
- •Пояснювальна записка
- •Державотворча роль мови
- •Функції мови
- •Стилі, типи і форми мовлення
- •Книжні: розмовні:
- •Найважливіші риси, які визначають офіційно-діловий стиль
- •Літературна мова
- •Мовна норма
- •Ознаки культури мовлення
- •Культура мови медичного працівника
- •Мова і думка
- •Як правильно читати й осмислювати прочитане?
- •Основні правила складання плану
- •Основні вимоги до плану
- •Як складати тези
- •Як складати план, тези, конспект
- •Професійна етика медичного працівника
- •Форми ділового спілкування
- •Функції, види та рівні спілкування
- •Правила ділового спілкування
- •Основні види ділового спілкування
- •Лексика за сферою вживання
- •Терміни і термінологія
- •Правила вживання термінів
- •Особливості медичної термінології
- •Використання слів іншомовного походження
- •Поняття фразеології
- •Класифікація фразеологізмів
- •Джерела фразеології
- •Фразеологічні звороти в мовленні медичних працівників
- •Складноскорочені слова і абревіатури
- •Лексичні та графічні скорочення
- •Принципи українського правопису
- •Орфоепічні норми
- •Відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •Утворення імен по батькові
- •Кличний відмінок іменника
- •Правопис складних прикметників
- •Використання іменників, прикметників, займенників
- •Особливості використання займенників у ділових паперах
- •Вживання займенників
- •Правопис закінчень родового відмінка однини іменників II відміни
- •Рід, число невідмінюваних іменників
- •Дієслівні форми на -но, -то
- •Числівники у діловому мовленні
- •Узгодження іменників з числівниками
- •Узгодження прикметників з іменниками при числівниках
- •Збірні числівники
- •Кількісні й порядкові числівники часу
- •Прийменник по в діловому стилі
- •Документ - основний вид ділового мовлення
- •Вимоги до документів:
- •Класифікація документів:
- •Правила оформлення сторінки вимоги до тексту документа
- •Основні реквізити справочинства
- •Автобіографія
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Характеристика
- •Укладання листів
- •Оголошення
- •Культура писемного ділового мовлення медиків
- •Основна медична документація стаціонару
- •Медична документація терапевтичного відділення
- •Медична документація поліклініки
- •Основна медична документація диспансеру
- •Російсько-український словник складних випадків перекладу
- •I. Устойчивые выражения Стійкі вирази
- •II. Лікарські рослини Лекарственные растения
- •III. Фразеологизмы
- •IV. Синоніми в діловому мовленні
- •V. Пароніми в діловому мовленні
- •VI. Вибір слова
- •VII. Терміни іншомовного походження і їх
Прийменник по в діловому стилі
Для українського ділового мовлення важливе правильне вживання прийменника ПО, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російської мови на українську. Адже російські конструкції з прийменником ПО в українській мові перекладаються цілим рядом конструкцій з прийменниками:
за: за свідченням; за власним бажанням; за дорученням; за наказом; за вказівкою; менеджер за професією;
з: з питань комерційної торгівлі; з ініціативи; дослідження з медицини, курс лекцій з української мови; з багатьох причин; з певних обставин; з нагоди (чогось);
на: на замовлення; на вимогу; на пропозицію; на мою адресу;
для: курси для вивчення; комісія для складання актів;
після: після одержання посвідчення; після повернення; після від'їзду; після розгляду (чогось);
у (в): викликати у службових справах; у вихідні; в усіх напрямках;
по: черговий по району; наказ по відділенню; спеціаліст по проектуванню споруд; колеги по роботі; по можливості; комітет по сприянню малим підприємствам.
Як правильно?
Заходи щодо поліпшення – заходи до поліпшення -
заходи для поліпшення - заходи поліпшення.
Значення загального відношення при слові ЗАХОДИ передають звичайно такі форми, як:
ЩОДО+ родовий відмінок,
ДО+ родовий відмінок,
ПО+ місцевий відмінок,
Безприйменниковий родовий відмінок та форма ДЛЯ + родовий відмінок іменників.
Форми з прийменниками ЩОДО та ДО належать до найуживаніших у сучасній українській літературній мові.
Прийменниково-відмінкова форма ПО+ місцевий відмінок сприймається як стилістична помилка.
|
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ |
|
разом |
через дефіс |
окремо |
Складні прийменники, утворені з двох простих: поміж, понад, заради |
Складні прийменники із початковим з-(зі-, із-): із-за, з-над, з-посеред, з-під |
Прийменники, що вживаються при повнозначних словах: з міста, на сонці, перед нами, на полі |
Похідні прийменники, прислівникового походження як правило пишуться разом: внаслідок, напередодні, попереду, обабіч, наперекір, назустріч (але: на зустріч із вчителем) |
|
Складені похідні прийменники, утворені поєднанням іменників, прислівників з прийменниками: у зв’язку, згідно з, відповідно до, на чолі (але внаслідок) |
Тема: Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів.
План.
Документ – основний вид ділового мовлення.
Загальні вимоги до складання документів.
Класифікація документів.
Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.
Реквізити документа.
Документ - основний вид ділового мовлення
Мова обслуговує всі сфери нашого життя: культуру, науку, мистецтво, і, зокрема, сферу ділових стосунків.
Дуже важливий і вагомий тут - національний офіційно-діловий стиль мови, який відображає рівень освіти нації та її культури.
Офіційно-діловий стиль - задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспільного, політичного, економічного життя. Відколи людина навчилася писати, вона вчилася і ділового мовлення. У наш час майже немає такої професії, яка зовсім не пов'язана з написанням ділових паперів - веденням облікових книг, заповненням різних бланків. Не обійтися без ділового мовлення у громадській роботі: ведення протоколів, характеристики, звіти про виконану роботу, плани та ін. І є цілий ряд документів, які доводиться писати кожному не один раз у житті: листи, заяви, оголошення.
Отже, ми можемо стверджувати, що мова має велике значення в діловому мовленні.
Документ - основний вид ділового мовлення. Документ (слово латинського походження, означає повчальний приклад, "доказ", "взірець") - засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності. В українську мову це слово прийшло через російську: при Петрі I документами стали називати ділові папери, що мали правове (юридичне) значення, тобто служили доказом чиїхось прав, підтвердженням законності якихось дій. Поступово це слово витіснило з української мови такі терміни як "грамота", "листовне письмо", "лист" і стало багатозначним.