НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут права та психології

КАФЕДРА АДМІНІСТРПТИВОГО ПРАВА

ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ

з дисципліни“Міграційне право”

ТЕМА: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ перебування в україні іноземців та осіб без громадянства

Для студентів денної форми навчання

Обговорено та ухвалено на засіданні

Кафедри 1.11.2012 року,

протокол №6.

КИЇВ-2012

план лекції:

ПЛАН ЛЕКЦІЇ …………………………………………………………………….

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА …………………………………………….

ВСТУП……………………………………………………………………………….

1.МІСЦЕ ТА РОЛЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У МІГРАЦІЙНОМУ ПРАВІ………………………9

2. ПОРЯДОК ТА УМОВИ ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКІВ ПЕРЕБУВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ В УКРАЇНІ………………………………………………………...

3. ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ПУНКТІВ ТИМЧАСОВОГО УТРИМАННЯ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА………………………………………………………………..

4. ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВИ З ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ………….

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….

Рекомендована література

1. Римаренко Юрій Іванович Міжнародне міграційне право : Підручник. Університетський курс  // КНУВС. Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України. Ін-т законодавства при ВР України. Ун-т сучасних знань. Маріупольський держ. гуманіт. ун-т.  - Київ:  КНТ,   2007 р.- 639с.

2. Олефір В.І. Адміністративно-правове регулювання протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми. Монографія. – К.: Друкарня МВС України. 2004. – 308 с.

3. Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. Римаренко Ю.І., Кондратьєв Я.Ю., Тацій В.Ч., Шемшученко Ю.С., Олефір В.І. та інші – К.: Концерн “Видавничий дім “Ін Юре”.

4. Олефір В.І., Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І. та інші Міжнародно-правові проблеми протидії нелегальній міграції та торгівлі жінками. За редакцією Римаренка Ю.І., Кондратьєва Я.Ю., Ю.С.Шемшученка. – К.: Ін-т держави та права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – 532 с.

5. Науково-практичний та документально-джерельний комплекс Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті. За редакцією Ю.С.Шемшученка. – К.: Ін-т держави та права ім. В.М.Корецького НАН України, Київський ун-т права, Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 2001. – 1012 с.

6. Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І., Олефір В.І. Основи міграцієзнавства. – Навчально-методичний посібник. – К.: Ін-т держави та права ім. В.М.Корецького НАН України, 2000. – 414 с.

7. Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І., Олефір В.І. та інші Забезпечення органами внутрішніх справ міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні громадського порядку. Під редакцією Римаренка Ю.І., Кондратьєва Я.Ю., Шемшученка Ю.С. – К., Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. – 460 с.

8. Піскун О.І. Основи міграційного права: Порівняльний аналіз: Навчальний посібник. – К.: “ПМ Леся”, 1998. – 360 с.

9. Закон України від 21 січня 1994р. “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”.

10. Закон України від 29вересня2011 р. “ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

11. Закон України від 18 січня 2001р. “Про громадянство України”.

12. Закон України від 21 червня 2001р. “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”.

13. Закон України від 7 червня 2001р. “Про імміграцію”.

14. Закон України від 11 грудня 2003 р. “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”.

15. Закон України від 4 березня 2004 р. “Про закордонних українців”.

16. Указ Президента України № 153від 26 лютого 1998 р. “Про дипломатичний та службовий паспорт України”.

17. Указ Президента України № 826 від 19 серпня 2010 р. “Питання Комісії при Президентові України з питань громадянства”.

18. Указ Президента України № 435 від 15 червня 2001р. “Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на вільний вибір місця проживання”.

19. Указ Президента України № 486 від 27 квітня 2004 р. “Про забезпечення організації співпраці з українцями, які проживають за межами України”.

20. Указ Президента України № 370 від 6 квітня 2011 р. "Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

21. Указ Президента України № 405 від 6 квітня 2011 р. "Питання Державної Міграційної Служби України"

22. Указ Президента України № 622 від 30 травня 2011 р. "Про Концепцію державної міграційної політики"

23. Постанова Кабінету Міністрів України № 182 від 7 березня 2012 р. “Про внесення змін до Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення і Правил надання послуг поштового зв’язку ”.

24. Постанова Кабінету Міністрів України № 150 від 15лютого2012 р. “Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України ”.

25. Постанова Кабінету Міністрів України № 1768 від 25 березня 1999р. “Про Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми”.

26. Постанова Кабінету Міністрів України № 751 від 18 серпня 2010р. “Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю ”.

27. Постанова Кабінету Міністрів України № 251 від 28березня 2012р. “Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983”.

28. Постанова КабінетуМіністрівУкраїни№322 від8квітня2009 р. “Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства”.

29. Постанова КабінетуМіністрівУкраїнивід1червня2011р. N 567 “Про затвердження Правил оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію ”.

.

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ

ВСТУП

Законність перебування на території України по­ширюється лише на іноземців та осіб без громадянства, що підтверджується частиною першою статті 26, частиною другою статті 33 Конституції України. Тобто їх в'їзд до України має бути законним, вони зобов'язані мати дозвіл на перебування на території України саме як іноземці та особи без громадянства тощо. Громадянин Ук­раїни на території України перебуває на законних підставах доти, доки він має громадянство України, оскільки це б суперечило змісту громадянства як правового зв'язку особи і держави, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; він може лише перебу­вати незаконно у певному місці, забороненому законом для вільно­го пересування територією України.

