якої різко погіршилась якість активів, багато банків втратили стабільність, збанкрутувало вісім банків, істотно підірвана довіра до банків, помітно змен­шилось кредитування економіки та населення.