
- •Мета роботи
- •Зміст пояснювальної записки
- •Приклад оформлення титульного аркуша
- •Пояснювальна записка
- •Вимоги до виконання і оформлення роботи
- •Варіанти розрахунково-графічної роботи
- •Умова типового варіанта
- •Реалізація типового варіанта
- •Обробка масивів чисел
- •Реалізація апроксимації у середовищі excel
- •Апроксимація функції у середовищі mathcad
- •Метод найменших квадратів
- •Додаток 2 розв’язання системи рівнянь методом гаусса
- •Додаток 3 текст класу рисування графіка
- •Бібліографічний список
Апроксимація функції у середовищі mathcad
Запускаємо на виконання середовище програмування Mathcad командою Пуск | Программы | Mathcad (рис. 77).
Рис. 77
Користуючись відповідними панелями інструментів (вивести панелі можна командою меню View | Toolbars), заносимо початкові дані у вікно документа Mathcad: кількість точок табличної функції n, діапазон зміни індексу масивів x і y, а також елементи самих масивів.
Апроксимація табличної функції y многочленом першого степеня .
Повна система рівнянь для знаходження а і b має такий вигляд:
Внесемо у документ Mathcad формули для визначення матриці коефіцієнтів M1 і вектора V1 вільних членів системи рівнянь:
Обчислимо значення M1 і V1:
Якщо j – це вектор, що складається із змінних а і b, то систему рівнянь можна подати у вигляді M1 j = V1. Тоді j можна знайти так:
Залишилося обчислити коефіцієнти полінома:
Внесемо у документ формулу полінома й обчислимо його значення в таблиці (це дозволить нам пізніше відобразити криву на графіку):
Апроксимація функції багаточленом другого степеня
.
Система рівнянь для знаходження c, d і e має такий вигляд:
Розширена матриця коефіцієнтів для знаходження с, d і e:
Якщо j – це вектор, що складається з елементів c, d, e, то систему рівнянь можна подати у вигляді M2j=V2. Тоді j можна обчислити так:
Внесемо у документ формулу полінома й обчислимо його значення у табличних вузлах.
Тепер можна побудувати порівняльний графік функції.
Оцінка похибки апроксимації.
Обчислимо нев'язку для P1(x) і вихідних даних.
Похибка апроксимації поліномом першого степеня.
Розрахуємо нев'язку для P2(x) і вихідних даних.
Похибка апроксимації поліномом другого степеня.
Порівнявши одержані похибки, можна зробити висновок: апроксимація табличної функції багаточленом другого степеня P2(x) більш точна порівняно з апроксимацією багаточленом першого степеня P1(x).
Результати розрахунку необхідно порівняти з відповідними розрахунками в середовищах Visual C++ і Excel.
Документ Mathcad можна зберегти як файл з розширенням *.rtf, що дозволяє легко вставити одержані результати до пояснювальної записки, яка є документом Microsoft Word.
Виконайте команду основного меню File | Save as. З’явиться діалогова панель «Сохранить как» (рис. 78).
Рис. 78
У вікні редагування «Имя файла» введіть ім’я нового файла документа (наприклад MNK).
У списку «Тип файла» виберіть розширення Rich Text Format File (*.rtf).
Завершіть роботу з панеллю «Сохранить как», натиснувши на кнопку «Сохранить».
ДОДАТОК 1
Метод найменших квадратів
Нехай у результаті експерименту одержано таблицю значень функції:
x |
x0 |
x1 |
x2 |
... |
xn |
y |
y0 |
y1 |
y2 |
... |
yn |
Необхідно апроксимувати цю табличну функцію багаточленом степеня m (m < n):
. (Д.1.1)
Згідно
з методом
найменших квадратів
(МНК) шукаємо значення параметрів
,
при яких сума квадратів різниць
(Д.1.2)
набуває мінімального значення:
. (Д.1.3)
З
урахуванням необхідних умов існування
екстремуму функції декількох змінних
одержуємо систему рівнянь для визначення
невідомих
:
(Д.1.4)
Доведено,
що система рівнянь має єдиний розв’язок,
при якому
набуває мінімального значення.
Розглянемо
випадок m
= 2,
тобто табличну функцію апроксимуємо
багаточленом другого степеня
.
Система
рівнянь для визначення параметрів
має такий вигляд:
(Д.1.5)
Якщо
розв’язати систему рівнянь, можна
записати багаточлен
.