Оскільки іноземці, які користуються привілеями та імунітетами за рахунок додаткових можливостей та правових гарантій, мають певні відмінності щодо умов свободи пересування від інших категорій іно­земців, необхідно звернути увагу на те, що пересування зазначених осіб здійснюється відповідно до норм міжнародного права — Кон­венції про привілеї та імунітети Організації Об'єднаних Націй від 13 лютого 1946 року, Віденської конвенції про дипломатичні зноси­ни від 18 квітня 1961 року, Віденської конвенції про консульські зно­сини від 24 квітня 1963 року, які підписано Союзом РСР і на підставі правонаступництва відповідно до статті 7 Закону України "Про правонаступництво України" та інших актів запроваджено до націо­нального законодавства України — Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженого Указом Президента України від 10 червня 1993 року, а також деяких двосторонніх міждержавних договорів, і які застосо­вуються на принципах взаємності.

1. Місце та роль правоохоронних органів у міграційному праві.

В Україні в останні роки йде активний процес пошуку і створення ефективно функціонуючої системи центральних органів виконавчої влади, який супроводжується значними змінами в їх складі та взаємозв’язках. Наявні негативні явища в економіці, у дотриманні прав людини, в соціальній політиці свідчать, що поставлена мета поки що не досягнута. Сутність даного пошуку відзначається досить чітким концептуальним підходом, що отримав своє висвітлення на сторінках наукових видань та у прийнятті проектів законодавчих актів, а головне, у переході до нової “філософії” управління. Зміст цієї “філософії” відносно центральних органів виконавчої влади в управлінні міграційними процесами полягає, з одного боку, у припустимій мінімізації втручання держави в особі органів виконавчої влади у життєдіяльність суспільства, у переорієнтації діяльності органів виконавчої влади з суто адміністративно-розпорядчих функцій на надання управлінських послуг, пов’язаних з юридичним оформленням цими органами умов, необхідних для належної реалізації або охорони прав і свобод людини і громадянина. А також з покладенням в основу діяльності центральних органів виконавчої влади принципу соціальної справедливості, сутність якого зводиться до забезпечення максимально можливих для суспільства матеріальних і духовних умов життя і поваги до тих, хто дійсно її заслуговує.

Йдеться про формування державного апарату, який забезпечував би належну реалізацію державної політики у різних сферах, зокрема – у міграційній, з тим, щоб забезпечити гідний соціально-економічний розвиток країни.

Міністерство внутрішніх справ України реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів. У складі МВС України діє і підпорядковується йому Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб - урядовий орган державного управління, до повноваження якого віднесені вирішення питань стосовно:

• імміграції, натуралізації та реєстрації іноземців та осіб без громадянства,

• організації роботи з підготовки пропозицій щодо визначення в установленому порядку квоти імміграції на календарний рік,

• видачі деяких видів запрошень для оформлення віз,

• прийняття рішень щодо скорочення терміну перебування іноземців або осіб без громадянства в Україні;

• видворення іноземців, які знаходяться в країні незаконно,

• організації роботи з розгляду питань щодо надання іноземцям або особам без громадянства статусу біженця;

• реєстрація біженців, у межах своєї компетенції вживають необхідних заходів для виявлення серед осіб, які порушили клопотання про надання статусу біженця, таких, яким статус біженця не надається відповідно до ст.10 Закону “Про біженців”.

Еміграція також перебуває у віданні Міністерства внутрішніх справ України, яке організовує:

• додержання законодавства про паспорти;

• виїзд з України громадян України і їх в’їзд в Україну;

• перебування на території України іноземців та осіб без громадянства.

Водночас органи внутрішніх справ здійснюють виконання законодавства з питань:

• громадянства стосовно осіб, які проживають в Україні (готує документи з питань набуття/припинення громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; забезпечує виконання рішень Президента України з питань громадянства; приймає у передбачених законом випадках рішення про оформлення набуття громадянства України; веде облік осіб, які набули/припинили громадянство України; організовує видачу громадянам України паспортних документів);

• підготовки документів для видворення іноземців з України у встановленому порядку,

• вирішення та оформлення документів на імміграцію на постійне проживання,

• організовує роботу, пов'язану із створенням на базі Єдиної державної автоматизованої паспортної системи Єдиного державного реєстру фізичних осіб;

• затверджує форми ідентифікаційних документів;

• забезпечує організацію разом з Міністерством фінансів України виготовлення ідентифікаційних документів згідно з вимогами європейських стандартів, рішеннями Варшавської конференції 2001р. з боротьби з тероризмом та сприяє спрощенню процедури оформлення документів під час пересування українських громадян за кордоном, реєстрації за місцем проживання на території України;

• формує за участю Державної прикордонної служби базу даних про іноземців та осіб без громадянства, в'їзд в Україну яким не дозволяється за наявності підстав, визначених законом;

• здійснення за участю Служби безпеки України імміграційний контроль;

• здійснюють контроль за виконанням державними органами, посадовими особами встановлених правил паспортної системи, в’їзду, виїзду, перебування в Україні та транзитного проїзду іноземних громадян і осіб без громадянства.

Відсутність своєчасного та належного реагування на прорахунки в роботі структурних підрозділів МВС призводить до недоліків у роботі з незаконною міграцією в цілому міністерства. На наш погляд, вони є результатом:

- недостатньої щоденної кропіткої роботи з цього питання як в апараті, так і на місцях;

- відсутності належного впливу структурних підрозділів МВС на організацію роботи на місцях;

- невиконання належним чином покладених на структурні підрозділи завдань з профілактики та боротьби з цим негативним явищем;

- відсутності комплексного використання в повному обсязі наявних сил і засобів, наданих законодавством повноважень, тощо.